6-34629св14 Про захист прав споживача за договором добровільного страхування наземних транспортних засобів, цивільно-правової відповідальності водія від нещасного випадку з водієм та пасажирами - 30.10.2014 Прийняття

В обґрунтування позовних вимог зазначав, що 29 листопада 2012 року між сторонами укладено договір добровільного страхування наземних транспортних засобів, цивільно-правової відповідальності водія від нещасного випадку з водієм та пасажирами № 28-2107-12-00511. 10 березня 2013 року в м. Мальме, Швеція сталася дорожньо-транспортна пригода, наслідком якої пошкоджено застрахований автомобіль Toyota Auris, що належить позивачу. Про настання страхового випадку, дорожньо-транспортної пригоди, позивач повідомив ПАТ "СК "Україньска страхова група" телефоном, автомобіль за власні кошти відремонтував на фірмовій станції техобслуговування Toyota в м. Мальме, Швеція в розмірі 2 026,00 шведських крон. Приїхавши в Україну, позивач звернувся до ПАТ "СК "Україньска страхова група" з відповідною заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування, однак листом від 22 травня 2013 року відповідач відмовив у виплаті страхового відшкодування. Тому ОСОБА_4 просив стягнути суму страхового відшкодування, пеню, трьох відсотків річних та моральну шкоду.

Заочним рішенням Московського районного суду м. Харкова від 11 березня 2014 року позовні вимоги ОСОБА_4 ПАТ "СК "Українська страхова група" про захист прав споживача задоволено частково. Стягнуто з ПАТ "СК "Українська страхова група" на користь ОСОБА_4 суму страхового відшкодування в розмірі 13 582 грн 92 коп. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Харківської області від 6 серпня 2014 року заочне рішення Московського районного суду м. Харкова від 11 березня 2014 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати рішення апеляційного суду Харківської області від 6 серпня 2014 року та залишити в силі заочне рішення Московського районного суду м. Харкова від 11 березня 2014 року, мотивуючи свої вимоги порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції в межах касаційної скарги перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із доведеності факту настання дорожньо-транспортної пригоди, в умовах якої був пошкоджений автомобіль позивача.

Скасовуючи заочне рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення, суд апеляційної інстанції виходив із того, що позивачем не доведено факту настання дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про страхування" підставою для відмови страховика у здійсненні страхових виплат або страхового відшкодування є, зокрема, несвоєчасне повідомлення страхувальником про настання страхового випадку без поважних на це причин або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків.

Згідно з ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Встановивши, що всупереч встановленому в ст. ст. 10, 60 ЦПК України процесуальному обов'язку, позивач не довів обставини, на які посилався в обгрунтування позовних вимог, на підставі наявних у справі доказів, дійшов правильного висновку про відмову в позову за недоведеністю.

Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що вигодонабувачем за договором є ПАТ " Ідея Банк, який до участі у справі не залучався і не уповноважував позивача на звернення до суду з вимогами про стягнення страхового відшкодування.

Перевіривши доводи касаційної скарги, суд касаційної інстанції дійшов до висновку про відхилення касаційної скарги та залишення без змін рішення апеляційного суду Харківської області від 6 серпня 2014 року, тому що судове рішення законне та обґрунтоване.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення апеляційного суду Харківської області від 6 серпня 2014 року в справі за позовом ОСОБА_4 до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" про захист прав споживача залишити без змін.