Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Ткачука О.С.,

суддів: Висоцької В.С., Колодійчука В.М.,

Парінової І.К. Фаловської І.М.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Осокорки-Київ", треті особи: товариство з обмеженою відповідальністю "Астеліт", приватне акціонерне товариство "МТС Україна", товариство з обмеженою відповідальністю "ІТС", про зобов'язання вчинити певні дії за касаційними скаргами товариства з обмеженою відповідальністю "Астеліт", об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Осокорки-Київ" та приватного акціонерного товариства "МТС Україна" на рішення Дарницького районного суду м. Києва від 15 січня 2014 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 29 травня 2014 року,

У квітні 2013 року ОСОБА_3 звернулася до суду із указаним позовом, посилаючись на те, що вона є власником квартири АДРЕСА_1, яка розташована на останньому, шістнадцятому, поверсі будинку. На частині даху цього будинку, зокрема над її квартирою, об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Осокорки-Київ" (далі - ОСББ "Осокорки-Київ") встановило антени базових станцій стільникового зв'язку, які належать товариству з обмеженою відповідальністю "Астеліт" (далі - ТОВ "Астеліт"), приватному акціонерному товариству "МТС Україна" (далі - ПрАТ "МТС Україна") та товариству з обмеженою відповідальністю "ІТС" (далі - ТОВ "ІТС"). Посилаючись на те, що згоди на встановлення антен вона не давала, а робота цих антен пов'язана з високочастотним електромагнітним випромінюванням, що негативно впливає на стан її здоров'я, позивачка просила зобов'язати відповідача демонтувати зазначені антени, розташовані на даху багатоквартирного будинку АДРЕСА_1.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 15 січня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 29 травня 2014 року, позов ОСОБА_3 задоволено. Зобов'язано ОСББ "Осокорки-Київ" демонтувати антени базових станцій стільникового зв'язку ТОВ "Астеліт", ПрАТ "МТС Україна" та ТОВ "ІТС", які розміщені на даху будинку АДРЕСА_1. Розподілено судові витрати.

У касаційних скаргах ТОВ "Астеліт", ОСББ "Осокорки-Київ" та ПрАТ "МТС Україна" просять скасувати судові рішення, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, й ухвалити нове рішення про відмову в позові.

Касаційні скарги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив із неправомірності передачі приміщень будинку, в якому проживає позивачка, в оренду та встановлення на даху цього будинку обладнання, яке є джерелом електромагнітного випромінювання, що є порушенням її прав та може завдати шкоди її здоров'ю.

Проте повністю з такими висновками судів погодитись не можна.

Статтею 213 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Таким вимогам закону судові рішення не відповідають.

Судами встановлено, що ОСОБА_3 є власником квартири АДРЕСА_1, яка розташована на останньому, шістнадцятому, поверсі багатоквартирного будинку.

Частину даху зазначеного будинку ОСББ "Осокорки-Київ" передало в оренду ТОВ "Астеліт", ПрАТ "МТС Україна" та ТОВ "ІТС", які встановили на ньому, зокрема над квартирою позивачки, антени базових станцій стільникового зв'язку.

Пред'являючи позов, ОСОБА_3 посилалась на те, що робота зазначених антен пов'язана з електромагнітним випромінюванням, що негативно впливає на стан її здоров'я, а своєї згоди на встановлення антен вона не надавала.

Відповідно до ст. ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Висновок судів про те, що встановлені на даху будинку АДРЕСА_1 антени стільникового зв'язку можуть завдати шкоду здоров'ю позивачки є передчасним, оскільки позивачка не навела, а суди не встановили жодного належного та допустимого доказу на підтвердження цього. Суди послались лише на можливе порушення прав позивачки.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України, ст. 15 ЦК України кожна особа має право на судовий захист свого цивільного права.

Частиною 1 ст. 143 ЦПК України встановлено, що для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі.

Згідно з ч. 4 ст. 10 ЦПК України суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Суди вказаного не врахували та не роз'яснили ОСОБА_3 її права на заявлення клопотання про призначення судової експертизи, яка могла б встановити рівень електромагнітного поля в квартирі позивачки та наявність або відсутність негативного впливу електромагнітних випромінювань антен стільникового зв'язку на її здоров'я.

При цьому апеляційний суд взяв за основу свого рішення додатковий протокол від 25 червня 2013 року щодо вимірів рівнів електромагнітного поля в квартирі позивачки, який не є висновком експертизи в розумінні ст. ст. 57, 66, 143 ЦПК України, а є письмовим доказом, який у взаємозв'язку з іншими доказами вказує лише на припущення можливого порушення прав позивача.

Отже, висновок судів про можливість завдання шкоди здоров'ю позивачки через високочастотне електромагнітне випромінювання антен стільникового зв'язку, які встановлені ТОВ "Астеліт", ПрАТ "МТС Україна" та ТОВ "ІТС", а, відтак, і порушення її прав (ст. 16 ЦК України), базується на припущеннях, що заборонено ч. 4 ст. 60 ЦПК України.

Ураховуючи наведене та положення п. 4 ст. 129 Конституції України про те, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, судові рішення є передчасними.

Крім того, суд першої інстанції у порушення ст. ст. 33, 130, 212- 214 ЦПК України не встановив власників спірних антен стільникового зв'язку, які позивач просить демонтувати, та не роз'яснив позивачеві його права на подачу заяви про залучення до участі у справі співвідповідачів.

Ураховуючи те, що фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, судами не встановлені, правовідносини між сторонами не визначені, судові рішення не відповідають вимогам ст. 213 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, що в силу ст. 338 ЦПК України є підставою для їх скасування.

Відповідно до ч. 1 ст. 338 ЦПК України, оскільки порушення закону допущені як районним судом, так і апеляційним, справа підлягає направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ України

Касаційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Астеліт", об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Осокорки-Київ" та приватного акціонерного товариства "МТС Україна" задовольнити частково.

Рішення Дарницького районного суду м. Києва від 15 січня 2014 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 29 травня 2014 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.