Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

суддів: Лесько А.О., Червинської М.Є., Черненко В.А.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" на рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 26 грудня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 квітня 2014 року,

У грудні 2013 року публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк") звернулося до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що 11 серпня 2007 року між ним та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір б/н, згідно якого відповідач отримав кредит у розмірі 250 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 22,80 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою складає між ним та позивачем Договір, підтверджується підписом у заяві.

У порушення зазначених норм закону та умов договору відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконував.

У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором відповідач станом на 31 жовтня 2013 року має заборгованість - 15 582 грн. 29 коп., яка складається з наступного: 4 796 грн. 30 коп. - заборгованість за кредитом; 5 573 грн. 01 коп. - заборгованість по відсоткам за користування кредитом; 3 994 грн. 78 коп. - заборгованість по комісії за користування кредитом; а також штрафи відповідно до п. 8.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн. - штраф (фіксована частина); 718 грн. 20 коп. - штраф (процентна складова).

У зв'язку з цим позивач просив суд стягнути з відповідача на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 15 582 грн. 29 коп. та судові витрати у сумі 229 грн. 40 коп.

Рішенням Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 26 грудня 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 квітня 2014 року, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ПАТ КБ "ПриватБанк", посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Статтею 337 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Відповідно до правил користування платіжною карткою, які є складовою кредитного договору, картка діє в межах визначеного нею строку. За таким договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту перебіг позовної давності (ст. 257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі зі спливом останнього дня місяця дії картки (ст. 261 ЦК України), а не закінченням строку дії договору (правова позиція Верховного Суду України згідно з постановою № 6-14цс14).

Як вбачається з матеріалів справи, строк дії картки відповідача сплив 11 серпня 2008 року (а. с. 7-11).

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Клопотання про застосування строку позовної давності представник відповідача подав 26 грудня 2013 року (а. с. 28).

За таких обставин висновок судів про наявність правових підстав для відмови у задоволенні позову є вірним.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи скарг про порушення норм матеріального та процесуального права безпідставні.

Враховуючи наведене та положення ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відхилення касаційних скарг і залишення оскаржуваних судових рішень без змін.

Керуючись статтями 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" відхилити.

Рішення Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 26 грудня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 квітня 2014 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.