Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого:Гвоздика П.О.,

суддів:Гончара В.П.,Євтушенко О.І.,

Карпенко С.О.,Наумчука М.І.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Львівської обласної організації профспілки працівників будівництва і промбудматеріалів України до публічного акціонерного товариства "Львів-реставрація" про стягнення заборгованості з профспілкових внесків, за касаційною скаргою Львівської обласної організації профспілки працівників будівництва і промбудматеріалів України на рішення апеляційного суду Львівської області від 05 грудня 2013 року,

У червні 2013 року Львівська обласна організація профспілки працівників будівництва і промбудматеріалів України звернулась до суду з вищевказаним позовом, в обґрунтування посилаючись на те, що на підставі договору від 29 червня 2001 року, укладеного між сторонами, публічне акціонерне товариство "Львів-реставрація" (далі - ПАТ "Львів-реставрація") зобов'язалось забезпечити безготівкову систему збору членських внесків у розмірі 1 % від заробітної плати працівників, які є членами профспілки, та здійснювати перерахування членських внесків у розмірі 65 % від загального розміру на розрахунковий рахунок профспілкового комітету підприємства та не менше 35 % від загального розміру внесків на розрахунковий рахунок Львівської обласної організації профспілки працівників будівництва і промбудматеріалів. Однак, всупереч вищезазначеним умовам договору, відповідач не перерахував на розрахунковий рахунок обласної організації профспілки утримані з заробітних плат членів профспілки підприємства членські внески. Посилаючись на акт звірки ПАТ "Львів-реставрація", відповідно до якого станом на 01 лютого 2013 року відповідач не здійснив перерахування профспілкових внесків у розмірні 37 445 грн 70 коп., та на положення Статуту Професійної спілки працівників будівництва і промисловості будівельних матеріалів, ст. 42 Закону України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності", ст. 249 КЗпП України, позивач просив визнати дії адміністрації ПАТ "Львів-реставрація" неправомірними та стягнути з відповідача на користь Львівської обласної організації профспілки працівників будівництва і промбудматеріалів України заборгованості з профспілкових внесків у розмірі 37445 грн 70 коп.

Заочним рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 16 серпня 2013 року позов задоволено. Стягнуто з ПАТ "Львів-реставрація" на користь Львівської обласної організації профспілки працівників будівництва і промбудматеріалів України профспілкові внески у розмірі 37 445 грн 70 коп. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Львівської області від 05 грудня 2013 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в позові.

У касаційній скарзі Львівська обласна організація профспілки працівників будівництва і промбудматеріалів України просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Частиною 3 ст. 335 ЦПК України передбачено, що суд не обмежений доводами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

Відповідно до ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Задовольняючи позов Львівської обласної організації профспілки працівників будівництва і промбудматеріалів України до ПАТ "Львів-реставрація" про стягнення профспілкових внесків, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов висновку про те, що спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Однак суди дійшли такого висновку з порушенням норм процесуального права.

Судами встановлено, що Львівська обласна організація профспілки працівників будівництва і промбудматеріалів України звернулась до суду з позовом до ПАТ "Львів-реставрація" про стягнення заборгованості з перерахування профспілкових внесків.

При відкритті провадження та розгляді справи суди не звернули уваги на дотримання юрисдикційності спору.

Як роз'яснив пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 2 постанови від 01 березня 2013 року № 3 "Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ" (v0003740-13) , вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні перевірити належність справ до їх юрисдикції та підсудності.

Цивільна юрисдикція - це визначена законом сукупність повноважень судів щодо розгляду цивільних справ, віднесених до їх компетенції (ст. 15 ЦПК України).

У п. 3 вказаної постанови пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ роз'яснив, що відповідно до статей 15, 16 ЦПК України у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за Кодексом адміністративного судочинства України (2747-15)

(стаття 17; далі - КАС України (2747-15) ), Господарським процесуальним кодексом України (1798-12)

(статті 1, 12; далі - ГПК України (1798-12) ), Кримінальним процесуальним кодексом України (4651-17)

(далі - КПК України (4651-17) ) або Кодексом України про адміністративні правопорушення (80731-10)

(далі - КУпАП (80731-10) ) віднесено до компетенції адміністративних, господарських судів, до кримінального провадження чи до провадження в справах про адміністративні правопорушення. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.

У зв'язку з наведеним, суди мали виходити з того, що критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про цивільне право (справи за позовами, що виникають із будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства), по-друге, суб'єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).

Відповідно до ст. 1 ГПК України згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням до господарського суду мають право звертатися підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності.

Статтею 173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно зі ст. 12 ГПК України господарським судам підвідомчі: - справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім спорів, визначених п. 1 ч. 1 ст. 12 ГПК України; - справи про банкрутство; - справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції; - справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів; - справи у спорах щодо обліку прав на цінні папери; - справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів; - справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого порушено справу про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України (2755-17) , а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України (2755-17) ; - справи за заявами про затвердження планів санації боржника до порушення справи про банкрутство.

У даному випадку спір виник між юридичними особами: Львівською обласною організацією профспілки працівників будівництва і промбудматеріалів України та ПАТ "Львів-реставрація".

Пунктом 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України передбачено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Згідно з ч. 1 ст. 340 ЦПК України судове рішення підлягає скасуванню в касаційному порядку із закриттям провадження у справі або залишенням заяви без розгляду з підстав, визначених статтями 205 і 207 ЦПК України.

Оскільки позов Львівської обласної організації профспілки працівників будівництва і промбудматеріалів України до ПАТ "Львів-реставрація" не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, судові рішення підлягають скасуванню із закриттям провадження у справі.

Керуючись ст. ст. 336, 340, 344, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу Львівської обласної організації профспілки працівників будівництва і промбудматеріалів України задовольнити частково.

Заочне рішення Залізничного районного суду м. Львова від 16 серпня 2013 року та рішення апеляційного суду Львівської області від 05 грудня 2013 року скасувати.

Закрити провадження в справі за позовом Львівської обласної організації профспілки працівників будівництва і промбудматеріалів України до публічного акціонерного товариства "Львів-реставрація" про стягнення заборгованості з профспілкових внесків.

Ухвала оскарженню не підлягає.