Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Гвоздика П.О.,

суддів: Амеліна В.І., Євтушенко О.І.,

Іваненко Ю.Г., Ситнік О.М.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет іпотеки, за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" (далі - ПАТ "УкрСиббанк") на рішення Київського районного суду м. Донецька від 23 жовтня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 14 січня 2014 року,

У вересні 2013 року ПАТ "УкрСиббанк" звернулося до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що 10 серпня 2008 року між ним та ОСОБА_6 укладено кредитний договір на суму 32 000 доларів США зі сплатою 10% річних на суму залишку заборгованості строком до 10 серпня 2027 року. На забезпечення виконання умов кредитного договору сторони уклали договір іпотеки належної позичальнику квартири АДРЕСА_1. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 помер, після його смерті залишилась непогашеною заборгованість за кредитним договором. Як вбачається зі спадкової справи, спадкоємцями ОСОБА_6 є ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, які прийняли спадщину у вигляді квартири АДРЕСА_1 по 1/3 частки кожний. Посилаючись на існуючу заборгованість, яка станом на 10 вересня 2013 року складає 19 996 доларів США, банк просив стягнути з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 у рівних частках з кожного по 6 665,36 доларів США шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки - зазначену вище квартиру.

Заочним рішенням Київського районного суду м. Донецька від 23 жовтня 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Донецької області від 14 січня 2014 року, позов ПАТ "УкрСиббанк" задоволено частково.

В рахунок погашення заборгованості на користь АТ "УкрСиббанк" за кредитним договором від 10 серпня 2008 року у розмірі 19 996,09 доларів США стягнуто з ОСОБА_5, ОСОБА_4 у рівних частках з кожного шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_5, ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право на спадщину у розмірі 1/3 частини кожному. Визначено спосіб реалізації квартири шляхом проведення прилюдних торгів за початковою ціною на рівні, не нижчому за ринкові ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна під час проведення виконавчого провадження.

В іншій частині позову відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У касаційній скарзі ПАТ "УкрСиббанк" просить скасувати оскаржувані судові рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Судові рішення в частині задоволення позову не оскаржуються, а тому касаційному перегляду не підлягають.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 324 ЦПК України підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відмовляючи в задоволенні позову ПАТ "УкрСиббанк" до ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив з того, що неповнолітній спадкоємець ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, не має цивільної процесуальної дієздатності, а тому є неналежним відповідачем.

Апеляційний суд погодився з таким висновком суду першої інстанції, зазначивши при цьому, що районний суд під час розгляду справи не вирішив питання про залучення до участі у справі як належного співвідповідача законного представника неповнолітнього ОСОБА_3, а тому підстав для задоволення позову немає.

Проте із такими висновками судів попередніх інстанцій погодитись не можна з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій зазначеним вимогам закону не відповідають.

Судами установлено, що 10 серпня 2006 року між ПАТ "УкрСиббанк" та ОСОБА_6 укладено кредитний договір на суму 32 000 доларів США зі сплатою 10% річних на суму залишку заборгованості строком до 10 серпня 2027 року.

На забезпечення виконання умов кредитного договору у той же день сторони уклали договір іпотеки, згідно умов якого ОСОБА_6 передав в іпотеку банку нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 50,5 кв. м вартістю 207 050 грн, яка належала йому на праві власності.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 помер, про що свідчить свідоцтво про смерть від 17 січня 2011 року, видане відділом державної реєстрації актів цивільного стану Київського районного управління юстиції у м. Донецьку.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 8 листопада 2011 року, спадщину після смерті боржника за кредитним договором отримали його син ОСОБА_3, батько ОСОБА_4 та мати ОСОБА_5 по 1/3 частині кожний на квартиру АДРЕСА_1.

За змістом ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок смерті.

Згідно зі ст. 1282 ЦК України спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

За змістом вказаної норми, саме спадкоємці померлого відповідають за борговими зобов'язаннями, які виникли за життя останнього, а межі їх відповідальності визначаються вартістю майна, отриманого у спадщину.

Оскільки неповнолітній ОСОБА_3 у силу вимог ст. 26, ч. 1 ст. 1261 ЦК України після смерті свого батька ОСОБА_6 отримав у спадщину майно, яке залишилось після смерті останнього, то відповідно до ч. 1 ст. 1282 ЦК України він має задовольнити вимоги кредитора, однак у межах вартості отриманого у спадщину майна.

Судами установлено, що на момент пред'явлення позову банком та під час розгляду справи неповнолітньому ОСОБА_3 виповнилося 15 років.

Згідно з ч. 2 ст. 29 ЦПК України неповнолітні особи віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років, а також особи, цивільна дієздатність яких обмежена, можуть особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді у справах, що виникають з відносин, у яких вони особисто беруть участь, якщо інше не встановлено законом. Суд може залучити до участі в таких справах законного представника неповнолітньої особи або особи, цивільна дієздатність якої обмежена.

Відповідно до ч. 2 ст. 39 ЦПК України права, свободи та інтереси неповнолітніх осіб віком від чотирнадцяти до вісімнадцяти років, а також осіб, цивільна дієздатність яких обмежена, можуть захищати у суді відповідно їхні батьки, усиновлювачі, піклувальники чи інші особи, визначені законом.

Забезпечення захисту прав малолітніх або неповнолітніх осіб під час розгляду справи встановлено у ст. 27-1 ЦПК України, згідно з якою суд сприяє створенню належних умов для здійснення малолітньою або неповнолітньою особою її прав, визначених законом та передбачених міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

З огляду на зазначене, якщо суд вважав неможливим участь у процесі неповнолітнього ОСОБА_3 особисто, то за приписами ч. 2 ст. 29 ЦПК України міг залучити до участі у справі законного представника неповнолітнього відповідача.

За таких підстав, суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний суд, дійшов помилкового висновку, про те, що неповнолітня особа не може бути відповідачем у справі, не звернувши увагу на те, що обмежена цивільна дієздатність неповнолітнього відповідача не може бути підставою для відмови у задоволенні позову, а може бути підставою для залучення законного представника цієї особи, помилково застосувавши ст. 32 ЦК, оскільки зазначеною статтею регулюються правовідносини неповнолітнього щодо здійснення цивільних прав та обов'язків при укладанні правочинів.

Суд апеляційної інстанції, переглядаючи рішення суду першої інстанції, помилково зазначив, що суд першої інстанції не залучив законного представника неповнолітнього відповідача в якості співвідповідача, оскільки законний представник не може бути співвідповідачем, адже відносно нього не приймається жодних рішень, а є особою, яка представляє інтереси неповнолітньої дитини.

Оскільки суди на вищевикладені обставини та вимоги закону уваги не звернули, у порушення вимог ст. ст. 212- 214 ЦПК України не застосували норми матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, не встановили обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, згідно з ч. 2 ст. 338 ЦПК України ухвалені у справі рішення в частині позовних вимог ПАТ "УкрСиббанк" до ОСОБА_3 підлягають скасуванню з направленням справи в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ України

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" задовольнити.

Рішення Київського районного суду м. Донецька від 23 жовтня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 14 січня 2014 року в частині позовних вимог ПАТ "УкрСиббанк" до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки скасувати та справу в цій частині направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.