Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Луспеника Д.Д.,

суддів: Закропивного О.В., Червинської М.Є.,

Лесько А.О., Черненко В.А.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом прокурора м. Кіровограда в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства в Кіровоградській області до Кіровоградської міської ради, ОСОБА_3, треті особи: Головне управління Держземагенства у Кіровоградській області, реєстраційна служба Кіровоградського міського управління юстиції про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним державного акта на права власності на землю, за касаційною скаргою ОСОБА_4, який діє в інтересах ОСОБА_3, на рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 08 жовтня 2013 року,

У лютому 2013 року прокурор м. Кіровограда завернувся до суду в інтересах держави в особі Державної інспекції сільського господарства в Кіровоградській області з вказаним позовом, посилаючись на те, що проведеною прокуратурою м. Кіровограда перевіркою було встановлено, що рішенням Кіровоградської міської ради від 15 жовтня 2009 № 2710 "Про затвердження матеріалів вибору та надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок по АДРЕСА_1 затверджено матеріали вибору земельної ділянки та надано громадянам міста (згідно з додатком) дозвіл та вимоги на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за вказаною адресою безоплатно у власність для ведення садівництва за рахунок земель житлової та громадської забудови, що перебувають у запасі.

Відповідно до п. 2 додатку вказаного рішення громадянину ОСОБА_3 надано згоду на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність у АДРЕСА_1 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) та ведення садівництва.

Пунктом 1 рішення Кіровоградської міської ради від 16 лютого 2010 року № 3165 "Про передачу громадянам міста земельних ділянок по АДРЕСА_1" затверджено громадянам міста проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1, у власність для ведення садівництва площею 3,44 га та акт визначення розміру збитків для відшкодування власникам землі та землекористувачам, пов'язаних з вилученням земельної ділянки.

Пунктом 3 вказаного рішення ОСОБА_3 передано у власність земельну ділянку по АДРЕСА_1, загальною площею 1200,00 кв.м (у тому числі по угіддях: 1200,00 кв.м - землі одно та двоповерхової житлової забудови) для ведення садівництва за рахунок земель житлової та громадської забудови, що перебувають у запасі за умови переведення до земель сільськогосподарського призначення.

На підставі вказаного рішення ОСОБА_3 отримав державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 684360, який зареєстровано 11 серпня 2010 року за № 011039000448.

Вважає, що рішення Кіровоградської міської ради від 16 лютого 2010 № 3165 "Про передачу громадянам міста земельних ділянок по АДРЕСА_1" та державний акт на право власності на землю є незаконними та підлягають скасуванню, як такі, що не відповідають вимогам ч.1 ст. 13 та ч.1 ст. 14 Конституції України, ст. ст. 19, 20, 58- 61 Земельного кодексу України. Спірна земельна ділянка, згідно земельно-кадастрових даних, схеми місця розташування, генерального плану міста Кіровограда та акту обстеження, знаходиться у межах земель, що належать до категорії земель водного фонду.

Крім того, відповідачами порушено порядок зміни цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян та юридичних осіб, передбачений п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2002 року № 502 (502-2002-п) .

У зв'язку з цим позивач просив визнати незаконним та скасувати п. 1 рішення Кіровоградської міської ради від 16 лютого 2010 року № 3165 у частині затвердження ОСОБА_3 проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 у власність для ведення садівництва, визнати незаконним та скасувати п. 3 даного рішення про передачу ОСОБА_3 у власність земельної ділянки по АДРЕСА_1, загальною площею 1200 кв.м, для ведення садівництва за рахунок земель житлової та громадської забудови, що перебувають у запасі за умови переведення до земель ciльськогосподарського призначення, визнати недійсним та скасувати державний акт серії ЯИ № 684360 на право власності на земельну ділянку площею 1200,0 кв.м для ведення садівництва та скасувати державну реєстрацію вказаного державного акту серія ЯИ № 684360, виданого ОСОБА_3 на підставі рішення ceciї Кіровоградської міської ради № 3165 від 16 лютого 2010 року та зареєстрованого 11 серпня 2010 року за № 011039000448.

Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 22 серпня 2013 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Кіровоградської області від 08 жовтня 2013 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким визнано незаконним п. 3 рішення Кіровоградської міської ради від 16 лютого 2010 року № 3165 "Про передачу громадянам міста земельних ділянок по АДРЕСА_1" про передачу ОСОБА_3 у власність земельної ділянки по АДРЕСА_1, загальною площею 1200 кв.м, для ведення садівництва, за рахунок земель житлової та громадської забудови, що перебувають у запасі за умови переведення до земель сільськогосподарського призначення. Визнано недійсним Державний акт серії ЯИ № 684360 на право власності на земельну ділянку площею 1200,00 кв.м, для ведення садівництва, виданий ОСОБА_3 на підставі рішення сесії Кіровоградської міської ради № 3165 від 16 лютого 2010 року. Скасовано державну реєстрацію Державного акту серії ЯИ № 684360 на право власності на земельну ділянку площею 1200,00 кв.м, для ведення садівництва, виданий ОСОБА_3 на підставі рішення сесії Кіровоградської міської ради № 3165 від 16 лютого 2010 року та зареєстрованого 11 серпня 2010 року за № 011039000448. В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, який діє в інтересах ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення апеляційного суду та ухвалити нове рішення про відмову у позові.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, виходив із того, що обраний прокурором спосіб захисту інтересів держави не відповідає визначеному в ст. 152 ЗК України способу захисту прав на земельну ділянку.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про часткове задоволення позову, суд апеляційної інстанції, виходив із того, що спірна земельна ділянка віднесена до категорії земель житлової та громадської забудови та була передана відповідачу для ведення садівництва, разом з тим для ведення садівництва могла бути передана земельна ділянка тільки із земель сільськогосподарського призначення, тобто рішення міської ради було прийнято з порушення ЗК України (2768-14) щодо розпорядження землями визначеної категорії земель.

З такими висновками судів погодитись не можна, оскільки такі висновки суперечать вимогам закону та не ґрунтуються на матеріалах справи.

Статтею 213 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам закону ухвалені у справі судові рішення не відповідають.

Судом установлено, що у п. 1 рішення Кіровоградської міської ради "Про передачу громадянам міста земельних ділянок по АДРЕСА_1" від 16 лютого 2010 року № 3165, затверджено громадянам міста проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки по АДРЕСА_1 у власність для ведення садівництва площею 3,44 га та акт визначення розміру збитків для відшкодування власникам землі та землекористувачам, пов'язаних з вилученням земельної ділянки.

Згідно пункту 3 вказаного рішення ОСОБА_3 передано у власність земельну ділянку по АДРЕСА_1 загальною площею 1200, 00 кв.м (у тому числі по угіддях: 1200,00 кв.м - землі одно-та двоповерхової житлової забудови) для ведення садівництва за рахунок земель житлової та громадської забудови, що перебувають у запасі за умови переведення до земель сільськогосподарського призначення (а. с. 5-6).

На підставі вказаного рішення ОСОБА_3 отримав державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 684360, який зареєстровано 11 серпня 2010 року за № 011039000448,цільове призначення земельної ділянки - для ведення садівництва (а. с. 11).

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що рішення Кіровогорадської міської ради від 16 лютого 2010 року №3165 щодо відведення ОСОБА_3 земельної ділянки по АДРЕСА_1 є правомірним, та що особа не може бути позбавлена права на майно-земельну ділянку з підстав допущених державою порушень при виділенні цієї земельної ділянки.

Зазначені висновки суду є взаємовиключними.

Крім того, не можна погодитись із висновком суду першої інстанції, що порушене право на земельну ділянку не може бути захищене шляхом визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування, оскільки такий спосіб захисту прав на земельні ділянки передбачений ст. 152 ЗК України.

За таких обставин рішення суду першої інстанції як ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права залишатися в силі не може.

Разом з тим не можна погодитись із рішенням суду апеляційної інстанції, виходячи з наступного.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 36-1 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.

Як вбачається з матеріалів справи прокурор м. Кіровограда подав до суду позов в інтересах Державної інспекції сільського господарства в Кіровоградській області, посилаючись на те, що оскаржуване рішення Кіровоградської міської ради порушує вимоги Земельного кодексу України (2768-14) щодо розпорядження землями визначеної категорії земель, оскільки, передача земельних ділянок у власність за рахунок земель житлової та громадської забудови для ведення садівництва є порушенням ст. ст. 22, 38 ЗК України (а. с. 1-4).

Відповідно до п. 1 Положення про Державну інспекцію сільського господарства України, затвердженого указом Президента України від 13 квітня 2011 року (459/2011) , Державна інспекція сільського господарства України (Держсільгоспінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України (далі - Міністр), входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Оскільки спірна земельна ділянка, яка була передана у власність ОСОБА_3 рішенням Кіровоградської міської ради від 16 лютого 2010 року, належала до земель житлової та громадської забудови, а не до земель сільськогосподарського призначення, то задовольняючи частково позов, суд апеляційної інстанції не зазначив, яким чином вказаним рішенням порушуються, не визнаються або оспорюються права Державної інспекції сільського господарства в Кіровоградській області.

Крім того апеляційний суд виходив із того, що спірна земельна ділянка належить до земель житлової та громадської забудови та передача її ОСОБА_3 з іншим цільовим призначенням обмежує права інших громадян міста, які бажають отримати земельні ділянки для будівництва житла. При цьому прокурор звернувся до суду з позовом не в інтересах конкретних громадян.

Таким чином у порушення вимог ст. ст. 212- 214 ЦПК України суди першої та апеляційної інстанції на вказані обставини уваги не звернули, не врахували норми матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, тому відповідно до ст. 338 ЦПК України ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 333, 338, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4, який діє в інтересах ОСОБА_3, задовольнити частково.

Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 22 серпня 2013 року та рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 08 жовтня 2013 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.