Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 жовтня 2014 р. м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Мартинюка В.І.,
суддів: Дем`яносова М.В., Ізмайлової Т.Л.,
Парінової І.К., Савченко В.О.,
розглянувши заяву ОСОБА_3 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 08 липня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, Кагарлицької міської ради Київської області, Управління Держземагенства України у Кагарлицькому районі, Публічного акціонерного товариства Кагарлицький цукровий завод", про скасування рішення, визнання недійсними державних актів на право власності на земельну ділянку та скасування їх реєстрації,-
в с т а н о в и л а:
В серпні 2012 року ОСОБА_3 звернулась до суду із вказаним позовом посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_6, після смерті якої відкрилась спадщина на житловий будинок АДРЕСА_1.
Будинок успадкували вона в розмірі ј частини, ОСОБА_4 у розмірі ј частини та ОСОБА_7 у розмірі 2/4 частин.
30 листопада 1999 року ОСОБА_4 продала свою 1/4 частину будинку ОСОБА_7, таким чином власником інших 3/4 частин житлового будинку є ОСОБА_7
Рішенням Кагарлицького районною суду від 26 жовтня 2000 року позивачу було виділено в натурі ј частину вказаного будинку.
Згідно довідки Кагарлицької міської ради № 952/02-28 від 05 серпня 2010 р. відповідно до записів земельно-шнурової книги за покійною матір'ю ОСОБА_6, від якої вона успадкувала частину будинку, була зареєстрована земельна ділянка площею 0,25 га по АДРЕСА_1.
Згідно наказу Кагарлицького цукрового заводу № 92 від 03 червня 1965 року було виділено ОСОБА_7 земельну ділянку площею 0,10 га під будівництво житлового будинку за рахунок земельної ділянки ОСОБА_8 (чоловіка ОСОБА_6) по АДРЕСА_2.
Згідно наказу Кагарлицького цукрового заводу № 190 від 25 листопада 1970 року, у зв'язку з даруванням житлового будинку ОСОБА_7 було виділено ОСОБА_4 земельну ділянку площею 0,10 га по АДРЕСА_3.
Отже, враховуючи те, що із земельної ділянки ОСОБА_6 ОСОБА_7 а в подальшому ОСОБА_4 було виділено 0,10 га, у живої ще на той час ОСОБА_6 залишилось 0,15 га.
Згідно рішення виконавчого комітету Кагарлицької міської ради № 15 від 17 лютого 1995 року між спадкоємцями розподіляється без виділення в натурі земельна ділянка ОСОБА_6 площею 0,14 га, а саме між нею - ОСОБА_7 та ОСОБА_4. При цьому, міською радою при прийнятті рішення не враховано, що після ОСОБА_6 залишилось 0,15 га, а не 0,14 га, тобто не враховано 0,01 га.
У зв'язку з успадкуванням частини будинку та виділенням його в натурі вона звернулась до Кагарлицького районного суду з позовом про встановлення порядку користування земельної ділянкою.
В ході розгляду справи позивач уточнила позовні вимоги та просила визнати незаконним та скасувати наказ Кагарлицького цукрового заводу № 31 від 13 березня 1990 року, згідно якого ОСОБА_4 було передано, але в натурі не виділено, земельну ділянку площею 0,03 га із присадибного фонду її матері ОСОБА_6; визнати незаконним та скасувати рішення Виконавчого комітету Кагарлицької міської ради № 16 від 02 лютого 2001 року, згідно якого ОСОБА_4 передано у власність земельну ділянку площею 0,1310 га за адресою: АДРЕСА_2; визнати недійсним державний акт на право приватної власності на землю від 23 травня 2001 року, виданий ОСОБА_4 ОСОБА_5 міською радою на земельну ділянку площею 0,1310 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, ведення особистого підсобного господарства, що розташована за адресою: АДРЕСА_2, та скасувати державну реєстрацію вказаного вище державного акту на право приватної власності на землю від 23 травня 2001 року.
Рішенням Кагарлицького районного суду Київської області від 03 квітня 2014 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволені, визнано незаконним та скасовано наказ ПАТ "Кагарлицький цукровий завод" від 13 березня 1990 року № 31, визнано незаконним та скасовано рішення Виконавчого комітету Кагарлицької міської ради від 02 лютого 2001 року № 16, визнано недійсним державний акт на право власності на землю від 23 травня 2001 року серії І-КВ № 082068, скасовано державну реєстрацію державного акту на право власності на землю від 23 травня 2001 року серії І-КВ № 082068.
Рішенням апеляційного суду Київської області від 11 червня 2014 року рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 3 квітня 2014 року скасовано і ухвалено нове рішення, яким відмовлено в задоволенні позову.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 08 липня 2014 року відмовлено ОСОБА_3 у відкритті касаційного провадження на підставі п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України.
До Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ надійшла заява ОСОБА_3 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 08 липня 2014 року з підстав неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, зокрема положень ч. 1 ст. 42 ЗК України від 18 грудня 1990 року, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
В обґрунтування своєї правової позиції щодо неоднакового застосування судами касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, заявник посилається на ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02 квітня 2014 року та рішення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09 липня 2014 року.
Відповідно до статті 355 ЦПК України заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може бути подана виключно з підстав: неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішення справи судом.
Згідно п. 6 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 11 від 30 вересня 2011 року (v0011740-11) "Про практику застосування статей 353- 360 ЦПК України" під судовими рішеннями у подібних правовідносинах слід розуміти такі, де тотожними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. Зміст правовідносин із метою з`ясування їх подібності в різних судових рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.
Розглянувши заяву ОСОБА_3, колегія суддів не знаходить підстав для допуску цивільної справи за її позовом про скасування рішення органу місцевого самоврядування, визнання недійсними державних актів на право власності на землю та скасуваннях державної реєстрації до провадження Верховного Суду України, оскільки з наданих заявником копій ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 02 квітня 2014 року та рішення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 09 липня 2014 року не вбачається, що при розгляді вказаних справ встановлені судом фактичні обставини справи, які мають значення для вирішення спорів, є тотожними у порівнянні зі справою в якій постановлена ухвала про перегляд якої подано заяву, а відповідно, правовідносини між сторонами, які брали участь у розгляді справ подібні, і мало місце неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень, а тому підстави для перегляду рішення суду касаційної інстанції від 08 липня 2014 року в порядку, встановленому главою 3 розділу 5 ЦПК України (1618-15) відсутні.
Керуючись ст.ст. 355, 356, 360 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,-
у х в а л и л а:
У допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, Кагарлицької міської ради Київської області, Управління Держземагенства України у Кагарлицькому районі, Публічного акціонерного товариства Кагарлицький цукровий завод", про скасування рішення, визнання недійсними державних актів на право власності на земельну ділянку та скасування їх реєстрації, за заявою ОСОБА_3 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 08 липня 2014 року, відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді:
В.І. Мартинюк
М.В. Дем`яносов
Т.Л. Ізмайлова
І.К. Парінова
В.О. Савченко