Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Луспеника Д.Д.,

суддів: Закропивного О.В., Лесько А.О.,

Червинської М.Є., Черненко В.А.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до Харківського національного університету внутрішніх справ про визнання договору недійсним, за касаційною скаргою представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4, на ухвалу апеляційного суду Харківської області від 10 січня 2014 року,

У серпні 2013 року ОСОБА_3 звернувся до суду із указаним позовом, у якому просив визнати недійсним договір про підготовку фахівця у Харківському національному університеті внутрішніх справ (далі - ХНУВС) від 1 вересня 2007 року.

В обґрунтування позову зазначав, що 1 вересня 2007 року між ним та ХНУВС було укладено договір про підготовку фахівця вказаного вищого навчального закладу за державним замовленням на денній формі навчання за спеціальністю "правоохоронна діяльність". Відповідно до умов зазначеного договору його зобов'язано після закінчення навчання прибути до місця призначення у визначений термін, приступити до виконання службових обов'язків за посадою, на яку призначений ГУ МВС України у Сумській області та відпрацювати не менше трьох років. Вважаючи вказаний договір таким, що не відповідає змісту ЦК України (435-15) , він звернувся до суду.

Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 26 листопада 2013 року провадження у справі за позовом ОСОБА_3 закрито.

Не погодившись із ухвалою місцевого суду, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу на вказану ухвалу, яка була залишена без руху ухвалою апеляційного суду Харківської області від 18 грудня 2013 року з наданням строку для усунення недоліків.

Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 10 січня 2014 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 було визнано неподаною та повернуто заявнику.

У касаційній скарзі представник ОСОБА_3 - ОСОБА_4, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати зазначену ухвалу апеляційного суду та передати справу до суду апеляційної інстанції.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 324 ЦПК України підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Зазначеним вимогам закону ухвала апеляційного суду не відповідає.

Визнаючи неподаною та повертаючи апеляційну скаргу заявнику, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апелянт не виконав вимоги ухвали апеляційного суду від 18 грудня 2013 року та не усунув недоліки апеляційної скарги, а саме не сплатив судовий збір.

Однак, погодитися із таким висновком апеляційного суду не можна.

Згідно з ч. 2 ст. 297 ЦПК України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 295 цього Кодексу, а також у разі несплати суми судового збору застосовуються положення статті 121 цього Кодексу.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що апеляційна скарга не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 295 цього Кодексу, або не оплачена судовим збором, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення апеляційної скарги без руху, про що повідомляє скаржника і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання ухвали.

Положення ст. 121 ЦПК України щодо повернення заяви (апеляційної скарги) застосовуються в тому випадку, коли особа в установлений строк не виконає вимоги ухвали про усунення недоліків.

Ухвалу апеляційного суду Харківської області від 18 грудня 2013 року ОСОБА_3 отримав 23 грудня 2013 року (а. с. 93).

Відповідно до ч. 3 ст. 70 ЦПК України якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Таким чином, кінцевий строк для усунення недоліків апеляційної скарги закінчувався 30 грудня 2013 року.

Відповідно до ч. 6 ст. 70 ЦПК України строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.

З матеріалів справи убачається, що матеріали на виконання ухвали апеляційного суду від 18 жовтня 2013 року надійшли до цього суду 9 січня 2014 року, однак із оригіналу конверту убачається, що їх було здано на пошту представником ОСОБА_3 - ОСОБА_4, 30 грудня 2013 року.

Таким чином, вимоги ухвали виконані заявником у встановлений судом строк.

Суддя апеляційної інстанції на наведене уваги не звернув, належним чином не перевірив чи усунуто скаржником недоліки апеляційної скарги, не врахував, що в разі направлення заявниками матеріалів на усунення недоліків поштою, необхідний певний час для її надходження до суду та для опрацювання канцелярією, а тому дійшов передчасного висновку про повернення апеляційної скарги заявнику.

При цьому у порушення ст. 303 ЦПК України суд апеляційної інстанції не перевірив законності та обґрунтованості ухвали суду першої інстанції по суті, постановив помилкову ухвалу з порушенням норм процесуального права.

Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 338 ЦПК України підставою для скасування ухвал судів першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали, що перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Ураховуючи, що суд апеляційної інстанції постановив незаконну ухвалу, яка не відповідає вимогам процесуального права та перешкоджає подальшому провадженню у справі, її потрібно скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Керуючись ст. ст. 336, 338, 342 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4, задовольнити.

Ухвалу апеляційного суду Харківської області від 10 січня 2014 року скасувати, справу передати до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Ухвала оскарженню не підлягає.