6-46555св13 Про право приватної власності на земельну ділянку, скасування її державної реєстрації - 29.01.2014 Прийняття

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Бердянської міжрайонної прокуратури з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави до Бердянської міської ради Запорізької області, Управління Держземагенства у Бердянському районі Запорізької області, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про скасування пунктів 5, 5.29 рішення Бердянської міської ради від 31.03.2010 року № 17, визнання недійсним державного акта про право приватної власності на земельну ділянку, скасування її державної реєстрації, за касаційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 20 червня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 16 жовтня 2013 року,

У грудні 2012 року Бердянська міжрайонна прокуратура з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави звернулася до суду з позовом, обґрунтовуючи вимоги тим, що прокурорською перевіркою було встановлено обставини незаконності пунктів 5, 5.29 рішення вісімдесятої сесії Бердянської міської ради V скликання від 31 березня 2010 року № 17 "Про передачу у власність та в оренду земельних ділянок громадянам", яким зокрема затверджено проект відведення земельних ділянок та передано ОСОБА_3 земельну ділянку, площею 0,0987 га, з присвоєнням поштової адреси: АДРЕСА_1, для індивідуального дачного будівництва та за ОСОБА_3 проведена державна реєстрація за реєстраційним номером 011026500448 державного акта на право власності серії ЯК № 858624 на зазначену земельну ділянку. Відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки від 30 липня 2010 року № 1639 земельна ділянка по АДРЕСА_1 була відчужена ОСОБА_4 Зазначений договір зареєстровано 06 червня 2012 року в поземельній книзі за № 2310400000080060140:3:01. Відповідно до договору купівлі-продажу земельної ділянки № 3786 від 30 жовтня 2012 року зазначена земельна ділянка була відчужена ОСОБА_5 Зазначений договір зареєстровано 10 грудня 2012 року в поземельній книзі за № 2310400000080060140:3:002.

Прокурор зазначав, що Бердянська міська рада під час прийняття рішення від 31.03.2010 року № 17 грубо порушила положення чинного законодавства в частині підстав та порядку надання земельних ділянок у власність, визначених Конституцією (254к/96-ВР) та Земельним кодексом України (2768-14) , і не мала права надавати у власність відповідачу ОСОБА_3 зазначену земельну ділянку.

Враховуючи вказане, прокурор просив визнати незаконним та скасувати пункти 5, 5.29 рішення вісімдесятої сесії Бердянської міської ради п'ятого скликання від 31 березня 2010 року № 17 "Про передачу у власність та в оренду земельних ділянок громадянам", яким передана у приватну власність ОСОБА_3 земельна ділянка площею 0,0987 га для ведення індивідуального дачного будівництва, що розташована за адресою: АДРЕСА_1; визнати недійсним державний акт на право власності серії ЯК № 858624 на земельну ділянку площею 0,0987га, вартістю 512 726,76 грн, виданий на ім'я ОСОБА_3 для ведення індивідуального дачного будівництва, що розташована за зазначеною адресою та зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за реєстраційним номером 010926500448 від 29 квітня 2010 року та зобов'язати Управління Держземагенства у Бердянському районі Запорізької області скасувати його державну реєстрацію, а також зобов'язати Управління Держземагенства в Бердянському районі Запорізької області скасувати державну реєстрацію договору купівлі-продажу № 1639 від 30.07.2010 року земельної ділянки для ведення індивідуального дачного будівництва, що розташована за вказаною адресою, зареєстрованого в поземельній книзі за реєстраційним номером 2310400000:08:006:0140:3:01 від 06.06. 2012 року, на підставі якого право власності на земельну ділянку перейшло до ОСОБА_4 та скасувати державну реєстрацію договору купівлі-продажу № 3786 від 30 жовтня 2012 року земельної ділянки для ведення індивідуального дачного будівництва, що розташована за вказаною адресою, зареєстрованого в поземельній книзі за реєстраційним номером 2310400000:08:006:0140:3:002 від 06 червня 2012 року, на підставі якого право власності на земельну ділянку перейшло до ОСОБА_5

Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 20 червня 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 16 жовтня 2013 року, позов було задоволено. Визнано незаконним та скасовано пункти 5, 5.29 рішення вісімдесятої сесії Бердянської міської ради п'ятого скликання від 31 березня 2010 року № 17 "Про передачу у власність та в оренду земельних ділянок громадянам", яким передана у приватну власність ОСОБА_3 земельна ділянка площею 0,0987 га для ведення індивідуального дачного будівництва, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, м. Бердянськ, Запорізька область.

Визнано недійсним державний акт на право власності серії ЯК № 858624 на земельну ділянку площею 0,0987 га, вартістю 512 726,76 грн, виданий Бердянською міською радою на ім'я ОСОБА_3 для ведення індивідуального дачного будівництва, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, м. Бердянськ, Запорізька область та зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за реєстраційним номером 010926500448 від 29 квітня 2010 року та зобов'язано Управління Держземагенства у Бердянському районі Запорізької області скасувати його державну реєстрацію.

Зобов'язано Управління Держземагенства у Бердянському районі Запорізької області скасувати державну реєстрацію договору купівлі-продажу № 1639 від 30 липня 2010 року земельної ділянки для ведення індивідуального дачного будівництва, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, зареєстрованого в поземельній книзі за реєстраційним номером 2310400000:08:006:0140:3:01 від 06 червня 2012 року, на підставі якого право власності на земельну ділянку перейшло до ОСОБА_4

Зобов'язано Управління Держземагенства у Бердянському районі Запорізької області скасувати державну реєстрацію договору купівлі-продажу № 3786 від 30 жовтня 2012 року земельної ділянки для ведення індивідуального дачного будівництва, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, м. Бердянськ, Запорізька область, зареєстрованого в поземельній книзі за реєстраційним номером 2310400000:08:006:0140:3:002 від 10 грудня 2012 року, на підставі якого право власності на земельну ділянку перейшло до ОСОБА_5

У касаційній скарзі ОСОБА_5 просить скасувати ухвалені судові рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права й неправильним застосуванням норм матеріального права.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 214 ЦПК України передбачено, що під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, виходив із того, що спірна земельна ділянка, яка була виділена відповідачці, розташована в межах двокілометрової зони прибережної захисної смуги Азовського моря, а тому отримана відповідачкою у порушення вимог чинного законодавства.

Проте з такими висновками судів погодитися не можна.

Судами встановлено, що пунктами 5, 5.29 рішення вісімдесятої сесії Бердянської міської ради п'ятого скликання від 31.03.2010 року № 17 "Про передачу у власність та в оренду земельних ділянок громадянам" у приватну власність ОСОБА_3 передана земельна ділянка площею 0,0987 га для ведення індивідуального дачного будівництва, що розташована за адресою: АДРЕСА_1.

ОСОБА_3 видано державний акт на право власності серії ЯК № 858624 на земельну ділянку площею 0,0987 га, для ведення індивідуального дачного будівництва, що розташована за вказаною адресою, та зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та право постійного користування землею, договорів оренди землі за реєстраційним номером 010926500448 від 29 квітня 2010 року.

Управлінням Держземагенства у Бердянському районі Запорізької області проведена державна реєстрація в поземельній книзі за реєстраційним номером 2310400000:08:006:0140:3:01 від 06 червня 2012 року договору купівлі-продажу № 1639 від 30 липня 2010 року, за яким земельна ділянка для ведення індивідуального дачного будівництва, що розташована за зазначеною адресою, перейшла у власність ОСОБА_4

Управлінням Держземагенства у Бердянському районі Запорізької області проведена державна реєстрація в поземельній книзі за реєстраційним номером 2310400000:08:006:0140:3:002 від 10 грудня 2012 року договору купівлі-продажу № 3786 від 30.10.2012 року, за яким земельна ділянка для ведення індивідуального дачного будівництва, що розташована за зазначеною адресою, перейшла у власність ОСОБА_5

Відповідно до ст. 21 Земельного кодексу України визнання недійсними рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам є наслідком порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель.

Статтею 155 ЗК України встановлено, що у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

За змістом статей 60, 61 ЗК України та статей 88, 89 Водного кодексу України прибережні захисні смуги встановлюються з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення й засмічення та збереження їх водності. На цих смугах, як природоохоронних територіях, з вищезазначеною метою встановлюється режим обмеженої господарської діяльності.

Відповідно до ст. 87 ВК України зовнішні межі водоохоронних зон визначаються за спеціально розробленими проектами.

Порядок визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режим ведення господарської діяльності в них встановлюються Кабінетом Міністрів України.

За змістом пунктів 4, 5 Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 травня 1996 року № 486 (486-96-п) , проекти водоохоронних зон розробляються на замовлення органів водного господарства та інших спеціально уповноважених органів, узгоджуються з органами Мінекоресурсів, Держводгоспу, Держкомзему, власниками землі, землекористувачами і затверджуються відповідними місцевими органами державної виконавчої влади та виконавчими комітетами Рад.

Пунктом 10 Порядку передбачено, що на землях міст і селищ міського типу розмір водоохоронної зони, як і прибережної захисної смуги, встановлюється відповідно до існуючих на час встановлення водоохоронної зони конкретних умов забудови.

Виконавчі комітети місцевих Рад зобов'язані доводити до відома населення, всіх заінтересованих організацій рішення щодо меж водоохоронних зон і прибережних захисних смуг, а також водоохоронного режиму, який діє на цих територіях (частина сьома статті 87 ВК України).

Таким чином, фактичні розміри і межі прибережних захисних смуг існують не в силу їх законодавчого закріплення. Для визначення, встановлення та закріплення меж прибережної захисної смуги та як наслідок віднесення цієї території до земель водного фонду, законодавством визначено певний порядок, який полягає у розробці відповідного проекту та виділення на його підставі земель водоохоронних зон та прибережних захисних смуг.

Віднесення спірних земельних ділянок до земель прибережної захисної смуги та категорії земель водного фонду, без відповідних доказів, що підтверджували б існування таких обставин, є порушенням ст. 60 ЦПК України.

Проте суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, вирішуючи справу, не надав належної оцінки тому, що Бердянський міжрайонний прокурор не надав належних доказів на підтвердження того, що спірна земельна ділянка належить до земель водного фонду.

Таким чином, в порушення зазначених вимог закону, судами не були з`ясовані фактичні обставини справи, а саме не витребувано з Держкомзему інформацію про те, до якої саме категорії земель відносяться спірна земельна ділянка, в зв`язку з чим суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, дійшов передчасного висновку про належність вказаних земельних ділянок до земель водного фонду.