Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і

кримінальних справ у складі:

головуючого Кузнєцова В.О., суддів: Ізмайлової Т.Л., Мостової Г.І., Кадєтової О.В., Наумчука М.І., - розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, третя особа - відділ міграційної служби Полтавської області, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, за касаційною скаргою ОСОБА_6 на заочне рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 05 грудня 2013 року та рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області від 20 березня 2014 року,

У квітні 2013 року ОСОБА_6 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_7, третя особа - відділ міграційної служби Полтавської області, про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_1. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач будучі зареєстрованим у спірній квартирі, яка належить позивачу на праві приватної власності, довгий час в ній не проживає, чим позбавляє позивача права на вільне користування та розпорядження своєю власністю, добровільно знятись з реєстраційного обліку не бажає. Позивач просила визнати відповідача таким, що втратив право користування жилим приміщенням - спірною квартирою та одночасно зняти його з реєстраційного обліку за адресою.

Заочним рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 05 грудня 2013 року позов ОСОБА_6 задоволено. Визнано ОСОБА_7 таким, що втратив право користування житловим приміщенням, розташованим за адресою: АДРЕСА_1.

Рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області від 20 березня 2014 року, вказане рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_6 просить вказані судові рішення першої та апеляційної інстанції скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами встановлено, що квартира АДРЕСА_1 належить на праві приватної власності ОСОБА_6, відповідно до договору купівлі-продажу нерухомого майна від 12 серпня 1997 року (а.с. 7), який визнаний дійсним за рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 05 вересня 2011 року (а.с. 5).

02 вересня 2003 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 укладений договір оренди кімнати житловою площею 37,3 кв.м, зі змісту якого вбачається, що вказана кімната надається відповідачу для проживання на постійній основі, проте має бути звільнена за першою вимогою домовласника (а.с. 4). Одночасно відповідач з 02 вересня 2003 року зареєстрований у спірній квартирі.

Згідно з заочним рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 10 листопада 2011 року у справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про розірвання шлюбу (а.с. 8) сторони з 14 листопада 2003 року перебули у зареєстрованому шлюбі.

Статтею 337 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позовних вимог з підстав заявлених позивачем, зокрема, ст.ст. 71, 72, 156, 162 ЖК України, дійшов ґрунтовного висновку про те, що на спірні правовідносини зазначені норми матеріального права не розповсюджуються. Крім того, апеляційним судом вірно зауважено, що достатніх доказів відповідно до положень ст.ст. 59, 60 ЦПК України, які б свідчили про чинення перешкод позивачу у користуванні спірною квартирою з боку відповідача суду матеріали справи не містять.

Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване рішення апеляційного суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи скарги про неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права безпідставні.

Враховуючи наведене колегія суддів дійшла висновку про необхідність відхилення касаційної скарги і залишення рішення апеляційного суду без змін.

Керуючись ст. ст. 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області від 20 березня 2014 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.