Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Кафідової О.В.,

суддів: Висоцької В.С., Коротуна В.М.,

Попович О.В., Ступак О.В.,

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" в особі філії "Одеське регіональне управління" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитом, за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" в особі філії "Одеське регіональне управління" на рішення апеляційного суду Одеської області від 25 грудня 2013 року,

У січні 2012 року Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит" в особі філії "Одеське регіональне управління" (далі - ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит") звернулося до суду із указаним позовом, в обґрунтування якого зазначило, що 16 квітня 2008 року між сторонами було укладено кредитний договір, відповідно до якого банк відкрив ОСОБА_3 відновлювальну кредитну лінію у сумі 25 000 грн зі сплатою 21 % річних строком до 30 квітня 2011 року. Однак відповідач належним чином не виконує взяті на себе договірні зобов'язання, внаслідок чого станом на 26 грудня 2011 року у останнього утворилася заборгованість за кредитним договором в сумі 76 906,01 грн.

Заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 30 травня 2012 року позов задоволено, стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" суму боргу у розмірі 76 906 грн 01 коп., з яких: 23 790,63 грн - прострочена заборгованість та 53 115,38 грн - пеня. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 25 грудня 2013 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове, яким у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі заявник, мотивуючи свою вимогу порушенням судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення апеляційного суду Одеської області від 25 грудня 2013 року, рішення суду першої інстанції залишити в силі.

Вивчивши матеріали цивільної справи, доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Судами встановлено, що 16 квітня 2008 року між сторонами по справі було укладено кредитний договір про відкриття кредитної лінії, згідно з яким банк надав відповідачу кредит у сумі 25 000 грн на умовах забезпеченості, зворотності, строковості та платності, які ОСОБА_3 зобов'язався повернути в строк до 30 квітня 2011 року та сплатити відсотки за користування кредитом у розмірі 21 % річних.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що відповідач не виконував належним чином взяті на себе зобов'язання за спірним договором, а тому в останнього виникла заборгованість за користування кредитними коштами в сумі 76 906,01 грн.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що із наданої ОСОБА_3 довідки вбачається, що станом на 25 лютого 2011 року в останнього відсутня заборгованість перед банком, на підставі якої колегія суддів дійшла висновку, що, видавши зазначену довідку, банк підтвердив відсутність заборгованості відповідача за кредитним договором.

Проте з таким висновком суду апеляційної інстанції погодитись не можна з огляду на наступне.

Згідно зі ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з положеннями статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Апеляційний суд не з'ясував, чи дійсно в ОСОБА_3 відсутня кредитна заборгованість саме за спірним договором, оскільки доказів цього, крім відповіді ПАТ Банк "Фінанси та Кредит" від 25 лютого 2011 року, матеріали справи не містять, не перевірив та не витребував у відповідача докази погашення заборгованості та дійшов передчасного висновку про відмову в позові.

Згідно з вимогами ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, на зазначені обставини не звернув уваги, не встановив фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, а тому судове рішення не відповідає вимогам ст. 213 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, зазначені вище порушення призвели до неправильного вирішення спору, що в силу ст. 338 ЦПК України є підставою для його скасування із передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" в особі філії "Одеське регіональне управління" задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду Одеської області від 25 грудня 2013 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.