Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Дьоміної О.О.,

суддів: Кафідової О.В., Коротуна В.М.,

Ступак О.В., Штелик С.П.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом першого заступника прокурора м. Харкова в інтересах держави в особі Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, треті особи: ОСОБА_6, ОСОБА_7, про витребування майна від добросовісного набувача, за касаційними скаргами заступника прокурора Харківської області та Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради на рішення апеляційного суду Харківської області від 31 жовтня 2013 року,

У вересні 2012 року перший заступник прокурора м. Харкова в інтересах держави в особі Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (далі - УКМПДЕКМ Харківської міської ради) звернувся до суду з указаним позовом, вимоги якого під час розгляду справи уточнив та остаточно просив: витребувати у ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 нежитлові приміщення підвалу № № НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_7, НОМЕР_8, НОМЕР_9, НОМЕР_9, НОМЕР_10, НОМЕР_11, НОМЕР_12, НОМЕР_13, НОМЕР_14, НОМЕР_15, НОМЕР_16, НОМЕР_17, НОМЕР_18 в літ. "А-4" загальною площею 183,2 кв. м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1; зобов'язати відповідачів передати зазначені нежитлові приміщення до УКМПДЕКМ Харківської міської ради за актом приймання-передачі. Позов обґрунтовано тим, що проведеною прокуратурою м. Харкова перевіркою встановлено, що спірні нежитлові приміщення є власністю територіальної громади АДРЕСА_1 є об'єктом комунальної власності територіальної громади м. Харкова на підставі рішення 12-ї сесії Харківської міської ради народних депутатів від 28 вересня 1992 року та на теперішній час перебувають на балансі комунального підприємства "Жилкомсервіс" (далі - КП "Жилкомсервіс"). Під час перевірки встановлено, що 25 лютого 2008 року між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_6 та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_8 було укладено договір оренди спірних приміщень. У подальшому рішенням Постійно діючого третейського суду при товарній біржі "Санвест" від 17 червня 2008 року у справі № 12-ПТС-08 було розірвано вказаний договір оренди, виселено орендаря ОСОБА_8 зі спірних приміщень, стягнуто з нього заборгованість за договором оренди та визнано право власності на спірні приміщення за ОСОБА_6 16 липня 2008 року господарський суд Харківської області видав наказ на виконання рішення третейського суду. 03 вересня 2008 року ОСОБА_6 подарувала спірні приміщення своєму чоловікові ОСОБА_7, який 07 листопада 2009 року продав спірні приміщення співвідповідачам: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 23 квітня 2012 року господарський суд Харківської області скасував вищевказане рішення третейського суду за заявою прокурора. Під час розгляду господарським судом заяви прокурора про скасування рішення третейського суду було встановлено, що будинок АДРЕСА_1 належить до комунальної власності територіальної громади м. Харкова, а спірні приміщення в період з 2007 року до 2012 року в оренду суб'єктам господарювання - позивачем у цій справі не передавалися. Посилаючись на ці обставини, прокурор вважає, що спірні приміщення мають бути витребувані у відповідачів та повернені власнику на підставі ст. 388 ЦК України. Додатково прокурор пояснив, що будинок АДРЕСА_1, в тому числі спірні приміщення, було прийнято рішенням Харківської міської ради від 28 вересня 1992 року до комунальної власності територіальної громади м. Харкова. На теперішній час це нерухоме майно перебуває у господарському віданні КП "Жилкомсервіс". Оскільки спірне майно вибуло з володіння власника - територіальної громади м. Харкова поза його волею, а рішення третейського суду, на підставі якого було визнано право власності на спірне майно, скасоване, прокурор звернувся з віндикаційним позовом.

Рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 06 серпня 2013 року вказаний позов задоволено.

Рішенням апеляційного суду Харківської області від 31 жовтня 2013 року рішення суду першої інстанції скасовано, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційних скаргах заступник прокурора Харківської області та УКМПДЕКМ Харківської міської ради просять скасувати рішення суду апеляційної інстанції, залишити в силі рішення суду першої інстанції, обґрунтовуючи свою вимогу порушенням апеляційним судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційних скарг, колегія суддів дійшла висновку про те, що касаційні скарги підлягають задоволенню частково з огляду на наступне.

З урахуванням вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Відповідно до вимог ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За змістом ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Судом встановлено, що рішенням Харківської міської ради народних депутатів від 28 вересня 1992 року "Про комунальну власність міста" було прийнято у комунальну власність міста об'єкти згідно з переліком - додатком № 1 - по кожному з житлово-експлуатаційних управлінь районів м. Харкова (а. с. 5 - 7).

Листом УКМПДЕКМ Харківської міської ради від 14 лютого 2012 року № 1652 на ім'я першого заступника прокурора м. Харкова підтверджується, що будинок АДРЕСА_1, в тому числі й підвальні приміщення, є об'єктом комунальної власності територіальної громади м. Харкова на підставі рішення Харківської міської ради народних депутатів від 28 вересня 1992 року та перебуває на балансі КП "Жилкомсервіс".

У період з 2007 року до 2012 року УКМПДЕКМ Харківської міської ради не передавало в оренду суб'єктам господарювання приміщення підвалу площею 183,2 кв. м вказаного будинку (а. с. 4).

22 грудня 1995 року між представництвом Фонду державного майна України в м. Харкові та Державним комунальним виробничим житловим ремонтно-експлуатаційним підприємством Червонозаводського району м. Харкова було укладено договір № 709 про передачу майна у повне господарське відання, згідно з яким останнє прийняло майно (основні та оборотні фонди) у повне господарське відання на підставі розпорядження представництва Фонду Державного майна України у м. Харкові від 22 грудня 1995 року № 14258, в тому числі, будинок АДРЕСА_1 (а. с. 172 - 176).

Розпорядженням УКМПДЕКМ Харківської міської ради від 28 лютого 2007 року № 187 до вищевказаного договору від 22 грудня 1995 року № 709 було внесено зміни у зв'язку з передачею основних фондів від Державного комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Червонозаводського району м. Харкова (далі - ДКВЖРЕП Червонозаводського району м. Харкова) до КП "Жилкомсервіс", а саме: житловий фонд Червонозаводського району м. Харкова, в тому числі, будинок АДРЕСА_1, вилучено з актів приймання-передачі до ДКВЖРЕП Червонозаводського району м. Харкова та зараховано до актів приймання-передачі до КП "Жилкомсервіс" (а. с. 9 - 12, 177 - 181).

Згідно з листом КП "Жилкомсервіс" від 14 лютого 2012 року № 2924/2/07-05 на ім'я першого заступника прокурора м. Харкова підтверджується, що вищезазначений будинок переданий у господарське відання КП "Жилкомсервіс" та перебуває на балансі цього підприємства відповідно до розпорядження від 28 лютого 2007 року № 187, будинок знаходиться у комунальній власності територіальної громади м. Харкова, відомостей щодо окремого статусу нежитлових приміщень підвалу підприємство немає (а. с. 8).

25 лютого 2008 року між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_6 та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_8 було укладено договір оренди нежитлових приміщень загальною площею 183,2 кв. м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 13 - 16).

Рішенням Постійно діючого третейського суду при товарній біржі "Санвест" від НОМЕР_17 червня 2008 року у справі № 12-ПТС-08 за позовом ФОП ОСОБА_6 до ФОП ОСОБА_8 розірвано вказаний вище договір оренди, виселено орендаря ОСОБА_8 зі спірних приміщень, стягнуто з нього заборгованість за договором оренди та визнано за ОСОБА_6 право власності на нежитлові приміщень загальною площею 183,2 кв. м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1. Крім того указаним рішенням третейський суд зобов'язав Комунальне підприємство "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" зареєструвати за ФОП ОСОБА_6 право власності на ці приміщення.

16 липня 2008 року господарський суд Харківської області у справі № 29/344-08 визнав указане рішення третейського суду та видав наказ на його виконання (а. с. 22 - 26).

Згідно з матеріалами інвентарної справи № 57813 на підставі рішення третейського суду від 17 червня 2008 року, ухвали та наказу господарського суду Харківської області від 16 липня 2008 року ФОП ОСОБА_6 зареєструвала на свої ім'я право власності на нежитлові приміщення загальною площею 183,2 кв. м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1.

03 вересня 2008 року ОСОБА_6 подарувала спірні приміщення своєму чоловікові ОСОБА_7 на підставі договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_9 та зареєстрованого в реєстрі за № 6779 (а. с. 27).

07 листопада 2009 року між ОСОБА_7 та відповідачами у цій справі: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, укладено договір купівлі-продажу спірних приміщень, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_10 та зареєстрованого в реєстрі за № 11592 (а. с. 29).

На підставі зазначеного вище договору купівлі-продажу 08 грудня 2009 року КП "Харківське МБТІ" зареєструвало за ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 право власності по 1/3 частини за кожним на нежитлові приміщення загальною площею 183,2 кв. м, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується копіями витягів про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 08 грудня 2009 року № № 24713016, 24712970, 24713061 (а. с. 30 - 32).

23 квітня 2012 року господарський суд Харківської області у справі за позовом першого заступника прокурора м. Харкова в інтересах держави скасував вищевказане рішення третейського суду як таке, що ухвалено з порушенням вимог чинного законодавства (а. с. 33 - 39).

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що спірні приміщення є власністю територіальної громади м. Харкова, яка передавала їх у володіння КП "Жилкомсервіс" на праві господарського відання. Спірні приміщення вибули з володіння особи, якій вони передані у володіння на праві господарського відання, поза її волею.

Проте суд першої інстанції на порушення вимог ст. ст. 212 - 214 ЦПК України не встановив усіх фактичних обставин справи для повного та об'єктивного її розгляду, зокрема не дав оцінку рішенню Червонозаводського районного суду м. Харкова від 13 грудня 2005 року, яке вказано як підстава набуття ОСОБА_6 права власності на спірні нежитлові приміщення.

Указане залишилося поза увагою апеляційного суду, який в силу вимог ст. ст. 303 - 304 ЦПК України міг усунути зазначені порушення норм процесуального права та встановити указані вище обставини справи.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції про задоволення позову й ухвалюючи нове рішення про відмову в задоволенні указаного позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивач не надав доказів на підтвердження обставини про те, що УКМПДЕКМ Харківської міської ради будь-коли на праві власності належали нежитлові приміщення № № НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6, НОМЕР_7, НОМЕР_8, НОМЕР_9, НОМЕР_9, НОМЕР_10, НОМЕР_11, НОМЕР_12, НОМЕР_13, НОМЕР_14, НОМЕР_15, НОМЕР_16, НОМЕР_17, НОМЕР_18 загальною площею 183,2 кв. м, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, оскільки в матеріалах справи містяться докази про те, що власністю територіальної громади АДРЕСА_1, який перебуває у КП "Жилкомсервіс" на праві господарського відання.

З огляду на вищевказане апеляційний суд дійшов висновку про безпідставність указаного позову.

Проте рішення апеляційного суду не відповідає вимогам ст. ст. 303, 304, 316 ЦПК України, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. ст. 303, 304 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Справа розглядається в апеляційному суді за правилами, встановленими для розгляду справи судом першої інстанції, з винятками і доповненнями, встановленими законом.

Зокрема, усупереч вимогам ст. 316 ЦПК України рішення апеляційного суду не містить мотивів невідповідності висновків суду обставинам справи, які конкретно обставини не були досліджені та з'ясовані районним судом, а також належним чином не з'ясовано характер і суть заявлених позивачем вимог, норми права, якими вони регулюються, крім того, не зазначено, чи мали місце обставини, якими позивач обґрунтовував свої вимоги та заперечення та не надано належної правової оцінки зібраним у справі доказам.

Зокрема, апеляційний суд не навів належних мотивів щодо спростування доводів прокурора та представника позивача відносно номера та літерації будинку АДРЕСА_1, крім того, не надав належної оцінки таким доказам у справі, як: лист УКМПДЕКМ Харківської міської ради від 15 квітня 2013 року № 4790 (а. с. 169); лист КП "Жилкомсервіс" від 02 квітня 2013 року № 6583/2/07-05 (а. с. 170), лист КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" від 04 квітня 2013 року № 2215 (а. с. 171), на підставі яких, між іншим, судом першої інстанції було встановлено, що вказівка на літеру "А" біля номера вищевказаного будинку в додатку № 1.1 до договору від 22 грудня 1995 року № 709, в акті приймання-передачі основних фондів до розпорядження УКМПДЕКМ Харківської міської ради від 28 лютого 2007 року № 187 та в листі КП "Жилкомсервіс" від 14 лютого 2012 року № 2924/2/07-05 є відображенням літерації будинку у технічній документації.

З огляду на вищевказане, не є безспірним висновок апеляційного суду про те, що будинок АДРЕСА_1 є різними об'єктами нерухомості, оскільки такий висновок зроблено судом без посилання на жодний доказ, крім того суд не встановив, чи дійсно у АДРЕСА_1. Ввстановлення цього факту неможливе без детальної перевірки технічної документації та матеріалів інвентаризаційної справи, яка знаходиться в КП "Харківське міське бюро технічної інвентаризації".

Ураховуючи, що судами порушено норми процесуального права, що унеможливлює встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, тому колегія суддів дійшла висновку про те, що касаційні скарги підлягають задоволенню частково, а ухвалені у справі рішення - скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції з підстав, передбачених частиною другою статті 338 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційні скарги заступника прокурора Харківської області та Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради задовольнити частково.

Рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 06 серпня 2013 року та рішення апеляційного суду Харківської області від 31 жовтня 2013 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.