У х в а л а
іменем україни
09 жовтня 2014 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Висоцької В.С., Гримич М.К., Кафідової О.В.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Метро-Інформ", Приватне акціонерне товариство "Амур", Приватне підприємство "Грифон", Публічне акціонерне товариство "Укрексімбанк", про встановлення факту проживання однією сім'єю та визнання права спільної сумісної власності на майно і його реальний розподіл, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Черкаської області від 16 червня 2014 року,
в с т а н о в и л а:
У жовтня 2013 року ОСОБА_4 звернулася до суду із указаним позовом, в обґрунтування якого зазначила, що з січня 1991 року перебуває з відповідачем у фактичних шлюбних відносинах, ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син ОСОБА_6. Шлюб між ними не зареєстрований, але фактично у них склалися такі відносини, які притаманні лише сім"ї.
За час перебування у фактичних шлюбних відносинах ними за спільні кошти ними було придбано майно, яке вона просила визнати спільним сумісним майном подружжя, а також встановити факт проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу з січня 1991 року по теперішній час.
Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 25 лютого 2014 року позов задоволено частково.
Встановлено факт проживання однією сім'єю без шлюбу ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з січня 1991 року по теперішній час.
Визнано спільною сумісною власністю ОСОБА_4 та ОСОБА_5, фургон ізотермічний - С, Мерседес-Бенц 815 Д, державний номерний знак НОМЕР_1; автомобіль марки М, державний номерний знак НОМЕР_2; автомобіль "Татра", державний номерний знак НОМЕР_3; автомобіль Зепхир сикс, державний номерний знак НОМЕР_4; автомобіль марки "Порше", державний номерний знак НОМЕР_5; автомобіль марки "М", державний номерний знак НОМЕР_6.
Виділено у власність ОСОБА_4 в рахунок поділу майна 50 відсотків майна Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТРО-ІНФОРМ".
Виділено у власність ОСОБА_4 в рахунок поділу майна 50 відсотків Публічного акціонерного товариства "АМУР".
Виділено у власність ОСОБА_4 в рахунок поділу майна 50 відсотків приватного підприємства "ГРИФОН".
Позовні вимоги в частині визнання недійсними іпотечних договорів залишено без задоволення.
Рішенням апеляційного суду Черкаської області від 16 червня 2014 року рішення суду першої інстанції змінено, скасовано в частині виділення у власність ОСОБА_4 в рахунок поділу майна 50 відсотків Товариства з обмеженою відповідальністю "Метро-Інформ", Публічного акціонерного товариства "Амур" та приватного підприємства "Грифон".
В задоволенні позову ОСОБА_4 в цій частині відмовлено.
Визнано факт проживання однією сім'єю без шлюбу ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з 1 січня 2004 року.
В решті рішення суду залишено без змін.
У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції, рішення суду першої інстанції залишити в силі.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Змінюючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд на підставі доказів, поданих сторонами, що належним чином оцінені (ст. 212 ЦПК України), правильно виходив з того, що інститут спільного проживання однією сім'єю без шлюбу та майнові відносини між сторонами регулюються Сімейним кодексом України (2947-14)
, який набрав чинності з 1 січня 2004 року і не діє на правовідносини, які виникли до цього, а тому виділення у власність ОСОБА_4 в рахунок поділу майна 50 відсотків вищезазначених підприємств не ґрунтується на законі, оскільки останні були створені та зареєстровані до набрання чинності Сімейного кодексу України (2947-14)
.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Рішення апеляційного суду Черкаської області від 16 червня 2014 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: В.С. Висоцька
М.К. Гримич
О.В. Кафідова