Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Головуючого Ткачука О.С.

суддів: Висоцької В.С., Гримич М.К., Умнової О.В., Фаловської І.М.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 червня 2014 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3, про стягнення вартості безпідставно набутого майна,

У серпні 2013 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про стягнення вартості безпідставно набутого майна, посилаючись на те, що 30 березня 2002 року між нею та ОСОБА_4 укладено та нотаріально посвідчено угоду про завдаток, за умовами якої позивач передала ОСОБА_5 завдаток у розмірі 2 500 грн в рахунок належних з неї 3 750 грн по договору купівлі-продажу житлового будинку АДРЕСА_1. Одержавши завдаток, ОСОБА_5 зобов'язався оформити договір купівлі-продажу вказаного будинку до 1 вересня 2002 року. Разом з тим, договір купівлі-продажу будинку не оформив. У 2005 році ОСОБА_5 помер. У 2011 році, під час розгляду іншої цивільної справи, позивач дізналась, що власником Ѕ частини спірного будинку є ОСОБА_2

З 23 квітня 2002 року позивач зареєстрована у спірному будинку і фактично проживає у ньому на даний час, за час проживання здійснила ряд невід'ємних поліпшень у зв'язку із чим просила стягнути з відповідача Ѕ частину вартості цих поліпшень в сумі 45 000 грн.

Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 26 березня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 28 травня 2014 року, у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 червня 2014 року ОСОБА_1 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою на вказані рішення судів першої та апеляційної інстанцій з підстав, передбачених п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України.

До Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд даного рішення суду касаційної інстанції в порядку, визначеному главою 3 розділу 5 ЦПК України (1618-15) .

В обґрунтування заяви ОСОБА_1 посилається на неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, зокрема ст.ст. 1212, 1213 ЦК України, що в свою чергу, потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

Дослідивши подані заявником матеріали колегія суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що у допуску справи до провадження Верховного Суду України слід відмовити, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 355 ЦПК України заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може бути подана виключно з підстав: неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

В обґрунтування своєї позиції щодо неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, заявник посилається на ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 червня 2014 року, про перегляд якої ставиться питання, та ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 квітня 2014 року у справі за позовом про стягнення вартості безпідставно набутого майна, за зустрічним позовом про зобов'язання привести будинок у попередній стан.

Зі змісту поданої копії рішення суду касаційної інстанції, на яке посилається заявник в обґрунтування заяви не вбачається наявність неоднакового застосування судом норм матеріального права у правовідносинах, подібних, вирішеним у даній цивільній справі.

Під подібними правовідносинами слід розуміти такі, де тотожними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних судових рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.

В даному випадку, зі змісту зазначеного вище рішення, не вбачається тотожність підстав позову та фактичних обставин, встановлених судом у іншій справі, ніж встановлені у даному спорі.

Враховуючи наведене, у допуску справи до провадження Верховного Суду України слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 354, 355, 356, 360 ЦПК України, колегія суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

У допуску справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3, про стягнення вартості безпідставно набутого майна, за заявою ОСОБА_1 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 червня 2014 року до провадження Верховного Суду України відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.