6-2660св14 Про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки - 30.07.2014 Прийняття

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом акціонерного товариства "УкрСиббанк" до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" на рішення апеляційного суду Харківської області від 22 травня 2013 року,

У березні 2011 року ПАТ "УкрСиббанк" звернувся до суду з указаним позовом, у якому просив стягнути солідарно заборгованість за кредитними договорами та звернути стягнення на заставлене майно.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що 22 травня 2007 року між банком та ОСОБА_3 був укладений договір про надання споживчого кредиту № 11157914000, згідно з яким позивач надав, а ОСОБА_3 отримала кредит в сумі 20 500 дол. США, строком до 22 травня 2028 року зі сплатою процентної ставки 12,50% річних. ОСОБА_3 перестала виконувати грошові зобов'язання за кредитним договором № 11157914000 від 22 травня 2007 року, унаслідок чого станом на 3 лютого 2011 рік утворилась прострочена

заборгованість в сумі 1 523,86 дол. США, що за курсом Національного банку України становило 12 102 грн. 04 коп.

У забезпечення виконання зобов'язань за договором про надання споживчого кредиту № 11157914000 від 22 травня 2007 року були укладені договори поруки з ОСОБА_4, з ОСОБА_5, та ОСОБА_6 Крім того, у забезпечення виконання зобов'язань за вищевказаним кредитним договором ОСОБА_3 передала АТ "УкрСиббанк" в іпотеку нерухоме майно - квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, згідно договору іпотеки від 22 травня 2007 року.

Також, 7 червня 2007 року між банком та ОСОБА_3 був укладений договір про надання споживчого кредиту № 11165408000, згідно з яким позивач надав, а ОСОБА_3 отримала кредит в сумі 39 267 дол. США, строком до 6 червня 2014 року зі сплатою процентної ставки в розмірі 13,0% річних. ОСОБА_3 перестала виконувати грошові зобов'язання за кредитним договором № 11165408000 від 7 червня 2007 року, унаслідок чого станом на 3 лютого 2011 року утворилась прострочена заборгованість в сумі 3836,41 дол. США, що по курсу Національного банку України становило 30 467 грн. 62 коп. У забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором були укладені договори поруки від 7 червня 2007 року з ОСОБА_4

Також, 7 грудня 2007 року між банком та ОСОБА_3 був укладений договір про надання споживчого кредиту № 11264874000 від 7 грудня 2007 року ОСОБА_3 зобов'язувалась щомісячно повертати кредит та сплачувати проценти шляхом сплати ануїтет них платежів в розмірі 710 дол. США. ОСОБА_3 перестала виконувати грошові зобов'язання за вказаним кредитним договором, унаслідок чого станом утворилась прострочена заборгованість в сумі 3 577,33 дол. США, що по курсу Національного банку України становило 28 410 грн. 08 коп. У забезпечення виконання зобов'язань за договором про надання споживчого кредиту 3 11264874000 від 7грудня 2007 року були укладені договори поруки від 7 грудня 2007 року з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 Також, в забезпечення виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором ОСОБА_3 передала позивачу в іпотеку нерухоме майно - квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 згідно іпотечного договору від 7 грудня 2007 року.

З урахуванням викладеного позивач просив суд позов про стягнення солідарно заборгованості з відповідачів та звернення стягнення на предмет іпотеки задовольнити.

Заочним рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 19 березня 2012 року позов АТ "УкрСиббанк" задоволено. Звернуто стягнення

на предмет іпотеки, квартиру загальною площею 28,7 кв.м, житловою площею 16,4 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_3, в межах заборгованості за договором споживчого кредиту № 11159714000 від 22 травня 2007 року на суму 18 470,80 дол. США, що по курсу Національного банку України складає 147 489 грн. 33 коп.; на предмет іпотеки, трикімнатну квартиру загальною площею 53,7 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, яка належить ОСОБА_3, в межах суми заборгованості за договором споживчого кредиту № 11264874000 від 7 грудня 2007 року на суму 58 957,31 дол. США, що по курсу Національного банку України складає 470 774 грн. 12 коп. Визнано що ОСОБА_3 втратила право користування квартирою, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та квартирою, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2. Припинено реєстрацію ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_2. Стягнуто солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 1157914000 від 22 травня 2007 року в сумі 18 470,80 дол. США, що за курсом Національного банку України складає 147 489 грн. 33 коп. на користь ПАТ КБ "Приватбанк". Стягнуто з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 заборгованість за договором споживчого кредиту № 11165408000 від 7 червня 2007 року в сумі 23082,54 дол. США, що складає за курсом Національного банку України 184 314 грн. 08 коп. солідарно на користь ПАТ "УкрСиббанк". Стягнуто з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 заборгованість за договором споживчого кредиту № 11264874000 від 7 грудня 2007 року в сумі 58 957,31 дол. США, що складає за курсом Національного банку України 470 884 грн. 12 коп. солідарно на користь ПАТ "УкрСиббанк". Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Харківської області від 22 травня 2013 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в позові.

У касаційній скарзі ПАТ "УкрСиббанк" просить скасувати рішення апеляційного суду в частині відмови в задоволенні позову про стягнення солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 заборгованість за договором споживчого кредиту № 11165408000 від 7 червня 2007 року в сумі 23082,54 дол. США, що складає за курсом Національного банку України 184 314 грн. 08 коп., посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, та в цій частині залишити в силі рішення суду першої інстанції

Заслухавши доповідь судді судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною 1 ст. 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином та у встановлений законом строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Судом установлено, що АТ "УкрСиббанк" надав ОСОБА_3 за договором споживчого кредиту № 11157914000 від 22 травня 2007 року кредит в сумі 20 500 дол. США строком до 22 травня 2028 року, під 12,50% річних; за договором про надання споживчого кредиту № 11165408000 від 7 червня 2007 року - кредит у сумі 39 267 дол. США строком до 6 квітня 2014 року, під 13,0% річних; за договором споживчого кредиту № 11264874000 від 7 грудня 2007 року - кредит 60 тис. дол. США, строком до 6 грудня 2014 року, під 12,4% річних.

У зв'язку із порушенням ОСОБА_3 умов вказаних кредитних договорів станом на 3 лютого 2011 року утворилась прострочена заборгованість: по договору № 11157914000 від 22 травня 2007 року 1 523,86 дол. США.

У забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 11157914000 від 22 травня 2007 року банк уклав договори поруки від 22 травня 2007 року з ОСОБА_4, з ОСОБА_5 та ОСОБА_6

Крім того, у забезпечення виконання зобов'язань за договором споживчого кредиту № 11157914000 від 22 травня 2007 року ОСОБА_3 передала АТ "УкрСиббанк" в іпотеку нерухоме майно - квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, відповідно до договору від 22 травня 2007 року.

ОСОБА_3 допустила невиконання своїх обов'язків за кредитним договором № 11165408000 від 7 червня 2007 року, унаслідок чого станом на 3 лютого 2011 року виникла прострочена заборгованість у розмірі 3 836,41 дол. США.

У забезпечення виконання зобов'язань за договором споживчого кредиту № 11165408000 від 7 червня 2007 року банком був укладений договір поруки від 7 червня 2007 року з ОСОБА_4

ОСОБА_3 також перестала виконувати грошові зобов'язання за кредитним договором № 11264874000 від 7 грудня 2007 року, унаслідок чого станом на 3 лютого 2011 року виникла прострочена заборгованість в сумі 3 577,33 дол. США.

У забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 11264874000 від 7 грудня 2007 року банк уклав договори поруки від 7 грудня 2007 року - з ОСОБА_4 та ОСОБА_5

Також у забезпечення виконання зобов'язання за договором споживчого кредиту № 11264874000 від 7 грудня 2007 року ОСОБА_3 за договором від 7 грудня 2007 року передала банку в іпотеку нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_2

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив із того, що внаслідок порушення своїх зобов'язань за кредитними договорами ОСОБА_3 зобов'язана в солідарному порядку разом з поручителями сплатити банку заявлену у позові суму заборгованості, а також передати банку квартири, на погашення кредитної заборгованості, які перебувають в іпотеці.

Апеляційний суд, скасовуючи рішення суду першої інстанції, та ухвалюючи нове рішення про відмову в позові, виходив із того, що позивач на підставі договору факторингу від 12 грудня 2011 року, укладеного з ТОВ "КЕЙ-КОЛЕКТ" відступив право вимоги стягнення заборгованості за кредитними договорами № № 1157914000 від 22 травня 2007 року та № 11264874000 від 7 грудня 2007 року, про що направив відповідачу відповідне письмове повідомлення, унаслідок чого відповідно до ст. ст. 1077, 1082, 1084 ЦК України втратив право вимоги за цими договорами.

Судові рішення в зазначеній частині та в частині іпотечних зобов'язань до суду касаційної інстанції не оскаржені та предметом перегляду не є (ст. 335 ЦПК України).

Що стосується вимог про дострокове стягнення кредиту за договором № 11165408000 від 7 червня 2007 року в сумі 23 082,54 дол. США, апеляційний суд ухвалюючи рішення про відмову в позові в цій частині, виходив із того, що позивач передчасно звернувся до позичальника з вимогами про дострокове

повернення всієї суми боргу кредиту та у порушення вимог ст. ст. 10, 60 ЦПК України банк не надав безспірних документів, які б підтверджували наявність у боржника простроченої заборгованості, розрахунки надані позивачем, не є належними доказами.

Проте з такими висновками апеляційного суду погодитись не можна.

Так, оскільки кредитним договором № 11165408000 від 7 червня 2007 року передбачено обов'язок позичальника повернути кредит частинами (з розстроченням), боржник прострочила повернення чергової частини, банк мав право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, та сплати процентів (ч. 2 ст. 1050 ЦК України), а тому висновки апеляційного суду про відмову з тих підстав, що банк не мав права вимагати від позичальника достроково повернути борг за договором кредиту не ґрунтуються на матеріалах справи та нормах матеріального права.

Разом із тим, як убачається з матеріалів справи, розрахунки, які надані банком, на підтвердження заборгованості ОСОБА_3 за вищевказаним кредитним договором, є чіткими, зрозумілими, завірені печаткою.

Іншою стороною ОСОБА_3 не надано своїх розрахунків, які б спростовували розрахунки, надані фінансовою установою.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести та обставини, на які вона посилається як на підстав своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст. ст. 57- 60 ЦПК України.

Відповідно до вимог ст. 58 ЦПК України, згідно з якою належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не спростовують предмета доказування.

Згідно з п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судове рішення у цивільній справі" від 18 грудня 2009 року № 14 (v0014700-09) при ухваленні рішення суд відповідно до ст. 212 ЦПК України оцінює докази з урахуванням вимог ст. ст. 58 та 59 ЦПК України про їх належність і допустимість. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Наведене свідчить про те, що апеляційний суд у порушення ст. 10 ЦПК України не сприяв всебічному та повному з'ясуванню обставин справи, не встановив обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, не надав відповідної правової оцінки наявним у матеріалах справи доказам, та дійшов передчасного висновку про те, що позивачем не надано доказів існування у відповідача кредитної заборгованості за договором № 11165408000 від 7 червня 2007 року.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду Харківської області від 22 травня 2013 року в частині позову акціонерного товариства "УкрСиббанк" до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за договором споживчого кредиту № 11165408000 від 7 червня 2007 року скасувати, справу у цій частині передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.