Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Висоцької В.С.,

суддів: Кафідової О.В., Парінової І.К.,

Умнової О.В., Фаловської І.М.,

розглянувши у судовому засіданні справу за позовом департаменту комунального господарства та благоустрою Вінницької міської ради до ОСОБА_3 про відшкодування майнової шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення апеляційного суду Вінницької області від 28 квітня 2014 року,

У січні 2014 року департамент комунального господарства та благоустрою Вінницької міської ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, мотивуючи вимоги тим, що 03 січня 2012 року ОСОБА_4, керуючи автомобілем Volkswagen Toureg, державний номерний знак НОМЕР_1, рухаючись по вул. Свердлова у м. Вінниці, виїхав на пішохідну зону, внаслідок чого пошкодив гранітне облицювання чаші фонтану, турнікетне огородження бульвару та поребрик на пішохідному переході, чим завдав майнової шкоди міському бюджету. Постановою дільничного інспектора міліції служби дільничних інспекторів міліції Ленінського районного відділу Вінницького міського управління управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області від 04 січня 2012 року було відмовлено в порушенні кримінальної справи по даному факту. Для усунення пошкоджень, спричинених дорожньо-транспортною пригодою, були виконані ремонтні роботи по облицюванню фонтану, вартістю 20 363 грн 11 коп., замовником яких був департамент комунального господарства та благоустрою Вінницької міської ради. Посилаючись на те, що у добровільному порядку відповідач відмовляється сплатити кошти витрачені на ремонт фонтану, позивач просив стягнути на свою користь з ОСОБА_3 20 363 грн 11 коп. завданої шкоди.

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 27 березня 2014 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Вінницької області від 28 квітня 2014 року рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 27 березня 2014 року скасовано. Ухвалено нове рішення. Позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь департаменту комунального господарства та благоустрою Вінницької міської ради майнову шкоду в розмірі 20 363 грн 11 коп. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення апеляційного суду, мотивуючи свої вимоги порушенням судом норм процесуального права і неправильним застосуванням норм матеріального права, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Судом встановлено, що 03 січня 2012 року ОСОБА_4, керуючи автомобілем "Volkswagen Toureg" НОМЕР_1, рухаючись по вул. Пирогова у м. Вінниці, виїхав на пішохідну зону, внаслідок чого було пошкоджено гранітне облицювання чаші фонтану, турнікетне огородження бульвару та поребрик на пішохідному переході.

Зазначене сторонами не оспорюється.

Вартість поточного ремонту покриття, поребрика, облицювання фонтану, декоративного металевого огородження біля фонтану на бульварі склала 20 363 грн 11 коп., що підтверджується локальними кошторисами на поточний ремонт фонтану (а.с. 5-9).

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із недоведеності позовних вимог, оскільки у позивача відсутні правовстановлюючі документи та реєстрація права власності на майно, пошкоджене внаслідок вчинення ОСОБА_3 ДТП.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи рішення про задоволення позову, апеляційний суд дійшов висновку, що пошкоджене майно перебуває на балансі у позивача, що дає йому право на звернення до суду з позовом про відшкодуванням шкоди, виходячи з того, що відповідно до рішення виконавчого комітету Вінницької міської ради від 14 травня 2009 року № 1086 "Про передачу витрат по реконструкції вулиці Пирогова" управлінням комунального господарства та благоустрою прийнято на баланс для бухгалтерського обліку витрати по реконструкції вул. Пирогова на суму 3 954 492 грн.

Такі висновки апеляційного суду відповідають вимогам закону та ґрунтуються на фактичних обставинах справи.

Згідно зі ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Частиною 3 ст. 386 ЦК України передбачено, що власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.

За положеннями ст. ст. 395, 396 ЦК України захисту права власності у спірних правовідносинах підлягають також права осіб, які хоч і не є власниками, але володіють майном на законних підставах.

За змістом ст. 15 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" органи державної влади та органи місцевого самоврядування можуть утворювати підприємства для утримання об'єктів благоустрою державної та комунальної власності. У разі відсутності таких підприємств органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень визначають на конкурсних засадах відповідно до закону балансоутримувачів таких об'єктів.

Балансоутримувача, що здійснюватиме утримання і ремонт об'єкта благоустрою, який перебуває у приватній власності, визначає власник такого об'єкта благоустрою.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, апеляційний суд правильно виходив з того, що оскільки пошкоджене майно за рішенням виконавчого комітету Вінницької міської ради від 14 травня 2009 року № 1086 перебуває на балансі управління комунального господарства та благоустрою, то ОСОБА_3 як володілець джерела підвищеної небезпеки повинен нести відповідальність за спричинену шкоду.

Згідно з вимогами статті 335 ЦПК України суд касаційної інстанції в межах касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судом першої інстанції або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставинами, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Оскільки, доводи касаційної скарги стосуються переоцінки доказів, викладених в оскаржуваному рішенні, що не належить до компетенції суду касаційної інстанції, та не дають підстав для висновку, що судом апеляційної інстанції при розгляді справи були допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу відхилити.

Керуючись статтями 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення апеляційного суду Вінницької області від 28 квітня 2014 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.