Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Дьоміної О.О.,

суддів: Євграфової Є.П., Леванчука А.О.,

Ступак О.В., Штелик С.П.,

розглянувши заяву ОСОБА_3 про перегляд ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 червня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Головне управління юстиції у м. Києві, про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, визнання спадкоємцем четвертої черги, зміну черговості одержання права на спадкування та визнання права власності,

У листопаді 2012 року ОСОБА_3 звернулася до суду із вказаним позовом, який згодом неодноразово уточнювала, і остаточно просила встановити факт проживання однією сім'єю її та ОСОБА_6 без шлюбу з 01 червня 1993 року до ІНФОРМАЦІЯ_1; визнати її спадкоємцем четвертої черги після ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1; надати їй право на спадкування за законом разом із спадкоємцями першої черги після смерті останнього та визнати за нею в порядку спадкування за законом право власності на 1/6 частки квартири АДРЕСА_1; у порядку поділу майна подружжя та у порядку спадкування за законом визнати за нею право власності на 2/3 частини автомобіля ВАЗ 21214, державний номерний знак НОМЕР_1.

Свої вимоги обґрунтувала тим, що з червня 1993 року вона проживала однією сім'єю без реєстрації шлюбу зі ОСОБА_6 у двокімнатній квартирі АДРЕСА_2. На початку 2004 року вони переїхали і стали постійно проживати як одна сімя у квартирі АДРЕСА_1. У 2008 році вони набули у власність автомобіль ВАЗ 21214, державний номерний знак НОМЕР_1, який був зареєстрований на ім'я ОСОБА_6 Із 2007 року останній почав хворіти, потребував постійного стороннього догляду і допомоги, вона його доглядала, займалася лікуванням. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 помер, причиною смерті в довідці зазначено - хронічна ниркова недостатність, цукровий діабет. Спадкоємцями першої черги за законом після останнього є мати - ОСОБА_4 та син - ОСОБА_5

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 05 червня 2013 року позов задоволено.

Встановлено факт проживання однією сім'єю ОСОБА_3 зі ОСОБА_6 без реєстрації шлюбу з 01 червня 1993 року до ІНФОРМАЦІЯ_1.

Визнано ОСОБА_3 спадкоємцем четвертої черги після ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

Надано ОСОБА_3 право на спадкування за законом разом із спадкоємцями першої черги після ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

Визнано за ОСОБА_3 у порядку спадкування за законом право власності на 1/6 частки квартири АДРЕСА_1.

У порядку поділу майна подружжя та у порядку спадкування за законом визнано за ОСОБА_3 право власності на 2/3 частки автомобіля ВАЗ 21214, державний номерний знак НОМЕР_1.

Рішенням апеляційного суду м. Києва від 15 жовтня 2013 року рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 05 червня 2013 року скасовано та ухвалено нове рішення про часткове задоволення позову.

Встановлено факт проживання однією сім'єю ОСОБА_3 зі ОСОБА_6 без реєстрації шлюбу з 01 січня 2004 року до ІНФОРМАЦІЯ_1.

Визнано ОСОБА_3 спадкоємцем четвертої черги після ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

У порядку поділу майна подружжя визнано за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину автомобіля ВАЗ 21214, державний номерний знак НОМЕР_1.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 червня 2014 року касаційну скаргу ОСОБА_3, подану представником ОСОБА_9, відхилено, рішення апеляційного суду м. Києва від 15 жовтня 2013 року залишено без змін.

У вересні 2014 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшла заява ОСОБА_3 про перегляд ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 червня 2014 року з підстав неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, а саме: ст. ст. 1259, 1261, 1264 ЦК України.

Як на приклад неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що, на думку заявника, потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, заявник посилається на рішення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 травня 2012 року у справі про встановлення факту проживання однією сім'єю, зміну черговості одержання права на спадкування та визнання права власності на спадкове майно.

Відповідно до статті 355 ЦПК України заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може бути подана виключно з підстав: неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Згідно з постановою пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 вересня 2011 року № 11"Про судову практику застосування статей 353-360 Цивільного процесуального кодексу України" (v0011740-11) під судовими рішеннями у подібних правовідносинах слід розуміти такі, де тотожними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. Зміст правовідносин із метою з'ясування їх подібності в різних судових рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.

Ухвалення різних за змістом судових рішень означає, що суд (суди) касаційної інстанції при розгляді двох або більше справ за подібних правовідносин при однаковому їх матеріально-правовому регулюванні дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків.

Проте зі змісту наданого рішення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 23 травня 2012 року не вбачається передбаченої ч. 1 ст. 355 ЦПК України підстави для перегляду ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 12 червня 2014 року, оскільки у зазначеному рішенні підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини справи не є тотожними у порівнянні з ухвалою суду, про перегляд якої подано заяву.

З урахуванням вищевказаного, колегія суддів дійшла висновку про те, що у допуску до провадження Верховного Суду України справи необхідно відмовити.

Керуючись ст. ст. 355, 356, 360 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

У допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Головне управління юстиції у м. Києві, про встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, визнання спадкоємцем четвертої черги, зміну черговості одержання права на спадкування та визнання права власності відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.