Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

Ситнік О.М., Леванчука А.О., Писаної Т.О.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", третя особа - приватний нотаріус Івано-Франківського міського нотаріального округу ОСОБА_7, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, за касаційною скаргою ОСОБА_4, ОСОБА_5 на рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 28 квітня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 18 червня 2014 року,

У грудні 2013 року ОСОБА_4 та ОСОБА_8 звернулися до суду з позовом, у якому зазначали, що 17 серпня 2012 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу ОСОБА_7 вчинено виконавчий напис, яким звернуто стягнення на нерухоме майно, що перебуває в іпотеці на підставі договору іпотеки від 27 грудня 2006 року, а саме - нежитлові приміщення адміністративного будинку, загальною площею 808,5 кв. м, що знаходяться по АДРЕСА_1, на погашення заборгованості за кредитними договорами перед Публічним акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" (далі - ПАТ "Райффайзен Банк Аваль") у розмірі 1 761 245 грн 28 коп., з якої: 1 465 022 грн 38 коп. заборгованість за кредитом; 232 727 грн 49 коп. заборгованість за відсотками; 43 580 грн 41 коп. пеня за прострочення сплати кредиту та відсотків; 19 915 грн плата за вчинення виконавчого напису.

Постановою заступника начальника виконавчої служби Коломийськокого міськрайонного управління юстиції Івано-Франківської області від 27 листопада 2013 року відкрито виконавче провадження щодо виконання виконавчого напису нотаріуса від 17 серпня 2012 року.

Вважали, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус не отримував від банку первинних документів щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення, тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості перед відповідачем є безспірним.

Просили визнати виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню.

Рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області віл 28 квітня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Івано-Франківської області від 18 червня 2014 року, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, ОСОБА_5, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просять скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалу суду апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга не може бути задоволена з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи у касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Судами встановлено, що між відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль", правонаступником якого є ПАТ "Райффайзен банк Аваль", та ОСОБА_4 укладено кредитні договори від 27 грудня 2006 року № 014/14-10/228 G103, від 16 січня 2007 року № 014/14-10-21 G103 та 13 лютого 2008 року № 014/14-10-75 G103 (а.с. 68, т. 1).

На забезпечення виконання зобов'язань за кредитними договорами 27 грудня 2006 року між банком та ОСОБА_4, ОСОБА_5 укладено договір іпотеки, згідно з умовами якого позивачі передали в іпотеку банку нерухоме майно нежитлові приміщення адміністративного будинку, загальною площею 808,5 кв. м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 912, т. 1).

Відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

11 липня 2012 року банком надіслано позивачам вимоги

від 09 липня 2012 року № С09-120-1/09-335-1220 та № С-09-120-1/09-336-1219 про виконання протягом п'ятнадцяти днів зобов'язань, передбачених кредитними договорами, а саме погасити заборгованість у розмірі 214 979,05 доларів США, що еквівалентно 1 741 330 грн 30 коп. Вимоги отримані позивачами 12 липня 2012 року, що підтверджується їх підписами на повідомленнях про вручення поштового відправлення (а.с. 8084, т. 1).

17 серпня 2012 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу ОСОБА_7 видано виконавчий напис, яким звернуто стягнення на нерухоме майно, що перебуває в іпотеці банка на погашення заборгованості за кредитними договорами у розмірі 1 761 245 грн 28 коп., з якої: 1 465 022 грн 38 коп. заборгованість за кредитом; 232 727 грн 49 коп. заборгованість за відсотками; 43 580 грн 41 коп. пеня за прострочення сплати кредиту та відсотків; 19 915 грн плата за вчинення виконавчого напису (а.с. 16, т. 1).

Статтею 87 Закону України "Про нотаріат" передбачено, що перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України (далі - КМУ ).

Згідно з п. 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого Постановою КМУ від 29 червня 1999 року № 1172 (1172-99-п) , для одержання виконавчого напису подаються: оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.

На підтвердження безспірності заборгованості ПАТ "Райффайзен банк Аваль" подало нотаріусу розрахунок заборгованості та вищевказані вимоги до позивачів, у яких викладено суть зобов'язання, у чому полягає його порушення зі сторони позивачів, описано розмір заборгованості за кредитними договорами, запропоновано у п'ятнадцятиденний термін виконати зобов'язання та попереджено про звернення стягнення на заставне майно шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса у випадку не виконання даної вимоги та зазначено, що у разі залишення вимоги без відповіді та ненаправлення своїх заперечень у трьохденний термін з моменту одержання вимоги на адресу відповідача сума заборгованості буде вважатися узгодженою.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, дійшов правильного висновку, що виконавчий напис вчинений 17 серпня 2012 року приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу ОСОБА_7 з дотриманням вимог законодавства та обґрунтовано відмовив у позові.

Доводи касаційної скарги на правильність висновків судів не впливають та їх не спростовують.

Згідно ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судами першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи дотримано вимоги закону, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу відхилити, а судові рішення залишити без змін.

Керуючись статтями 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4, ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 28 квітня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Івано-Франківської області від 18 червня 2014 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.