Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і

кримінальних справ у складі:

головуючого Гвоздика П.О., суддів: Журавель В.І., Савченко В.О., Касьяна О.П., Ситнік О.М.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до Публічного акціонерного товариства "Укргазпромбанк" про визнання нікчемним договору поруки, застосування наслідків нікчемності та скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків від 14 травня 2009 року у справі № 317/09, за касаційною скаргою представника Публічного акціонерного товариства "Укргазпромбанк" -Грищенка Олександра Миколайовича на рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 9 грудня 2013 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Івано-Франківської області від 30 січня 2014 року,

У листопаді 2012 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати нікчемним договір поруки від 5 грудня 2008 року, укладений від його імені з Публічного акціонерного товариства "Укргазпромбанк" (далі - ПАТ "Укргазпромбанк"), та застосувати наслідки нікчемності правочину до рішення третейського суду.

На обґрунтування своїх позовних вимог посилався на ті обставини, що договір поруки він не укладав та не підписував, тому спірний договір є неукладеним, фіктивним та таким, що порушує публічний порядок.

Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 9 грудня 2013 року, залишеним без змін ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Івано-Франківської області від 30 січня 2014 року, позов задоволено частково, визнано нікчемним договір поруки, укладений 5 грудня 2008 року між ПАТ "Укргазпромбанк" та ОСОБА_6

У задоволенні позову про застосування наслідків нікчемності правочину відмовлено.

У касаційній скарзі представник відповідача просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, мотивуючи свою вимогу порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивач не підписував договір поруки, отже сторонами не дотримано обов'язкової форми правочину, що є підставою для визнання його нікчемним.

Проте з такими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій погодитись не можна з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду є законним і обґрунтованим, ухваленим з виконанням усіх вимог цивільного судочинства, згідно із законом, на основі повно та всебічно з'ясованих обставинах, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Цим вимогам оскаржувані судові рішення не відповідають.

Судами встановлено, що 4 червня 2008 року між ПАТ "Укргазпромбанк" та ПП "Асгард" укладено кредитний договір, за яким банк надав позичальнику 69 0000 грн кредитних коштів зі сплатою 21 % річних за користування ними строком до 3 червня 2013 року.

На забезпечення виконання зобов'язань позичальник за кредитним договором 5 грудня 2008 року між ПАТ "Укргазпромбанк" та ОСОБА_6 укладено договір поруки, за яким позивач зобов'язався солідарно з боржником відповідати перед кредитором за виконання ним умов кредитного договору.

14 травня 2009 року рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації українських банків задоволено позов ПАТ "Укргазпромбанк" та стягнуто з позивача як з поручителя 124 247 грн 17 коп. заборгованості та 1607 грн 41 коп. третейського збору.

Постановою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 31 серпня 2011 року кримінальна справа по обвинуваченню керуючого відділенням ВАТ АБ "Укргазпромбанк" ОСОБА_7 за ст. 364 і ч. 1 ст. 366 КК України, який, зловживаючи службовим становищем, склав та підписав завідомо неправдивий документ, за яким ОСОБА_6 виступив поручителем за договором банківського кредиту від 4 червня 2008 року, закрита на підставі п. "в" ст. 1 Закону України "Про амністію".

Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі з додержанням вимог ст. 207 ЦК України. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним. (ст. ст. 546, 547 ЦК України).

Відповідно до ст. ст. 204, 215 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 статті 203 ЦК України.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції не виконав вимоги процесуального права та не врахував, що позов заявлено із взаємовиключних підстав, оскільки позивач у позовній заяві посилався на те, що договір поруки є таким, що порушує публічний порядок, та є фіктивним, оскільки він його не підписував, не уточнив позовних вимог та підстав заявленого позову, вийшов за межі позовних вимог та визнав договір нікчемним з підстав недодержання письмової форми.

При цьому не врахував, що в матеріалах справи міститься копія договору поруки, укладеного у письмовій формі та підписаного від імені сторін, що підтверджується і постановою суду про закриття кримінальної справи, не дав цим обставинам відповідної оцінки, ухвалив рішення про визнання договору поруки нікчемним з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Апеляційний суд цих недоліків не усунув, на порушення вимог ст. 303 ЦПК України не перевірив законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції, постановив передчасну ухвалу про залишення рішення суду першої інстанції без змін.

Невиконання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права унеможливлює встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, та є підставою для скасування ухвалених у справі судових рішень і направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції, як передбачено ст. 338 ЦПК України.

За таких обставин касаційну скаргу потрібно задовольнити, рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 9 грудня 2013 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Івано-Франківської області від 30 січня 2014 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 335, 336, 338, 344, 345 ЦПК України, колегія суддів

Касаційну скаргу представника Публічного акціонерного товариства "Укргазпромбанк" - Грищенка Олександра Миколайовича задовольнити, рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 9 грудня 2013 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Івано-Франківської області від 30 січня 2014 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.