Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Штелик С.П.,

суддів: Касьян О.П., Кафідова О.В.,

Парінової І.К., Ступак О.В.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Просто" про захист прав споживачів, визнання угоди недійсною та стягнення коштів, за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Просто" на рішення Миронівського районного суду Київської області від 17 квітня 2013 року та рішення апеляційного суду Київської області від 10 липня 2013 року,

У березні 2013 року ОСОБА_3 звернувся до суду з зазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 26 листопада 2009 року між ним та товариством з обмеженою відповідальністю "Авто Просто" (далі - ТОВ "Авто Просто") була укладена письмова угода № 308400 з додатками № 1 та № 2 на надання йому послуг з адміністрування фінансових активів у групі, спрямованих на придбання транспортного засобу через організовану відповідачем систему "АвтоТак", метою якої було придбання автомобіля Jac вартістю 63 644 грн 40 коп. Відповідно до ст. 5 Угоди ним було сплачено вступний внесок у розмірі 2 291 грн та згодом сплачено ще 19 063 грн 20 коп. щомісячних внесків. Разом з тим, у встановлений строк автомобіль він не отримав, а тому вважає, що умовами угоди був введений в оману щодо порядку отримання автомобіля, а сама угода має несправедливі умови та ознаки нечесної підприємницької практики. На його вимогу відповідач добровільно повернув йому 8 769 грн 26 коп. Посилаючись на викладене, та керуючись Законом України "Про захист прав споживачів" (1023-12) , просив визнати недійсною угоду № 308400 від 26 листопада 2009 року та зобов'язати ТОВ "Авто Просто" повернути йому кошти у сумі 12 585 грн 14 коп.

Рішенням Миронівського районного суду Київської області від 17 квітня 2013 року позов задоволено. Визнано угоду № 308400 від 21 листопада 2009 року з додатками, укладену між ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Авто Просто" недійсною. Стягнуто з ТОВ "Авто Просто" на користь ОСОБА_3 сплачені за угодою кошти в сумі 12 585 грн 14 коп. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Рішенням апеляційного суду Київської області від 10 липня 2013 року рішення Миронівського районного суду Київської області від 17 квітня 2013 року скасовано в частині визнання угоди недійсною. Ухвалено в цій частині нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено. В частині стягнення грошових коштів рішення суду першої інстанції змінено. Стягнуто з ТОВ "Авто Просто" на користь ОСОБА_3 9 024 грн 05 коп. Вирішено питання розподілу судових витрат.

У касаційній скарзі ТОВ "Авто Просто" порушує питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвали апеляційного суду, мотивуючи свої вимоги неправильним застосуванням судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, і просить ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати.

Зазначеним вимогам оскаржувані судові рішення не відповідають.

Судом встановлено, що 29 листопада 2009 року між ТОВ "Авто Просто" та ОСОБА_3, який змінив прізвище на ОСОБА_3 згідно свідоцтва про зміну імені серії НОМЕР_1 від 29 листопада 2011 року, укладено угоду № 308400 на придбання товарів у групах, предметом якої є надання учаснику послуг системи "АвтоТак", спрямованих на придбання автомобіля Jac вартістю 63 644 грн 40 коп.

Статтею 3 угоди передбачено зобов'язання відповідача щодо організації та створення умов для придбання автомобілів учасниками програми "АвтоТак", здійснення адміністративних процедур, необхідних для сплати та передачі автомобіля учаснику.

Відповідно до ст. 5 угоди учасник зобов'язується виконувати зобов'язання, передбачені угодою, у порядку та строки, визначені угодою; у ст. 7 визначено, що угода діє до моменту виконання обома сторонами всіх зобов'язань, передбачених угодою.

На виконання умов угоди ОСОБА_3 сплатив грошові кошти в сумі 19 063 грн 20 коп., з яких 2 291 грн - плата за послуги, пов'язані із вступом до системи "АвтоТак", а решта - чергові платежі за надання послуг з придбання автомобіля.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції, з висновками якого в цій частині погодився й апеляційний суд, виходив з того, що умови спірної угоди суперечать положенням ст. ст. 18, 19 Закону України "Про захист прав споживачів" внаслідок здійснення ТОВ "Авто Просто" нечесної підприємницької практики, оскільки фонди групи з придбання автомобіля формуються виключно за рахунок внесків інших клієнтів системи, без залучення коштів товариства, а розподіл коштів фонду групи між клієнтами являє собою реалізацію діяльності пірамідальної схеми.

Проте погодитись з таким висновками судів не можна з наступних підстав.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1 - 3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до положень, закріплених у ч. 1, п. 7 ч. 3, ч. 6 ст. 19 Закону України "Про захист прав споживачів", забороняється здійснення нечесної підприємницької практики. Нечесна підприємницька практика включає в себе будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною. Зокрема, відповідно до п. 7 ч. 3 ст. 19 цього Закону забороняються як такі, що вводять в оману, утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції. Правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

Таким чином, Законом України "Про захист прав споживачів" (1023-12) закріплена можливість визнання недійсними правочинів, здійснених із використанням нечесної підприємницької діяльності, яка полягає, зокрема, у введенні в оману споживачів шляхом залучення їхніх коштів з метою реалізації діяльності пірамідальної схеми.

При цьому в зазначеному Законі нормативне визначення поняття "пірамідальної схеми" не надано, однак визначені ознаки, які відносять діяльність суб'єкта підприємництва до "пірамідальної схеми".

Аналіз п. 7 ч. 3 ст. 19 Закону України "Про захист прав споживачів" дає підстави для висновку, що поняття "пірамідальна схема" у розумінні цієї норми має такі обов'язкові ознаки: а) здійснення сплати за можливість одержання учасником компенсації; б) компенсація надається за рахунок залучення учасником інших споживачів схеми; в) відсутність продажу або споживання товару.

Таким чином, для кваліфікації "пірамідальної схеми" необхідна наявність усіх зазначених ознак.

Відсутність вищевказаних ознак виключає можливість визнання схеми як "пірамідальної", тобто такої, що порушує норми чинного законодавства України.

Так, пірамідальній схемі властива сплата за можливість одержання окремим учасником компенсації, яка повинна надаватися за рахунок залучення цим учасником схеми інших споживачів.

У той самий час предметом угоди сторін, укладеної в рамках функціонування системи придбання автомобілів у групах "АвтоТак", є надання учаснику програми адміністративних послуг, у тому числі фінансового характеру, з метою придбання ним автомобіля.

Відповідно до ст. 2 угоди ТОВ "Авто Просто" гарантує надання кожному учаснику права на отримання автомобіля за умови виконання ним усіх зобов'язань, передбачених угодою.

Статтею 3 угоди передбачено, що ТОВ "Авто Просто" зобов'язується забезпечити отримання учасником автомобіля згідно з умовами угоди. При цьому відповідно до ст. 4.1 додатку № 2 до угоди кожний учасник, який належним чином виконує свої зобов'язання за даною угодою, отримує автомобіль через механізми надання права на отримання автомобіля, передбачені в угоді. Водночас, згідно зі ст. 8 додатку учасник, якому надано право на отримання автомобіля, має право одержати власне автомобіль у зазначений термін, якщо він на момент такого одержання належно виконує свої зобов'язання. ТОВ "Авто Просто" зобов'язане надіслати постачальнику замовлення на передачу автомобіля учаснику протягом 5 робочих днів після того, як учасник, у якого виникло право на одержання автомобіля, здійснить відповідні платежі.

Відповідно до угоди між ТОВ "Авто Просто" та виробником (дистриб'ютором чи імпортером) останній протягом 30 календарних днів з дня отримання замовлення зобов'язаний передати автомобіль учаснику, який одержав право на отримання автомобіля (п. 8.1 додатку № 2).

Передбачені угодою умови дозволяють учаснику сплачувати ціну автомобіля невеликими щомісячними внесками, які названі "Чисті внески" або "Внесок в оплату товару".

Відповідно до розділу 1 Визначення термінів додатку № 2 до угоди "Цілий Чистий внесок - це частина щомісячного повного внеску, який використовується для оплати Автомобіля та формування Фонду для повернення коштів і, розмір якого розраховується шляхом ділення Поточної ціни Автомобіля на кількість внесків, передбачених Графіком внесків. Половинний Чистий внесок - це половина Цілого чистого внеску".

Згідно з п. 2.6 ст. 2 додатку № 2 до угоди чисті внески, сплачені учасником у встановлені строки та відповідно до поточної ціни автомобіля, дійсної на момент сплати, зараховуються як відсоток від вартості автомобіля.

Таким чином, в угоді чітко передбачено, що споживач оплачує кожного місяця частину ціни автомобіля. Крім того, сплачені чисті внески перерахунку (у зв'язку зі зміною ціни автомобіля) не підлягають. Після одержання автомобіля та реєстрації його на своє ім'я споживач зобов'язаний і надалі сплачувати кошти за автомобіль до повної його оплати - 100 % від ціни автомобіля.

Отже, угодою передбачена щомісячна сплата внесків за (товар) автомобіль, який передається споживачеві в рамках укладеної угоди, а не за можливість одержання права на купівлю товару.

Споживач, який виконав усі умови угоди, має повне право вимагати від ТОВ "Авто Просто" виконання свого зобов'язання, а саме: оплатити продавцю вартість автомобіля та передати автомобіль споживачу, незалежно від того, чи сплачують кошти інші споживачі.

Отже, за системою придбання автомобілів у групах "АвтоТак" кожний з учасників, який належним чином виконує зобов'язання за угодою, отримує автомобіль через механізм, передбачений в угоді, оскільки система функціонує таким чином, що кількість учасників групи, яким надається право на отримання автомобіля, відповідає кількості автомобілів, яку можна придбати за рахунок чистого фонду групи, створеного за рахунок щомісячних внесків учасників групи (п. 1.2 ст. 1, п. 4.1 ст. 4 додатку № 2 до угоди).

За таких обставин висновок суду про те, що діяльність ТОВ "Авто Просто" за угодою сторін є функціонуванням "пірамідальної схеми", суперечить змісту п. 7 ч. 3 ст. 19 Закону України "Про захист прав споживачів" у зв'язку з відсутністю головних ознак "пірамідальної схеми" - безтоварності та сплати компенсації одним учасником за рахунок інших, оскільки за схемою придбання товарів у групах придбавають товар усі учасники за рахунок об'єднання внесків кожного з них. Різниця між споживачами - учасниками схеми є тільки в часі одержання автомобіля кожним із них, за умови виконання своїх зобов'язань.

Крім того, для віднесення схеми до пірамідальної необхідно врахувати й інші норми чинного законодавства України, що регулюють спірні правовідносини, оскільки діяльність ТОВ "Авто Просто" з адміністрування фінансових коштів підпадає під поняття "фінансова послуга".

Відповідно до ч. 5 ст. 1 Закону України "Про фінансові послуги та регулювання ринків фінансових послуг" під поняттям "фінансова послуга" розуміється операція з фінансовими активами, що здійснюється в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

Законом України від 02 червня 2011 року № 3462-ІV (3462-17) "Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання ринків фінансових послуг" (набув чинності з 09 січня 2012 року) внесено зміни до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про фінансові послуги та регулювання ринків фінансових послуг" та доповнено п. 111, відповідно до якого до фінансових послуг віднесено послуги з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах.

На підставі цього Закону Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (як уповноважений державний орган), затвердила Ліцензійні умови провадження діяльності з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах (розпорядження від 09 жовтня 2012 року № 1676 (z1805-12) "Про затвердження Ліцензійних умов провадження діяльності з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах") (далі - Ліцензійні умови).

Ліцензійні умови закріпили визначення, сутність, правовий статус учасників (і вимоги до них) такого виду фінансових правовідносин, як придбання товарів у групах.

З аналізу Ліцензійних умов слід зробити висновок про те, що діяльність таких груп направлена на легітимне використання фінансової схеми із залученням грошових коштів споживачів для придбання певного виду товарів та/або послуг.

Згідно з п. 1.2 ч. 1 Ліцензійних умов адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групі - це фінансова послуга, що надається ліцензіатом і передбачає залучення грошових коштів учасників групи, об'єднання цих коштів з метою придбання та розподілу товарів між учасниками групи.

Відповідно до додатку № 2 угоди система "АвтоТак" - це торгівельна марка, що зареєстрована згідно із законодавством України та використовується для позначення послуг Авто Просто з адміністрування системи придбання автомобілів у групах.

Кожна укладена угода включається в групу, кожній сформованій групі надається порядковий номер, кожному учаснику системи - порядковий номер його в групі. Після формування групи учасників залучення інших учасників не відбувається. Право на отримання автомобіля здійснюється в порядку, передбаченому Угодою (ст. ст. 5, 6 додатку № 2 до Угоди), і відповідно до платежів, здійснених самим учасником, а не відповідно до платежів, здійснених іншими учасниками групи.

Отже, отримання кожним споживачем автомобіля здійснюється виключно відповідно до платежів, здійснених ним самим, і незалежно від платежів інших клієнтів відповідача.

Як убачається з наведеного, законодавець розрізняє ознаки, що застосовуються до поняття "пірамідальна схема" та "придбання товарів у групах". Якщо перше є порушенням законодавства, то друге, за умови отримання відповідного дозволу та дотримання всіх встановлених вимог, є легітимною підприємницькою діяльністю.

Такий висновок ґрунтується на головній ознаці відсутності "пірамідальної схеми" згідно з п. 7 ч. 3 ст. 19 Закону України "Про захист прав споживачів" - це товарність схеми, тобто передбачення надання споживачу товару в обмін на внесені ним кошти.

Так, за схемою придбання товарів у групах придбання товарів для кожного споживача (крім останнього) відбувається, у тому числі й за рахунок внесків інших учасників. Різниця між споживачами-учасниками є тільки в часі одержання товару кожним із них, оскільки в кінцевому підсумку товар одержать усі учасники, навіть ті, які фінансово були найменш "активними", за умови виконання ними умов договору.

Ураховуючи те, що ТОВ "Авто Просто" отримало відповідний дозвіл (ліцензію) на здійснення діяльності (надання фінансової послуги) щодо "придбання товарів у групах" у Нацкомфінпослуг, яка здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, не можна вважати правильним висновок суду про те, що така діяльність здійснюється товариством нелегітимно, у тому числі й до введення законом ліцензування такої діяльності.

Отже, якщо укладений сторонами правочин передбачає одержання споживачем необхідного йому товару, визначає умови (схему фінансування тощо), за яких такий товар може бути одержаний (у тому числі закріплює відповідні права та обов'язки сторін), то до такого правочину не може бути застосовано визначення "пірамідальної схеми".

Наведене дозволяє визнати, що висновки судів щодо пірамідальності схеми придбання товарів у групах, який ґрунтується тільки на факті неотримання автомобілів усіма учасниками групи одночасно, а лише окремими учасниками й у певній послідовності, є помилковим. При цьому судами установлено, що деякі учасники отримали товар раніше за інших, оскільки сплатили внесків більше за інших учасників групи, частково сплачені внески й позивачем.

Помилковими також є висновки про введення позивача в оману з підстав оплати ним не самого товару, а права купівлі товару та відсутності залучення власних коштів відповідача.

Такий висновок суперечить нормам чинного законодавства й суті самого правочину, визначеного в ч. 5 ст. 1 Закону України "Про фінансові послуги та регулювання ринків фінансових послуг".

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 230 ЦК України обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

З матеріалів справи вбачається, що під час укладення угоди ОСОБА_3 отримав примірник угоди та додатки до неї, які містять опис послуг ТОВ "Авто Просто".

Відповідно до ст. 10 угоди підписання цієї угоди та додатків до неї є свідченням факту ознайомлення, розуміння сторонами та згоди сторін з усіма визначеннями, умовами та змістом угоди й додатків до неї.

Згідно з п. 13.8 ст. 13 додатку № 2 до угоди учаснику надається 7 днів для того, щоб він міг детально ознайомитися з угодою та прийняти її чи відмовитись від участі в системі "АвтоТак". При цьому в разі розірвання угоди протягом семи днів з дати її підписання учаснику повертається сума всіх коштів, внесених ним на рахунок ТОВ "Авто Просто". Для цього необхідно письмово повідомити ТОВ "Авто Просто" про розірвання угоди.

Судами не встановлено чи звертався ОСОБА_3 до ТОВ "Авто Просто" із заявою про розірвання угоди в семиденний термін з дня підписання угоди.

Таким чином, висновки судів про наявність обману та ознак "пірамідальної схеми" у діях відповідача під час укладення угоди є помилковим і не узгоджується з положеннями п. 7 ч. 3 ст. 19 Закону України "Про захист прав споживачів" у взаємозв'язку з нормами Закону України "Про фінансові послуги та регулювання ринків фінансових послуг" (2664-14) .

Крім того, ухвалюючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що укладена сторонами угода порушує права позивача, оскільки містить несправедливі умови, у зв'язку із чим ця угода згідно з ч. 6 ст. 19 Закону України "Про захист прав споживачів" є недійсною із застосуванням наслідків її недійсності.

Однак при цьому судом не встановлено у чому саме полягає несправедливість окремих положень угоди, і не вказано чи є зазначена обставина відповідно до цієї норми підставою для зміни або визнання недійсними саме цих (яких конкретно) умов угоди та чи є підстави для визнання недійсним договору в цілому. Зазначивши, що підставою недійсності угоди є несправедливість умов угоди, суд посилався на норму ч. 6 ст. 19 цього Закону, яка регулює питання недійсності угоди у зв'язку зі здійсненням нечесної підприємницької практики (недобросовісна конкуренція та діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною).

У той самий час судом застосовано норму ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів", яка містить інші самостійні підстави визнання угоди (чи її умов) недійсною.

Так, за змістом ч. 5 цієї норми у разі визнання окремого положення договору, включаючи ціну договору, несправедливим може бути визнано недійсним або змінено саме це положення, а не сам договір.

Тільки у разі, коли зміна окремих положень або визнання їх недійсними зумовлює зміну інших положень договору, на вимогу споживача такі положення підлягають зміні або договір може бути визнаний недійсним у цілому (ч. 6 ст. 18 Закону).

Таким чином, суд не врахував, що ст. ст. 18, 19 Закону України "Про захист прав споживачів" передбачають різні взаємовиключні підстави визнання угод недійсними.

Відповідно до ч. 2 ст. 338 ЦПК України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення судом процесуального права, що унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ураховуючи, що фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, судом не встановлені, судові рішення не відповідають вимогам ст. 213 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, в силу ст. 338 ЦПК України це є підставою для їх скасування із передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ України

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Авто Просто" задовольнити частково.

Рішення Миронівського районного суду Київської області від 17 квітня 2013 року та рішення апеляційного суду Київської області від 10 липня 2013 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.