Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і

кримінальних справ у складі:

суддів: Колодійчука В.М., Висоцької В.С., Фаловської І.М., розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до комунального підприємства "Комбінат шкільного харчування" Сєверодонецької міської ради Луганської області про визнання наказу про звільнення незаконним, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Сєверодонецького міського суду Луганської області від 11 липня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Луганської області від 17 вересня 2013 року,

У лютому 2013 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовом до комунального підприємства "Комбінат шкільного харчування" Сєверодонецької міської ради Луганської області про визнання наказу про звільнення незаконним, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Сєверодонецького міського суду Луганської області від 11 липня 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Луганської області від 17 вересня 2013 року, відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до комунального підприємства "Комбінат шкільного харчування" Сєверодонецької міської ради про визнання незаконним наказу № 11-к від 21 січня 2013 року про звільнення ОСОБА_4 з посади кухаря 4 розряду їдальні № 18 за згодою сторін згідно п. 1 ст. 36 КЗпП України, поновлення позивача на попередній роботі на посаді кухаря 4 розряду їдальні № 18 комунального підприємства "Комбінат шкільного харчування" Сєверодонецької міської ради, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій і ухвалити у справі нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши в межах касаційної скарги правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню.

Згідно ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення може бути неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції під час розгляду справи в касаційному порядку перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права.

Ухвалюючи у справі судове рішення про відмову в позові, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і апеляційний суд, керувався положеннями п. 1 ст. 36 Кодексу законів про працю України, врахував наявність заяви датованої 21 січня 2013 року та написаної ОСОБА_4 на ім'я директора комунального підприємства "Комбінат шкільного харчування" про звільнення її за згодою сторін (а. с. 20), наказу № 11-к від 21 лютого 2013 року про звільнення ОСОБА_4 за п. 1 ст. 36 Кодексу законів про працю України (а. с. 21) та дійшов обґрунтованих висновків про безпідставність позовних вимог. При цьому, судом також враховано факт відсутності достатніх належних та допустимих доказів на підтвердження наявності тиску на позивачку з боку керівництва з питання написання заяви про звільнення її за п. 1 ст. 36 Кодексу законів про працю України.

Матеріали справи та доводи касаційної скарги не свідчать про порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, тому колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.

Керуючись ст. ст. 332, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Сєверодонецького міського суду Луганської області від 11 липня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Луганської області від 17 вересня 2013 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.