Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Макарчука М.А., суддів: Мазур Л.М., Писаної Т.О., Нагорняка В.А., Юровської Г.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа Страхування", третя особа - публічне акціонерне товариство "Ідея Банк", про стягнення страхового відшкодування за договором страхування, за касаційними скаргами приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа Страхування", яке діє через представника ОСОБА_7, на рішення Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 10 червня 2013 року, рішення апеляційного суду Івано-Франківської області від 18 вересня 2013 року та додаткове рішення апеляційного суду Івано-Франківської області від 02 жовтня 2013 року,

У березні 2013 року ОСОБА_6 звернулася до суду з указаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 28 квітня 2012 року в м. Надвірна Івано-Франківської області, належний їй автомобіль марки Chery Karry під керуванням ОСОБА_8 отримав механічні пошкодження. Позивач звернулась у страхову компанію із заявою про настання страхового випадку та про виплату страхового відшкодування, проте 23 липня 2012 року отримала відмову страховика з тієї підстави, що даний випадок підпадає під виключення із страхових випадків, передбаченого п. 4.1.2 договору страхування. Оскільки відповідач не здійснив страхове відшкодування, позивач просила стягнути з нього 59 627,78 грн страхового відшкодування, 5 513,53 грн пені, 1102,69 грн трьох процентів річних від простроченої суми, а всього - 66 244,00 грн, а також 10 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди та 777,14 грн судових витрат.

Рішенням Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 10 червня 2013 року позов задоволено частково. Стягнуто з ПАТ "СК "Альфа Страхування" на користь ОСОБА_6 за договором страхування 57 877,78 грн страхового відшкодування. Кошти у розмірі 56 385,48 грн зараховано на рахунок ПАТ "Ідея Банк", як вигодонабувача для погашення заборгованості ОСОБА_6 за кредитним договором № 910.74185 від 09 грудня 2010 року. Кошти у розмірі 1492,30 грн стягнуто в користь ОСОБА_6 Стягнуто з ПАТ СК "Альфа Страхування" на користь ОСОБА_6 5513,53 грн пені за затримку виплати страхового відшкодування. Вирішено питання розподілу судових витрат. У задоволенні решти позову відмовлено. Крім того, ухвалено після сплати ПАТ СК "Альфа Страхування" на користь ОСОБА_6 коштів, автомобіль марки Chery Karry, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, передати ПАТ СК "Альфа Страхування".

Рішенням апеляційного суду Івано-Франківської області від 18 вересня 2013 року рішення суду першої інстанції в частині визначення розміру страхового відшкодування, пені та судового збору змінено. Стягнуто з ПАТ "СК "Альфа Страхування" на користь ОСОБА_6 36 991,66 грн страхового відшкодування, 3420,46 грн пені за затримку виплати страхового відшкодування та 404,12 грн судового збору.

Додатковим рішення апеляційного суду Івано-Франківської області від 02 жовтня 2013 року ухвалено кошти по виплаті страхового відшкодування у розмірі 36 991,66 грн та по виплаті пені за затримку виплати страхового відшкодування у розмірі 3420,46 грн зарахувати на рахунок ПАТ "Ідея Банк", як вигодонабувача, для погашення заборгованості ОСОБА_6 за кредитним договором № 910.74185 від 09 грудня 2010 року. Стягнуто з ПАТ "СК "Альфа Страхування" на користь ОСОБА_6 2000 грн витрат на правову допомогу. У решті рішення залишено без змін.

У касаційних скаргах представник ПАТ "СК "Альфа Страхування", посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить вказані судові рішення скасувати і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

У поданих до суду запереченнях на касаційну скаргу ОСОБА_6 зазначає, що оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими в процесі розгляду справи судами не порушені норми ні матеріального, ні процесуального права, а тому ці судові рішення необхідно залишити без змін, а касаційну скаргу відхилити.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, обговоривши викладені в касаційній скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню на таких підставах.

Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що пошкодження застрахованого транспортного засобу позивача є страховим випадком, тому страхова компанія безпідставно відмовила позивачу у виплаті страхового відшкодування, чим порушила вимоги ст. 526 ЦК України та положення п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України "Про страхування". Визначаючи розмір відшкодування матеріальних збитків, суд брав до уваги договір страхування від 28 листопада 2011 року та представлений позивачем звіт про оцінку вартості матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Chery Karry. Також суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в частині стягнення трьох процентів річних та у відшкодуванні моральної шкоди, не передбаченої зобов'язальним правом.

Переглядаючи в апеляційному порядку рішення місцевого суду, апеляційний суд погодився з висновком суду, що підстав, передбачених п. 4.1.5 параграфу 1 договору добровільного страхування наземного транспорту, для відмови в страховій виплаті немає. Апеляційний суд також погодився із висновком місцевого суду щодо відсутності підстав для стягнення 1102,69 грн трьох процентів річних і 10000 грн моральної шкоди та наявності у позивача права звернення з вимогами про стягнення на його користь (як страхувальника за договором добровільного страхування ТЗ) суми страхового відшкодування та зарахування вказаних сум на користь банку (як вигодонабувача за договором добровільного страхування ТЗ та кредитора позивача за кредитним договором). При цьому апеляційним судом змінено розмір страхового відшкодування та залишено без змін рішення місцевого суду в частині передачі транспортного засобу відповідачеві.

Проте з таким висновком суду апеляційної інстанцій повністю погодитися не можна.

Відповідно до статті 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судами встановлено, що 28 квітня 2012 року по вул. Чорновола і м. Надвірна ОСОБА_8, керуючи транспортним засобом марки Chery Karry, реєстраційний номер НОМЕР_1, власником якого є ОСОБА_6, не справився з керуванням, у результаті чого здійснив наїзд на перешкоду (житловий будинок). У результаті вказаної дорожньо-транспортної пригоди належний позивачу транспортний засіб зазнав механічних пошкоджень.

Відповідно до Договору застави транспортного засобу від 09 грудня 2010 року, укладеного між публічним акціонерним товариством "Плюс Банк" та ОСОБА_6, остання для забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором від 09 грудня 2012 року та всіма додатковими договорами до нього, які можуть бути укладені в майбутньому, передала у заставу транспортний засіб марки Chery, моделі Karry, 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1.

Відповідно до довідки ПАТ "Ідея Банк", яке є правонаступником ПАТ "Плюс Банк", від 28 травня 2013 року станом на 28 травня 2013 року загальна заборгованість за кредитним договором від 09 грудня 2010 року, укладеним між ПАТ "Ідея Банк" та ОСОБА_6 становить 56 385,48 грн.

Встановлено також, що 28 листопада 2011 року між ОСОБА_6 та ПАТ "СК "Альфа Страхування" було укладено договір добровільного страхування ризиків, пов'язаних з експлуатацією наземного транспортного засобу за програмою страхування КАСКО. Страхова сума становить 70000 грн, франшиза - 0,25 %.

Згідно з ч. 1 ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 985 ЦК України страхувальник має право укласти із страховиком договір на користь третьої особи, якій страховик зобов'язаний здійснити страхову виплату у разі досягнення нею певного віку або настання іншого страхового випадку. Страхувальник має право при укладенні договору страхування призначити фізичну або юридичну особу для одержання страхової виплати (вигодонабувача), а також замінювати її до настання страхового випадку, якщо інше не встановлено договором страхування.

Установлено, що вигодонабувачем за договором страхування є ПАТ "Ідея Банк".

Пунктом 12.1 договору страхування (параграф 1) передбачено, що страхувальник у межах договору має право: одержати страхове відшкодування при настанні страхового випадку в порядку та на умовах, передбачених договором; призначити вигодонабувача для одержання страхового відшкодування.

Банк - вигодонабувач за договором набуває переважне право на отримання страхового відшкодування при настанні страхового випадку за ризиками КАСКО (п. 24.2 договору).

До переліку документів, необхідних, згідно з Розділом 14 Параграфу 1 цієї частини договору, для виплати страхового відшкодування за ризиками КАСКО, додається письмовий дозвіл вигодонабувзча на отримання страхувальником суми страхового відшкодування. За погодженням між вигодонабувачем та страховиком, у певних випадках цей документ може не надаватись (п. 24.3.1).

Відповідно до пунктів 24.3.3, 24.3.4 договору страхування виплата страхового відшкодування проводиться таким чином:

а) частина страхового відшкодування у розмірі зобов'язань страхувальника перед вигодонабувачем за кредитним договором, перераховується на рахунок вигодонабувача. При цьому, надання вигодонабувачем страховику у письмовій формі даних щодо розміру зобов'язань страхувальника за кредитним договором на дату, визначену страховиком, є необхідною умовою здійснення цієї виплати страхового відшкодування;

б) залишок страхового відшкодування (якщо такий є) виплачується страхувальнику

У всіх інших випадках страхове відшкодування виплачується вигодо набувачу, якщо інше не погоджено між ним і страхувальником, і вигодо набувач повідомив про це страховика у письмовій формі.

На підставі вказаного, доводи відповідача про те, що за договором страхування визначений вигодонабувач, не є підставою для відмови у задоволені заявленого страхувальником позову, так як ПАТ "Ідея Банк" залучено до участі у справі в якості третьої особи та не заперечувало свого статусу, було обізнано щодо вимог про стягнення страхової виплати зі страховика, дало свої пояснення, проте вимоги про стягнення страхової виплати не заявило, що відповідає вимогам ст. 985 ЦК України, роз'ясненням, наданим у п. 18 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 4 (v0004740-13) "Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки".

Згідно з п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Як вбачається з матеріалів справи, в обґрунтування позовних вимог та заперечень сторонами кожним окремо були надані акти огляду транспортного засобу та звіти про визначення вартості завданих власнику збитків.

Так, відповідно до акта огляду колісного транспортного засобу від 28 квітня 2012 року, складеного незалежним аварійним комісаром ОСОБА_9 висота протектора передньої правої шини становила 0,8 мм (що є меншим від необхідної висоти 1,6 мм), що є підставою для виключення із страхових випадків події відповідно до п. 4.1.5 договору страхування. Відповідачем, також, був наданий звіт № 2809/421 від 01 червня 2012 року про визначення вартості відновлювального ремонту з урахуванням зносу з актом огляду колісного транспортного засобу від 23 травня 2012 року, які були складені оцінювачем ТОВ "ЮніверсалАсістанс-Україна" ОСОБА_10 (а.с. 118), якими не встановлено невідповідності висоти протектора передньої правої шини. Обидва акти підписані ОСОБА_8, який керував ТЗ. Згідно з наданими позивачем актом огляду транспортного засобу від 07 вересня 2012 року, складеним суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_12 глибина протектора правої передньої шини склала 1,9 мм.

Враховуючи наведене суди на підставі доказів, поданих сторонами, які належним чином оцінені (ст. 212 ЦПК України), дійшли до правильного висновку про те, що підстав, передбачених п. 4.1.5 параграфу 1 договору добровільного страхування наземного транспортного засобу (використання ТЗ у заздалегідь відомому страхувальнику або його довіреним особам/водію незадовільному технічному стані (визначення технічного стану транспортного засобу провадиться згідно з чинними Правилами дорожнього руху, зокрема їзди на шинах, зношених понад допустимі межі та таких, що не відповідають сезону експлуатації), для відмови у страховій виплаті немає.

У частині вирішення спору щодо розміру страхового відшкодування місцевий суд врахував звіт про оцінку вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу № 48/09/12 від 14 вересня 2012 року, виконаний ОСОБА_12, згідно з яким ринкова вартість КТЗ до пошкодження склала 59 627,78 грн, а вартість відновлювального ремонту перевищила його ринкову вартість - 62 012,92 грн, у зв'язку з чим суд ухвалив у своєму рішенні про передачу ТЗ страховику.

Скасовуючи рішення місцевого суду в частині визначення розміру страхового відшкодування, апеляційний суд врахував наданий відповідачем звіт про визначення вартості відновлювального ремонту з урахуванням зносу № 2809/421 від 01 червня 2012 року, підготовлений ТОВ "ЮніверсалАсістанс-Україна" лише з тих підстав, що звіт складений на замовлення страховика, та стягнув з відповідача вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу транспортного засобу внаслідок пошкоджень 37 084,37 грн. При цьому апеляційний суд не звернув уваги на визначену цим звітом ринкову вартість - 60 643,34 грн, з огляду на яку вартість відновлювального ремонту ТЗ складає менше як 70 відсотків від її ринкової вартості та не обґрунтував підстави залишення без змін рішення місцевого суду щодо передачі ТЗ відповідачеві без урахування також обставини, що ТЗ перебуває у заставі вигодонабувача.

Стягуючи з відповідача суму пені у розмірі 5513,33 грн, апеляційний суд не врахував роз'яснення Верховного Суду України, викладені у пунктах 11, 13 постанови "Про судове рішення у цивільній справі" № 14 від 18 грудня 2009 року (v0014700-09) , та не навів розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні цих вимог, та детальний порядок обчислення цієї суми.

З урахуванням наведеного рішення апеляційного суду не може бути визнане мотивованим та обґрунтованим в частині стягнення суми страхового відшкодування, пені та залишення без змін рішення місцевого суду про передачу транспортного засобу страховику. У зв'язку зі скасуванням основного рішення, скасуванню підлягає і додаткове рішення апеляційного суду.

Оскаржувані рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення трьох процентів річних та моральної шкоди не оскаржуються, а тому відповідно до ст. 335 ЦПК України в касаційному порядку у цій частині не переглядаються.

Керуючись статтями 336, 338, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Альфа Страхування" задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду Івано-Франківської області від 18 вересня 2013 року та додаткове рішення апеляційного суду Івано-Франківської області від 02 жовтня 2013 року в частині стягнення суми страхового відшкодування, пені та залишення без змін рішення місцевого суду про передачу транспортного засобу страховику скасувати, справу у цій частині передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.