6-23720св14 Про стягнення заборгованості за кредитним договором - 13.08.2014 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" в особі відділення "Донецьке регіональне управління" акціонерного товариства "Родовід Банк" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" в особі відділення "Донецьке регіональне управління" АТ "Родовід Банк" на рішення Ленінського районного суду м. Донецька від 21 березня 2014 року та рішення апеляційного суду Донецької області від 06 травня 2014 року,

У жовтні 2013 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просив стягнути зі ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства "Родовід Банк" (далі - ПАТ "Родовід Банк") в особі відділення "Донецьке регіональне управління" акціонерного товариства "Родовід Банк" заборгованість за кредитним договором у розмірі 2907,77 дол. США, та 20 486 грн. 89 коп., що складається із заборгованості за кредитом - 2 849,60 дол. США; простроченої заборгованості за нарахованими процентами - 58,17 дол. США; пені за прострочення виконання грошових зобов'язань - 18 289 грн. 53 коп., відповідальності за порушення грошового зобов'язання згідно ст. 625 ЦК України - 2 197 грн. 36 коп.

Рішенням Ленінського районного суду м. Донецька від 21 березня 2014 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ "Родовід Банк" заборгованість за кредитним договором від 30 липня 2007 року за тілом кредиту - 22 776 грн. 85 коп.; простроченої заборгованості за нарахованими процентами - 464 грн. 95 коп., пені за прострочення виконання грошового зобов'язання - 1138 грн. 85 коп., відповідальності за порушення грошового зобов'язання згідно ст. 625 ЦК України - 2197 грн. 36 коп. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Донецької області від 06 травня 2014 року рішення місцевого суду в частині суми заборгованості за тілом кредиту та простроченої заборгованості за нарахованими процентами змінено: стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ "Родовід Банк" заборгованість за тілом кредиту у розмірі 22 776 грн. 85 коп., що становить 2 849,60 дол. США; прострочену заборгованість за нарахованими процентами у сумі 464 грн. 95 коп., що становить 58,17 дол. США. В решті судове рішення залишено без змін.

У касаційній скарзі ПАТ "Родовід Банк" просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, та просить ухвалити нове рішення про задоволення позову відповідно до вимог, викладених у позовній заяві.

Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги частково, визначивши суму заборгованості у гривні, яку відповідач має погасити в рахунок виконання кредитного договору, суд першої інстанції, виходив із того, що відповідно до ст. 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня; законним платіжним засобом є гривня (ч. 2 ст. 192 ЦК України), отже стягненню підлягає сума боргу, визначена у гривні.

Змінюючи рішення місцевого суду під час його перегляду, апеляційний суд зазначив у рішенні про необхідність доповнення його резолютивної частини про розмір стягнутої заборгованості за тілом кредиту та процентах і у доларах США.

Разом із тим, з такими висновками суду апеляційної інстанції повністю погодитися не можна з наступних підстав.

За наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд, у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 307 ЦПК України, має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити рішення по суті позовних вимог.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, апеляційний суд досліджує докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням установленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду було зумовлено поважними причинами.

Зазначеним вимогам рішення суду апеляційної інстанції у повній мірі не відповідає.

Статтею 99 Конституції України встановлено, що грошовою одиницею України є гривня. При цьому Основний закон не встановлює заборони щодо можливості використання в Україні грошових одиниць іноземних держав.

Відповідно до ч. 2 ст. 192 та ч. 3 ст. 533 ЦК України використання іноземної валюти, в тому числі при здійснені розрахунків на території України за зобов'язаннями, допускається у випадках, в порядку та на умовах, встановлених законом. Законодавчим актом, який регулює правовідносини у сфері валютного регулювання і валютного контролю, є Декрет Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" (15-93) .

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" кошти це гроші у національній або іноземній валюті.

Відповідно до роз'яснень, наданих у п. 12 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин" (v0005740-12) , у разі якщо кредит правомірно наданий в іноземній валюті та кредитодавець (позивач) просить стягнути кошти в іноземній валюті, суд у резолютивній частині рішення зазначає про стягнення таких коштів саме в іноземній валюті, що відповідає вимогам ч. 3 ст. 533 ЦК України.

Судами встановлено, що сторони 30 липня 2007 року уклали кредитний договір, відповідно до умов якого відповідач отримав споживчий кредит у розмірі 7 274 дол. США на придбання автомобіля марки ВАЗ 21104.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Встановлено, що кредит правомірно наданий в іноземній валюті відповідно до вимог Цивільного кодексу України (435-15) та Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" (15-93) . На день звернення з позовом до суду відповідач має заборгованість за кредитом, яка визначена ПАТ "Родовід Банк" у розмірі: 2907,77 дол. США, та 20 486 грн. 89 коп., а саме заборгованість: за кредитом - 2 849,60 дол. США; прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 58,17 дол. США; пеня за прострочення виконання грошових зобов'язань - 18 289 грн. 53 коп., відповідальність за порушення грошового зобов'язання згідно ст. 625 ЦК України - 2 197 грн. 36 коп.

Всупереч вимогам ч. 1 ст. 11 ЦПК України, де зазначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, суди дійшли помилкового висновку про стягнення заборгованості по кредитному договору в еквівалентному вираженні гривні до долару США.

Оскільки місцевий суд вийшов за межі позову, а апеляційний суд недоліків, допущених місцевим судом, у повному обсязі не усунув, рішення апеляційного суду підлягає скасуванню із направленням справи до суду апеляційної інстанції з підстав, визначених ст. 338 ЦПК України.

Керуючись статтями 336, 338, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Родовід-Банк" задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду Донецької області від 06 травня 2014 року скасувати, справу направити до суду апеляційної інстанції на новий судовий розгляд.