Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ у складі:

головуючого Гвоздика П.О., суддів: Дербенцевої Т.П., Журавель В.І., за участю представника ПАТ КБ "ПриватБанк" Басій К.С., Завгородньої І.М., Іваненко Ю.Г., розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_5 до публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" про визнання права власності на грошові кошти, стягнення грошових коштів за касаційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 28 січня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 20 березня 2014 року,

У жовтні 2013 року позивач звернувся до суду з даним позовом, в обґрунтування якого зазначив, що він є спадкоємцем після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 його дружини - ОСОБА_6, в тому числі й депозитних вкладів, відкритих в ПАТ КБ "ПриватБанк".

1 вересня 2004 року між ОСОБА_6 та Ватутінським відділенням ПАТ КБ "ПриватБанк" укладено договори про вклад "Комбі" № SAMDN06000001198373 та № SAMDN06000001194024, за умовами яких їй були відкрито два депозитних рахунки по 6 000 доларів США кожний.

Посилаючись на те, що грошові кошти за даними рахунками не були включені до складу спадщини, що відкрилася після смерті ОСОБА_6 у зв'язку із закриттям цих рахунків, просив суд визнати за ним право власності на кошти у валюті, які знаходяться на рахунках в ПАТ КБ "ПриватБанк" № SAMDN06000001198373 від 1 вересня 2004 року на суму 6 000 доларів США та № SAMDN06000001194024 від 1 вересня 2004 року на суму 6 000 доларів США та стягнути з ПАТ КБ "ПриватБанк" на свою користь кошти у валюті, що знаходяться на вказаних рахунках.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 28 січня 2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 20 березня 2014 року, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції, та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги, мотивуючи свою вимогу порушенням апеляційним судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, представника банку, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судами встановлено, що 1 вересня 2004 року між ОСОБА_6 та Ватутінським відділенням ПАТ КБ "ПриватБанк" укладено договори про вклад "Комбі" № SAMDN06000001198373 та № SAMDN06000001194024, за умовами яких їй були відкрито два депозитних рахунки по 6 000 доларів США кожний.

З виписки по особовому рахунку ОСОБА_6, відкритому за договором № SAMDN06000001198373 від 1 вересня 2004 року вбачається, що 17 травня 2005 року, 2 вересня 2005 року та 5 вересня 2005 року відбулася видача готівкових коштів в загальному розмірі 6491, 55 доларів США.

З виписки по особовому рахунку ОСОБА_6, відкритому за договором № SAMDN06000001194024 від 1 вересня 2004 року вбачається, що 17 травня 2005 року, 2 вересня 2005 року та 5 вересня 2005 року відбулася видача готівкових коштів в загальному розмірі 6491, 55 доларів США.

Встановивши, що виписки з депозитних рахунків ОСОБА_6 по договорам про вклад є доказом зняття нею коштів з даних рахунків та виходячи з доведеності факту зняття спірних грошових коштів з відповідних рахунків готівкою через касу банку у 2005 році на підставі пред'явлення паспорту, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Проте з такими висновками судів погодитись не можна.

При розгляді справи судами помилково застосовано Інструкцію про касові операції в банках України, затвердженої Постановою Правління Національного банку України 14 серпня 2003 року № 337 (z0768-03) та Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затверджене Постановою Правління Національного банку України № 254 (z0559-03) , які не регулюють спірні правовідносини, натомість не застосовано закон, який підлягав застосуванню.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 1059 ЦК України, договір банківського вкладу укладається у письмовій формі. Письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.

Аналогічна вимога закріплена у Положенні про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 03 грудня 2003 року № 516 (z1256-03) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2003 року за № 1256/8577 (z1256-03) .

Пунктом 1.4 даного Положення передбачено, що залучення банком вкладів (депозитів) юридичних і фізичних осіб підтверджується: договором банківського рахунку; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадної книжки; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадного (депозитного) сертифіката; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею іншого документа, що підтверджує внесення грошової суми або банківських металів і відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.

Таке ж положення передбачено у п. 1.10 Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492 (z1172-03) .

Згідно п.1.1 даної Інструкції банки відкривають своїм клієнтам за договором банківського рахунку поточні рахунки, а за договором банківського вкладу вкладні (депозитні рахунки).

Поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

Вкладний (депозитний) рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей, що передаються клієнтом в управління на встановлений строк або без зазначення такого строку під визначений процент (дохід) і підлягають поверненню клієнту відповідно до законодавства України та умов договору.

Враховуючи викладене, порядок та форма надання виписок (внутрішнього документу банку) передбачена при укладенні договору банківського рахунку, а не договору банківського вкладу.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції на вказані положення уваги не звернув, не з'ясував та дійшов передчасного висновку про доведеність факту зняття спірних грошових коштів з відповідних рахунків готівкою через касу та можливість їх знання без активації картки.

Крім того, відповідно до п.7.5, Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України № 254, від 18 червня 2003 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 8 липня 2003 року за № 559/7880 (z0559-03) Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України № 254, від 18 червня 2003 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 8 липня 2003 року за № 559/7880 (z0559-03) , відповідальність за організацію збереження первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку покладається на керівника банку. Керівники мають забезпечити місце (архів) для зберігання та надати відповідні інструкції працівникам банку, зокрема визначити порядок зберігання документів до передавання їх до архіву на постійне зберігання з урахуванням вимог, встановлених нормативно-правовими актами Національного банку України.

З наявного в матеріалах справи акту обстеження приміщення архіву документів Черкаського ГРУ "ПриватБанк" від 2 вересня 2011 року (а.с.153) вбачається, що внаслідок підтоплення приміщення архіву банку частково пошкоджено і знищено архівну документацію за 2004-2008 роки, однак судом першої інстанції не перевірено яким чином відображені відомості про знищення первинних документів по депозитним рахункам ОСОБА_6

Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, апеляційний суд на вказані положення уваги не звернув, помилково залишивши рішення суду першої інстанції без змін.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції та ухвала апеляційного суду підлягають скасуванню з підстав, передбачених ч. 2 ст. 338 ЦПК України, з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суду необхідно з'ясувати характер спірних правовідносин, права й обов'язки сторін, фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи та яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин і ухвалити у справі законне й обґрунтоване судове рішення.

Керуючись ст. ст. 336, 338, 344 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково.

Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 28 січня 2014 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 20 березня 2014 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарження не підлягає.