Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Юровської Г.В., Маляренка А.В., Писаної Т.О.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної та моральної школи, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 03 вересня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 14 січня 2014 року,

У березні 2013 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом, в якому зазначав, що 18 серпня 2011 року він приїхав до брата, ОСОБА_7, що проживав по АДРЕСА_1 та дізнався, що брат помер, а в будинку за вказаною адресою проживають ОСОБА_5 та його матір ОСОБА_6 Зі слів відповідачів, ОСОБА_4 стало відомо, що мешкати в зазначеному будинку їм дозволив сільський голова, на прохання позивача виселитися, вони відмовили.

Також позивач вказував, що він був змушений самостійно виселити ОСОБА_5 та ОСОБА_6, після чого будинок залишився у поганому стані, а саме: розібрані дві печі, димохід, були спиляні стойки, які тримали дах будинку, колодязь був завалений шифером, несуща стіна будинку була завалена, був розбитий водопровід та інше. Також хтось отримував пенсію брата з 23 жовтень 2010 року по квітень 2011 року. Позивач звертався із заявами до правоохоронних органів та Ізмаїльської міжрайонної прокуратури Одеської області, проте ніяких заходів вжито не було.

Уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_4 просив суд стягнути з відповідачів матеріальну шкоду у розмірі 10 тис. грн та моральну шкоду у розмірі 10 тис. грн.

Рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 03 вересня 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 14 січня 2014 року, у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд першої інстанції з висновком якого погодився і апеляційний суд, відмовляючи у задоволенні позову, обґрунтовано виходив із того, що позивачем не доведено наявність, передбачених ст. 1166 ЦК України, підстав для відшкодування майнової шкоди, а також не надано суду доказів прийняття спадщини після смерті брата ОСОБА_7

Із матеріалів справи та змісту судових рішень не вбачається, що судами при вирішенні спору допущено порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. ст. 338- 341 ЦПК України як підстави для скасування рішення.

Доводи касаційної скарги висновків суду першої інстанції, з якими погодився й апеляційний суд, не спростовують.

Частиною 3 статті 332 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Оскільки судом повно та всебічно з'ясовано дійсні обставини справи, надано належну оцінку зібраним у ній доказам, ухвалено законне і обґрунтоване рішення, подану касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення - залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 332, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 03 вересня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 14 січня 2014 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.