Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Дем'яносова М.В.,

суддів: Кафідової О.В.,

Коротуна В.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до відділу державної виконавчої служби Енергодарського міського управління юстиції Запорізької області, товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецторг Групп", ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмету спору: ОСОБА_5, ОСОБА_6, про визнання аукціону недійсним та визнання дій державного виконавця неправомірними, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Енергодарського міського суду Запорізької області від 09 липня 2013 року та рішення апеляційного суду Запорізької області від 07 листопада 2013 року,

У грудні 2012 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до відділу державної виконавчої служби Енергодарського міського управління юстиції Запорізької області, товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецторг Групп", ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмету спору: ОСОБА_5, ОСОБА_6, про визнання аукціону недійсним та визнання дій державного виконавця неправомірними.

Рішенням Енергодарського міського суду Запорізької області від 09 липня 2013 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.

Визнано недійсними прилюдні торги по реалізації автомобіля FIAТ DOBLO-CARGO 1,9 червоного кольору, 2001 року випуску, номер державної реєстрації НОМЕР_1, шасі НОМЕР_2, які відбулися 10 липня 2012 року, згідно протоколу № 08-0041/12-1.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Укрспецторг Групп" на користь ОСОБА_2 судові витрати у розмірі 451 грн. 40 коп.

У решті позову відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 07 листопада 2013 року рішення Енергодарського міського суду Запорізької області від 09 липня 2013 року в частині задоволення позову скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права й неправильним застосуванням норм матеріального права, та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Умови та порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх у добровільному порядку, визначаються Законом України "Про виконавче провадження" (606-14) , Інструкцією про проведення виконавчих дій, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 року № 74/5 (z0865-99) , а також Порядком реалізації арештованого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 15 липня 1999 року № 42/5 (z0480-99) .

Цим Законом визначено загальні правові основи організації та діяльності державної виконавчої служби, її завдання та компетенцію, а також визначено учасників виконавчого провадження, закріплено їхнє права та обов'язки, у тому числі право стягувачів і боржників та інших учасників виконавчого провадження на оскарження дій (бездіяльності) державного виконавця та порядок цього оскарження (статті 1, 2, 5, 7, 10, 11, 111, 85 Закону).

Разом із тим аналіз положень цього Закону (606-14) та Інструкції № 74/5 від 15 грудня 1999 року (z0865-99) свідчить про те, що вони не встановлюють порядку та правил проведення аукціонів, а лише закріплюють такий спосіб реалізації майна, як його продаж на аукціоні, і відсилають до інших нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України та Міністерства юстиції України, якими повинен визначатися порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна (стаття 62 Закону та пункти 5.11, 5.12 Інструкції № 74/5 (z0865-99) ).

Відповідно до положень указаних правових норм державний виконавець здійснює лише підготовчі дії з метою проведення прилюдних торгів, а самі прилюдні торги з реалізації майна організовують і проводять спеціалізовані організації, з якими державною виконавчою службою укладається відповідний договір (пункт 5.11 Інструкції № 74/5 від 15 грудня 1999 року (z0865-99) ).

Правила ж проведення аукціонів визначаються Порядком реалізації арештованого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 15 липня 1999 року № 42/5 (z0480-99) .

Цей Порядок регулює реалізацію арештованого майна, за винятком нерухомого майна, майна вилученого законом з обігу, та майна, зазначеного в частині п'ятій статті 55 Закону України "Про виконавче провадження". Порядком визначаються дії організаторів до проведення аукціону, порядок його проведення, порядок переоцінки майна, розрахунків за придбане на аукціоні майно та оформлення кінцевих результатів торгів.

Таким чином, виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на аукціоні, яка полягає в продажу майна боржника, на яке звернено стягнення, та переході права власності до покупця - переможця аукціону, слід зазначити, що має місце правочин, який може визнаватись недійсним в судовому порядку з підстав порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених саме Порядком реалізації арештованого майна, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 15 липня 1999 року № 42/5 (z0480-99) .

Що стосується порушень, допущених державним виконавцем при здійсненні своїх повноважень, передбачених Законом України "Про виконавче провадження" (606-14) , до призначення аукціону, у тому числі щодо визначення вартості чи оцінки майна тощо, то такі дії (бездіяльність) державного виконавця підлягають оскарженню в порядку, передбаченому цим Законом (606-14) .

Отже, дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення аукціону, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання аукціону недійсними.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що рішення Енергодарського міського суду Запорізької області від 09 липня 2013 року в частині, що не скасована рішенням апеляційного суду та рішення апеляційного суду Запорізької області від 07 листопада 2013 року ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права при їх ухваленні та в основному зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, рішення Енергодарського міського суду Запорізької області від 09 липня 2013 року в частині, що не скасована рішенням апеляційного суду та рішення апеляційного суду Запорізької області від 07 листопада 2013 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.