6-37076св14 Про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - 06.10.2014 Прийняття

розглянувши заяву ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_4, про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 травня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5, відділ державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві, ОСОБА_6 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

У серпні 2013 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5, зареєстрованого у реєстрі 11 червня 2013 року за № 1379, про звернення стягнення на нерухоме майно - двохкімнатну квартиру АДРЕСА_1, яка належить на праві власності ОСОБА_4

Позов мотивовано тим, що нотаріус не мав права на вчинення виконавчого напису, оскільки не мав у своєму розпорядженні доказів безспірності заборгованості позивача перед банком, не перевірив первинні бухгалтерські документи. Нотаріусом вчинено виконавчий напис на завищену суму заборгованості, яка не відповідає сумі заборгованості, що визначена у досудовій вимозі, надісланій позивачу. У досудовій вимозі від 1 березня 2013 року вказано суму заборгованості у розмірі 102 636 доларів США 20 центів, а у виконавчому написі нотаріуса - у розмірі 106 288 доларів США 51 центи (94 684 доларів США - заборгованість за кредитом та 11 423 доларів США 57 центів - відсотки).

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 4 листопада 2013 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішенням апеляційного суду м. Києва від 19 грудня 2013 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 задоволено. Рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено. Визнано виконавчий напис, зареєстрований у реєстрі за № 1379 та вчинений 11 червня 2013 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 про звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_1 на користь ПАТ "Дельта Банк" в рахунок погашення заборгованості у розмірі 849 564 грн. 06 коп., з яких: сума заборгованості за кредитом 94 864 долари США 94 центи, що за курсом НБУ складає 758 255 грн. 47 коп., та заборгованості по відсоткам 11 423 доларів США 57 центів, що за курсом НБУ складає 91 308 грн. 60 коп. - таким, що не підлягає виконанню. Вирішено питання про розподілу судових витрат.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 травня 2014 року касаційну скаргу ПАТ "Дельта Банк" задоволено, рішення Апеляційного суду м. Києва від 19 грудня 2013 року скасовано, рішення Печерського районного суду м. Києва від 4 листопада 2013 року залишено в силі.

У вересні 2014 року на адресу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшла заява ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_4, про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 травня 2014 року з підстав неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, зокрема ст. 88 Закону України "Про нотаріат", абз. 6 п. 283 та абз. 1 п. 284 "Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України".

До заяви про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 травня 2014 року заявник долучив ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09 листопада 2011 року, 04 квітня 2012 року, 10 жовтня 2012 року, 14 травня 2014 року, 09 липня 2014 року, 21 серпня 2014 року та постанову Вищого господарського суду України від 13 серпня 2014 року.

Згідно зі ст. 355 ЦПК України заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може бути подана виключно з підстав: неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Відповідно до п. 6 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 11 від 30 вересня 2011 року (v0011740-11) "Про судову практику застосування статей 353- 360 ЦПК України" під судовими рішеннями у подібних правовідносинах слід розуміти такі, де тотожними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. Зміст правовідносин із метою з'ясування їх подібності в різних судових рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.

Із доданих ухвал Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09 листопада 2011 року, 04 квітня 2012 року, 10 жовтня 2012 року, 14 травня 2014 року, 09 липня 2014 року, 21 серпня 2014 року та постанови Вищого господарського суду України від 13 серпня 2014 року та ухвали про перегляд якої подано заяву, вбачається, що судами встановлені різні фактичні обставини, а наведені заявником доводи не містять ознак, які відповідно до вимог вищевказаної норми є підставами для перегляду судового рішення, тому у допуску справи до провадження слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 355, 360 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

У допуску справи за позовом ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5, Відділ державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві, ОСОБА_6 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню до провадження Верховного Суду України відмовити.