Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 жовтня 2014 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і
кримінальних справ у складі:
Умнової О.В., Кафідової О.В., Висоцької В.С., розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" про стягнення сум вкладів, відсотків, пені та відсотків річних від сум боргу, за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Полтавської обласної дирекції на рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 04 червня 2014 року, ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 14 липня 2014 року, -
в с т а н о в и л а:
В травні 2014 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" на його користь в рахунок повернення депозитного вкладу по Договору на вклад Універсальний № 20/02 - 02/23 від 01 лютого 2007 року 41 000 доларів США; в рахунок відсотків по цьому вкладу 9 840 доларів США; в рахунок пені за цим договором 7482,5 доларів США та в рахунок 3% річних від суми неповернутого боргу 9577,42 доларів США; стягнути з відповідача на його користь в рахунок повернення депозитного вкладу по Договору на вклад Універсальний № 20/02 - 02/25 від 01 лютого 2007 року 12 500 грн.; в рахунок відсотків по договору 3125 грн.; в рахунок пені за цим договором 2281,25 грн. та в рахунок 3% річних від суми простроченого боргу 2944,77 грн.; стягнути з ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" на його користь в рахунок повернення депозитного вкладу по Договору на вклад Універсальний № 20/02 - 02/28 від 22 січня 2008 року 62 000 грн.; в рахунок відсотків по договору 14 880 грн.; в рахунок пені за цим договором 11 315 грн. та в рахунок 3% річних від суми простроченого боргу 12 233,40 грн.. Мотивував тим, що на його звернення до відповідача із вимогами про повернення коштів і нарахованих процентів після закінчення дії договорів банківського вкладу залишилися без задоволення.
Рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 04 червня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 14 липня 2014 року позов задоволено. Стягнуто з ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" на користь позивача в рахунок повернення депозитного вкладу по Договору на вклад Універсальний № 20/02 - 02/23 від 01 лютого 2007 року 41 000 доларів США; в рахунок відсотків по цьому вкладу 9 840 доларів США; в рахунок пені за цим договором 7482,5 доларів США та в рахунок 3% річних від суми неповернутого боргу 9577,42 доларів США всього, стягнувши за даним договором 67899,92 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 774 059,09 грн. Стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_4 в рахунок повернення депозитного вкладу по Договору на вклад Універсальний № 20/02 - 02/25 від 01 лютого 2007 року 12 500 грн.; в рахунок відсотків по договору 3 125 грн.; в рахунок пені за цим договором 2281,25 грн. та в рахунок 3% річних від суми простроченого боргу 2944,77 грн. всього, стягнувши за даним договором 20 851,02 грн. Стягнуто з ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" на користь позивача в рахунок повернення депозитного вкладу по Договору на вклад Універсальний № 20/02 - 02/28 від 22 січня 2008 року 62 000 грн.; в рахунок відсотків по договору 14 880 грн.; в рахунок пені за цим договором 11 315 грн. та в рахунок 3% річних від суми простроченого боргу 12 233,40 грн. всього, стягнувши за даним договором 100 428,40 грн. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Відповідач, не погоджуючись з даними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, виходячи з наступного.
Згідно ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Судами попередніх інстанцій повно встановлені фактичні обставини справи на основі об'єктивної оцінки наданих сторонами доказів та вірно застосовані норми матеріального права до спірних правовідносин.
Апеляційний суд дав належну оцінку законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції. Належним чином перевірив встановлені судом фактичні обставини справи з урахуванням зібраних доказів та дійшов правильного висновку щодо відсутності правових підстав для його скасування.
Апеляційний суд дійшов правильного висновку, що факт передачі позивачем грошових коштів відповідачу на виконання умов зазначених Договорів підтверджуються прибутковими касовими (валютними) ордерами, керуючись нормами ст. ст. 1059, 1060 ЦК України, банк зобов'язаний видати вклади позивачу.
При вирішенні даної справи судами першої та апеляційної інстанцій правильно визначений характер правовідносин між сторонами, вірно застосовано закон, що їх регулює, повно і всебічно досліджено матеріали справи та надано належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам.
За таких обставин, правові підстави для скасування оскаржуваних рішень відсутні.
Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, -
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" в особі Полтавської обласної дирекції відхилити.
Рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 04 червня 2014 року, ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 14 липня 2014 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
О.В. Умнова
О.В. Кафідова
В.С. Висоцька