Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Макарчука М.А.,

суддів: Мазур Л.М., Писаної Т.О.,

Нагорняка В.А., Юровської Г.В.

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект" до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки, за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект" на рішення апеляційного суду Львівської області від 16 грудня 2013 року,

У лютому 2012 року Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" (далі -ПАТ "УкрСиббанк") звернулось до суду з позовом до ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки - належну на праві власності іпотекодавцю ОСОБА_3 квартиру АДРЕСА_1, в рахунок погашення заборгованості у розмірі 88 489,87 дол. США за кредитними договорами від 25 лютого 2008 року № 11304516000 та від 06 березня 2007 року № 11122980000, укладеними між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк" (далі - АКІБ "УкрСиббанк"), правонаступником якого є ПАТ "УкрСиббанк", та позичальником ОСОБА_4, шляхом проведення прилюдних торгів.

Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 28 грудня 2012 року замінено позивача ПАТ "УкрСиббанк" на Товариство з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект" (далі - ТОВ "Кей-Колект") у зв'язку з відступленням останньому на підставі договору факторингу права вимоги за вказаними кредитними договорами.

Рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 28 грудня 2012 року позов задоволено. Звернуто стягнення на предмет іпотеки - належну на праві власності відповідачу ОСОБА_3 квартиру АДРЕСА_1, в рахунок погашення заборгованості у розмірі 88 489,87 дол. США, що в еквіваленті до національної валюти становило 707 007 грн 53 коп., за кредитними договорами від 25 лютого 2008 року № 11304516000 та від 06 березня 2007 року № 11122980000, шляхом його продажу на прилюдних торгах за ціною, встановленою в порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження" (606-14) .

Рішенням апеляційного суду Львівської області від 16 грудня 2013 року рішення Сихівського районного суду м. Львова від 28 грудня 2012 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ТОВ "Кей-Колект", посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення та додаткове рішення суду першої інстанції.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно з вимогами ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Рішення апеляційного суду не відповідає вказаним вимогам.

Судами встановлено, що 06 березня 2007 року між АКІБ "УкрСиббанк", правонаступником якого є ПАТ "УкрСиббанк", та позичальником ОСОБА_4 був укладений договір про надання споживчого кредиту № 11122980000, предметом якого є позика грошових коштів в сумі 30 тис. дол. США, яку позичальник зобов'язаний був повернути у строк до 06 березня 2017 року зі сплатою 13,5 % річних за користування кредитом.

25 лютого 2008 року між АКІБ "УкрСиббанк", правонаступником якого є ПАТ "УкрСиббанк", та позичальником ОСОБА_4 був укладений договір про надання споживчого кредиту № 11304516000, предметом якого є позика грошових коштів в сумі 35 тис. дол. США, яку позичальник зобов'язаний був повернути у строк до 23 лютого 2018 року зі сплатою 13,9 % річних за користування кредитом.

На забезпечення виконання зобов'язань за вказаними кредитними договорами між АКІБ "УкрСиббанк" та ОСОБА_3 були укладені іпотечні договори від 06 березня 2007 року та від 25 лютого 2008 року, предметом яких є належна на праві власності ОСОБА_3 квартира АДРЕСА_1, заставна вартість якої за домовленістю сторін становила 427 500 грн.

Станом на 31 січня 2012 року загальна заборгованість за кредитними договорами перед банком становила 88 489,87 дол. США або 707 007 грн 53 коп., з яких: заборгованість за кредитним договором від 25 лютого 2008 року № 11304516000 - 54 703,70 дол. США або 437 066 грн 17 коп. (32 051,63 дол. США - несплачена частина тіла кредиту, 19 014,19 дол. США - прострочені відсотки, 3 575,30 дол. США - пеня, 62,58 дол. США - штраф); заборгованість за кредитним договором від 06 березня 2007 року № 11122980000 - 33 786,17 дол. США або 269 941 грн 36 коп. (21 857,35 дол. США - несплачена частина тіла кредиту, 9 940,33 дол. США - прострочені відсотки, 1 925,91 дол. США - пеня, 62,58 дол. США - штраф).

Також встановлено, що банк неодноразово направляв вимоги до позичальника та іпотекодавця про дострокове погашення заборгованості, однак вони були залишені боржниками без виконання.

13 лютого 2012 року між ПАТ "УкрСиббанк" (клієнт) та ТОВ "Кей-Колект" (фактор) був укладений договір факторингу № 2, згідно з яким клієнт зобов'язувався передати у власність фактору, а фактор прийняти права вимоги та в їх оплату надати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату та на умовах, визначених цим договором (п. 1.1). Обсяг (сума) прав вимоги станом на дату укладення цього договору визначена у додатку 1 до цього договору (п. 1.2).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_4 не виконав умови зобов'язань за кредитними договорами, а тому дійшов висновку про звернення стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1, яка належить на праві власності ОСОБА_3

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, апеляційний суд виходив з відсутності правових підстав для задоволення вимоги ТОВ "Кей-Колект" про погашення заборгованості за кредитними договорами за рахунок звернення стягнення на іпотечне майно, оскільки на підтвердження факту відступлення права вимоги за іпотечними договорами ні банк, ні ТОВ "Кей-Колект" не надало суду нотаріально посвідчених договорів.

Проте погодитись із таким висновком суду апеляційної інстанції не можна.

Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено за договором або законом.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (ст. 1077 ЦК України).

Відповідно до ст. 24 Закону України "Про іпотеку" правочин про відступлення прав за іпотечним договором підлягає нотаріальному посвідченню. Відомості про таке відступлення підлягають державній реєстрації у встановленому законом порядку.

Згідно з п. 1.5 договору факторингу передання прав клієнта за договорами забезпечення, що були посвідчені нотаріально, відбувається на підставі окремого договору, що укладається сторонами одночасно з укладенням цього договору і підлягає нотаріальному посвідченню.

Як вбачається з матеріалів справи, договір факторингу посвідчений приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_5, за реєстровим № 649-650, що підтверджується копією вказаного договору (а.с. 199).

Апеляційний суд, відмовляючи у задоволенні позову, у порушення ч. 4 ст. 10 та ч. 2 ст. 64 ЦПК України не сприяв всебічному і повному з'ясуванню обставин справи та, зазначаючи про відсутність нотаріально посвідченого договору про відступлення прав вимоги, не звернув уваги на те, що матеріали справи містять копію нотаріально посвідченого договору факторингу.

Порушення судом апеляційної інстанції при розгляді справи норм процесуального права (ст. ст. 10, 60 ЦПК України) унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для її правильного вирішення, тому рішення суду апеляційної інстанції не може вважатись законним і обґрунтованим та в силу ст. 338 ЦПК України підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кей-Колект" задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду Львівської області від 16 грудня 2013 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.