Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Луспеника Д.Д.,

суддів: Дербенцевої Т.П., Журавель В.І.,

Лесько А.О., Хопти С.Ф.,

розглянувши заяву ОСОБА_3 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних кримінальних справ від 15 січня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, садівничого масиву "Глеваха 1", Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області, реєстраційної служби Васильківського міськрайонного управління юстиції про визнання рішення садового товариства незаконним, визнання рішення селищної ради та державного акта на право власності на земельну ділянку недійсними, -

У липні 2013 року ОСОБА_3 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_4, садівничого масиву "Глеваха 1" (далі - СМ "Глеваха 1"), Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області, реєстраційної служби Васильківського міськрайонного управління юстиції про визнання рішення садового товариства незаконним, визнання рішення селищної ради та державного акта на право власності на земельну ділянку недійсними.

Зазначав, що що його батько ОСОБА_5 із 1957 року був членом СМ "Глеваха 1", у зв'язку з чим отримав у користування земельну ділянку площею 0,06 га за адресою: Київська область, Васильківський район, смт Глеваха, СМ "Глеваха 1", ділянка НОМЕР_1, на якій у 1972 році було побудовано садовий будинок. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 помер. Він прийняв спадщину після смерті батька, фактично вступивши у володіння спадковим майном. Однак рішенням ради СМ "Глеваха 1" від 2 грудня 2006 року ОСОБА_5 виключено із членів цього садового товариства та прийнято замість померлого його (позивача) рідного брата ОСОБА_6, який на підставі рішення Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області від 22 серпня 2007 року отримав державний акт на право власності на земельну ділянку від 13 вересня 2010 року для ведення садівництва, що знаходиться у СМ "Глеваха 1", ділянка НОМЕР_1 площею 0,06 га.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_6 Після смерті брата він звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, але йому було повідомлено про неможливість видати свідоцтво про право на спадщину у зв'язку із наявністю спадкоємця першої черги - дружини покійного ОСОБА_4

Оскільки його батьку за життя було виділено у постійне користування земельну ділянку у СМ "Глеваха 1" НОМЕР_1 площею 0,06 га, він збудував на цій земельній ділянці садовий будинок, на який набув права власності, після його смерті він прийняв спадщину шляхом вступу у володіння спадковим майном, а тому набув права на користування указаною земельною ділянкою, однак рішенням садового товариства спірну земельну ділянку переоформлено на його брата ОСОБА_6, який у подальшому приватизував цю земельну ділянку й отримав державний акт на право власності на землю, позивач просив визнати незаконними п. п. 1, 4 рішення ради СМ "Глеваха-1" від 2 грудня 2006 року у частині переоформлення земельної ділянки на ОСОБА_6, визнати недійсним рішення Глевахівської селищної ради від 22 серпня 2007 року за № 330-15-V у частині передачі ОСОБА_6 безкоштовно у власність земельну ділянку площею 0,06 га для ведення садівництва, що знаходиться у садовому масиві "Глеваха-1" по лінії 13, НОМЕР_1 площею 0,06 га, та визнати недійсним державний акт на право власності на вказану земельну ділянку від 13 вересня 2010 року, виданий ОСОБА_6

Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від

9 жовтня 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 23 грудня 2013 року, у задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних кримінальних справ від 15 січня 2014 року відмовлено ОСОБА_3 у відкритті касаційного провадження у справі на підставі п. 5 ч. 4 ст. 328 ЦПК України.

7 липня 2014 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ звернувся ОСОБА_3 із заявою про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 січня 2014 року після закінчення строку, передбаченого ч. 1 ст. 356 ЦПК України. До заяви доданоь клопотання про поновлення пропущеного строку.

Згідно ст. 356 ЦПК України заява про перегляд судових рішень подається протягом трьох місяців з дня ухвалення судового рішення, щодо якого подано заяву про перегляд, або з дня ухвалення рішення, на яке здійснюється посилання, на підтвердження підстав, установлених пунктом 1 частини першої статті 355 цього Кодексу, якщо воно ухвалено пізніше, але не пізніше одного року з дня ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява.

У разі пропущення строку, встановленого частинами першою, другою цієї статті, з причин, визнаних поважними, суд за клопотанням особи, яка подала заяву про перегляд судового рішення, може поновити цей строк.

Із матеріалів заяви вбачається, що строк подання заяви про перегляд судового рішення пропущено з поважних причин, тому він підлягає поновленню.

Заява про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 січня 2014 року подана з підстав неоднакового застосування судами касаційної інстанції положень п. 4 ч. 1 ст. 268 ЦК України (діяла станом на вересень 2011 року), ч. 2 ст. 548 ЦК Української РСР 1963 року, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.

На підтвердження своїх доводів заявник наводить постанови Вищого господарського суду України від 22 лютого 2012 року, 5 грудня 2012 року, 23 липня 2013 року, 1 листопада 2011 року та ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20 листопада 2013 року, 18 грудня 2013 року, 11 грудня 2013 року.

Згідно зі ст. 355 ЦПК України заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може бути подана виключно з підстав: неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах; встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.

Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 6 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 11 "Про судову практику застосування ст. ст. 353- 360 ЦПК України", під судовими рішеннями у подібних правовідносинах слід розуміти такі, де тотожними є предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені судом фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин. Зміст правовідносин із метою з'ясування їх подібності в різних судових рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи.

Зміст доданих до заяви судових рішень не дає підстав для висновку про те, що суди касаційної інстанції при розгляді двох чи більше справ за тотожним предметом спору, підстав позову та аналогічних обставин неоднаково застосували одни й ті самі норми матеріального права.

За таких обставин, які свідчать про те, що наведені заявником судові рішення не пітверджують підстави, встановленої п. 1 ч. 1 ст. 355 ЦПК України, у допуску справи до провадження Верховного Суду України необхідно відмовити.

Керуючись ст. ст. 355, 356, 360 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, -

Поновити ОСОБА_3 строк подання заяви про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 січня 2014 року.

У допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, садівничого масиву "Глеваха 1", Глевахівської селищної ради Васильківського району Київської області, реєстраційної служби Васильківського міськрайонного управління юстиції про визнання рішення садового товариства незаконним, визнання рішення селищної ради та державного акта на право власності на земельну ділянку недійсними за заявою ОСОБА_3 про перегляд ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних кримінальних справ від 15 січня 2014 року відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.