Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого: Дьоміної О.О.,

суддів: Попович О.В., Савченко В.О., Ступак О.В., Штелик С.П.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про повернення безпідставно отриманих коштів, за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення апеляційного суду Одеської області від 12 червня 2014 року,

У січні 2014 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3 про повернення безпідставно отриманих коштів.

Зазначали, що у серпні 2010 року досягли з ОСОБА_3 усної домовленості, згідно з якою зобов'язалися погашати кредит відповідача, взятий у публічному акціонерному товаристві "УкрСиббанк" (далі - ПАТ "УкрСиббанк"), після погашення якого відповідач відчужує та перереєстровує на їх користь автомобіль марки Chevrolet Aveo SF 69Y, 2007 року випуску.

На виконання вказаної домовленості, ОСОБА_3 оформила довіреність на ім'я ОСОБА_1 й передала у користування автомобіль, а позивачі здійснили погашення кредиту в розмірі 7 319, 40 доларів США.

Посилаючись на те, що відповідач ухиляється від виконання домовленості щодо укладення договору купівлі-продажу автомобіля, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просили стягнути на їх користь безпідставно набуті останньою кошти у розмірі сплаченої суми кредиту - 7 319, 40 доларів США.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 28 березня 2014 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 12 червня 2014 року, зазначене рішення районного суду скасовано й позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 56 980 грн 48 коп. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання про судові витрати.

У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення апеляційного суду скасувати, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, і залишити в силі рішення суду першої інстанції, що було помилково скасовано.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

За правилами ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом установлено, що 01 березня 2007 року між ПАТ "УкрСиббанк" та ОСОБА_3 укладено договір споживчого кредиту, згідно якого відповідач отримала кредит на придбання транспортного засобу в розмірі 12 279 доларів США.

У забезпечення належного виконання вказаного договору, ОСОБА_3 передала у заставу банку автомобіль марки Chevrolet Aveo SF 69Y, 2007 року випуску.

07 вересня 2010 року ОСОБА_3 надала довіреність на ім'я ОСОБА_1, згідно якої надала позивачу право експлуатації вищезазначеним автомобілем.

Автомобіль перебував у користуванні ОСОБА_1 до квітня 2013 року та був повернутий власнику працівниками міліції, згідно його заяви.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 18 жовтня 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 24 грудня 2013 року, відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності на автомобіль марки Chevrolet Aveo SF 69Y, 2007 року випуску.

Заперечуючи проти позову, ОСОБА_3 вказувала на те, що між нею та позивачами було укладено в усній формі договір оренди транспортного засобу, саме за користування яким вони сплачували замість неї грошові кошти на погашення кредиту.

Відповідно до ч. 2 ст. 799 ЦК України договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.

У разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним (ч. 1 ст. 220 ЦК України).

Отже, відсутні правові підстави вважати, що між сторонами було укладено договір оренди транспортного засобу, не містять таких доказів й матеріали даної справи.

Статтею 1212 ЦК України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи квитанцій, які надані позивачами, погашення кредиту відповідача здійснено на загальну суму 4 899, 44 доларів США, що згідно курсу Національного банку України становить 56 980 грн 48 коп.

Таким чином, скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи частково позов, суд апеляційної інстанції дійшов правильного по суті висновку, що вказана сума коштів, яка безпідставно була отримана ОСОБА_3 шляхом здійснення виконання її зобов'язань за кредитним договором - погашення кредиту, підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 Саме на ім'я останнього ОСОБА_3 було видано довіреність на право експлуатації вищезазначеного автомобілю, на підставі якої позивач помилково вважав себе власником автомобілю та погашав кредитну заборгованість відповідача.

Також апеляційним судом вірно зазначено про недоведеність вимог у сумі 7 319, 40 доларів США через відсутність доказів та наявність квитанцій банку на загальну суму - 4 899, 44 доларів США.

Такі висновки суду є обґрунтованими та узгоджуються з матеріалами справи, при встановленні зазначених фактів судом не було порушено норм цивільного процесуального законодавства й правильно застосовано норми матеріального права.

Доводи касаційної скарги ОСОБА_3 не спростовують висновків суду апеляційної інстанції та не свідчать про те, що судом при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. ст. 338- 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень.

За таких обставин рішення апеляційного суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права й воно підлягає залишенню без змін з підстав, передбачених ст. 337 ЦПК України.

Керуючись ст. 336, 337, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення апеляційного суду Одеської області від 12 червня 2014 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.