Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Ткачука О.С.,

суддів: Висоцької В.С., Дем'яносова М.В.,

Кафідової О.В., Фаловської І.М.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля", третя особа - Богданівська сільська рада Павлоградського району Дніпропетровської області, про стягнення матеріальної і моральної шкоди, заподіяної у зв'язку із руйнуванням житлового будинку, за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 16 грудня 2013 року,

У грудні 2010 року ОСОБА_3 звернулась до суду із зазначеним позовом до публічного акціонерного товариства (далі - ПАТ) "ДТЕК Павлоградвугілля", посилаючись на те, що на підставі договору купівлі-продажу від 21 квітня 1989 року вона є власником будинку АДРЕСА_1. Згідно протоколу виїзної ради з питань підроблення шахтами хутора Тельмана, складеного 17 серпня 2007 року уповноваженими особами Богданівської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, будинок знаходиться у зоні впливу 1040 лави, на металевих стяжках, має видимі тріщини, стіни будинку сирі, поли прогнили, на стінах грибок. Актом обстеження стану будинку, складеного у 2010 році державним підприємством Український Державний головний науково-дослідний і виробничий інститут інженерно-технічних і екологічних вишукувань (далі - ДП "УКРНДІІНТВ") м. Харкова встановлено, що за результатами обстеження будинок необхідно віднести до групи сильно деформованих. Зазначає, що у зазначеному будинку жити небезпечно, однак відповідач не бажає у добровільному порядку відшкодувати завдану шкоду. Ураховуючи викладене, ОСОБА_3 просить задовольнити її позовні вимоги і стягнути з ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" на її користь 25 901 грн. у рахунок відшкодування матеріальної шкоди і 5 000 грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13 листопада 2012 року позов задоволено частково. Стягнуто з ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" на користь ОСОБА_3 25 901 грн. у рахунок відшкодування матеріальної шкоди і 1 500 грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди. В решті позову відмовлено. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 16 грудня 2013 року рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13 листопада 2012 року в частині розміру матеріальної шкоди змінено, стягнуто з ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" на користь ОСОБА_3 1 046 грн. у рахунок відшкодування матеріальної шкоди. В решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції, залишивши в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга заявника підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Змінюючи розмір матеріальної шкоди, яка підлягає сплаті ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" на користь ОСОБА_3 і залишаючи без змін рішення суду першої інстанції в частині стягнення моральної шкоди, суд апеляційної інстанції виходив з того, що внаслідок неправомірних дій ПАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" у зв'язку проведенням гірничих підробок, будинок позивачки було деформовано, внаслідок чого їй спричинено матеріальну і моральну шкоду. Розмір матеріальної шкоди слід встановити з розрахунку в процентах, а саме 4,04% - показник деформацій будинку від впливу гірничих підробок, від ринкової вартості будинку, встановленої на підставі висновку експерта. При визначенні розміру моральної шкоди, суд виходив із засад розумності й справедливості.

Проте з такими висновками суду апеляційної інстанції погодитися не можна.

За наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд, у відповідності до п. 2 ч 1 ст. 307 ЦПК України, має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити рішення по суті позовних вимог.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, апеляційний суд досліджує докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням установленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суду було зумовлено поважними причинами.

Установлено, що на підставі договору купівлі-продажу від 21 квітня 1989 року ОСОБА_3 є власником будинку АДРЕСА_1.

Будинок знаходиться у зоні впливу гірничих робіт, які проводилися шахтою "Дніпровська" ВАТ "Павлоградвугілля".

Згідно з протоколом виїзної наради з питань підроблення хутора Тельмана Богданівської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області шахтою "Дніпровська" ВАТ "Павлоградвугілля" від 17 серпня 2007 року будинок знаходиться у зоні впливу 1040 лави, будинок на металевих стяжках, видимі тріщини, стіни сирі, поли прогнивши, грибок по стінах.

На підставі розпорядження сільського голови Богданівської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області від 22 жовтня 2010 року створено комісію по обстеженню стану домогосподарств та вивченню матеріалів з проведення комплексних досліджень впливу підробок вугільними шахтами ВАТ "Павлоградвугілля" на хутір Тельмана.

У результаті обстеження комісією складено акт від 25 жовтня 2010 року, в якому зазначено, що будинок АДРЕСА_1 потребує капітального ремонту, зокрема проведення комплексу будівельних робіт, які спрямовані на відновлення й поліпшення експлуатаційних показників будинку.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її заподіяла.

Згідно з п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" (v0006700-92) при визначенні розміру відшкодування шкоди, заподіяної майну, слід враховувати, що відшкодування шкоди шляхом покладення на відповідальну за неї особу обов'язку надати річ того ж роду і якості, виправити пошкоджену річ, іншим шляхом відновити попереднє становище в натурі, застосовується, якщо за обставинами справи цей спосіб відшкодування шкоди можливий. Коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості на час розгляду справи втраченого майна, робіт, які необхідно провести, щоб виправити пошкоджену річ, усунути інші негативні наслідки неправомірних дій заподіювача шкоди. Як при відшкодуванні в натурі, так і при відшкодуванні заподіяних збитків грішми потерпілому на його вимогу відшкодовуються неодержані доходи у зв'язку з заподіянням шкоди майну.

Вирішуючи спір і визначаючи розмір відшкодування матеріальної шкоди, суд апеляційної інстанції не звернув уваги, що будинок не втрачено, а пошкоджено і для його відновлення потрібно провести ремонтні роботи, вартість яких може бути визначена експертним шляхом, не роз'яснив позивачці її право заявити клопотання про проведення такої експертизи. Крім того, не враховано, що відповідно до ст. 1192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. Розрахунок здійснюється з урахуванням ринкових цін у місці, де зобов'язання з відшкодування шкоди має бути виконане.

Таким чином, розрахунок розміру матеріальної шкоди, наведений судом в мотивувальній частині рішення, не обґрунтовано належними доказами, а також не наведено норм права на підставі яких необхідно вирішити спір.

Також апеляційний суд не врахував заперечень відповідача щодо безпідставності врахування вартості наданих матеріалів на суму 4637 грн. при визначенні розміру збитків, оскільки ці матеріали надавалися їй понад 10 років тому. Так, суди не встановили спосіб, у який надавалася допомога (відшкодування в натурі чи відшкодування збитків), в якому обсязі, коли та які докази належним чином підтверджують розрахунок такої суми.

Отже, суд апеляційної інстанції не з'ясував всі обставини у справі, не дослідив всі докази і не надав їм оцінки.

Оскільки порушення норм матеріального та процесуального права призвело до неправильного вирішення спору і ці порушення допущені судом апеляційної інстанції при розгляді справи, рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а справа передачі на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 336, 338, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 16 грудня 2013 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.