Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Луспеника Д.Д.

суддів: Закропивного О.В., Лесько А.О.,

Червинської М.Є., Черненко В.А.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет іпотеки за касаційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 23 липня 2013 року та рішення апеляційного суду Закарпатської області від 18 жовтня 2013 року, -

У грудні 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю "ОТП Факторинг Україна" (далі - ТОВ "ОТП Факторинг Україна") звернулося до суду з указаним позовом, в якому просило в рахунок погашення заборгованості у розмірі 6 820 246 грн 10 коп. за кредитним договором від 26 листопада 2008 року звернути стягнення на предмет іпотеки домоволодіння АДРЕСА_1, шляхом надання права ТОВ "ОТП Факторинг Україна" на продаж предмету іпотеки будь-якій особі-покупцеві за початковою ціною встановленою договором іпотеки від 26 листопада 2008 року - 1 125 029 грн, або на підставі оцінки майна незалежним суб'єктом оціночної діяльності, а також надати повноваження, необхідні для здійснення такого продажу.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що 25 червня 2008 року між закритим акціонерним товариством "ОТП Банк" (далі - банк) та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір. Згідно умов цього договору банк надав позичальнику на споживчі цілі кредит в сумі 160 тис. доларів США, а позичальник зобов'язався повернути кредит до 25 червня 2023 року та за користування кредитом сплатити банку відсотки за плаваючою (змінною) процентною ставкою, яка складається з фіксованого відсотку 5,49% річних та процентної ставки FIDR. Для забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між банком та ОСОБА_4 25 червня 2008 року було укладено договір іпотеки, згідно умов якого останній передав банку в іпотеку домоволодіння з надвірними спорудами по АДРЕСА_1, а також земельну ділянку площею 0,0546 га, на якій воно розміщено. Взяті на себе зобов'язання позичальник належним чином не виконував, тому станом на 17 грудня 2012 року виникла заборгованість за кредитним договором у розмірі 6 820 246 грн 10 коп., з яких заборгованість за кредитом становить 1 265 804 грн 56 коп., прострочені відсотки - 194 202 грн 74 коп., пеня - 5 360 238 грн 80 коп. Публічне акціонерне товариство "ОТП Банк", яке є правонаступником ЗАТ "ОТП Банк", за договором про відступлення права вимоги від 26 листопада 2010 року та договором купівлі-продажу кредитного портфелю від 26 листопада 2010 року, відступило право вимоги за договорами іпотеки та договорами застави ТОВ "ОТП Факторинг Україна", у тому числі щодо кредитного договору № ML-801/062/2008 від 25 червня 2008 року та договору іпотеки № PML-801/062/2008 від 25 червня 2008 року.

Рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 23 липня 2013 року позов задоволено.

У рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № ML-801/062/2008 від 25 червня 2008 року, укладеного 25 червня 2008 року між ЗАТ "ОТП Банк" та ОСОБА_3, у сумі 6 820 246 грн 10 коп., звернуто стягнення на належні ОСОБА_5 будинковолодіння АДРЕСА_1 шляхом надання права ТОВ "ОТП Факторинг Україна" на продаж від свого імені за ціною не нижче 1 125 029 грн з отриманням дублікату правовстановлюючих документів, витягу з реєстрації права власності нерухомого майна.

Додатковим рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 23 вересня 2013 року вирішено питання про судові витрати.

Рішенням апеляційного суду Закарпатської області від 18 жовтня 2013 року рішення суду першої інстанції змінено, викладено резолютивну частину рішення суду в наступній редакції.

Позов ТОВ "ОТП Факторинг Україна" задоволено частково.

У рахунок погашення заборгованості ОСОБА_3 за кредитним договором № ML-801/062/2008 від 25 червня 2008 року у розмірі 6 820 246 грн 10 коп. звернуто стягнення на передане в іпотеку на належне ОСОБА_5 домоволодіння з надвірними спорудами, а саме одноповерховий житловий будинок за літерою "А", що складається з трьох житлових кімнат, загальною площею 170 кв. м, та знаходяться по АДРЕСА_1.

Визначено спосіб реалізації предмету іпотеки шляхом надання ТОВ "ОТП Факторинг Україна" права продажу від свого імені будь-якій особі-покупцеві, з початковою ціною продажу предмету іпотеки на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності /незалежним експертом/ на стадії оцінки майна під час його реалізації.

Для цього надано ТОВ "ОТП Факторинг Україна" всі повноваження необхідні для здійснення продажу, у тому числі, право отримувати витяги з державного реєстру прав власності та дублікати правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від їх форм власності.

У задоволенні позову у частині звернення стягнення на земельну ділянку відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_5, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення суду першої інстанції та рішення апеляційного суду в частині звернення стягнення на предмет іпотеки - домоволодіння скасувати, рішення апеляційного суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо звернення стягнення на предмет іпотеки - земельну ділянку залишити без змін.

Оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо звернення стягнення на предмет іпотеки - земельну ділянку не оскаржуються, вони, відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України, в цій частині не переглядаються судом касаційної інстанції.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов, виходив із того, що відповідач взяті на себе зобов'язання за кредитним договором не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість, а тому позов підлягає задоволенню.

Апеляційний суд, змінюючи резолютивну частину рішення суду першої інстанції стосовно зазначення опису нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя та початкової ціни предмета іпотеки для його подальшої реалізації, виходив із того, що резолютивна частина рішення суду повною мірою не відповідала вимогам ст. 39 Закону України "Про іпотеку".

Установлено й це убачається з матеріалів справи, що рішення апеляційного суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.

Судами установлено, що 25 червня 2008 року між ЗАТ "ОТП Банк" та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір в двох частинах, за умовами якого банк надав позичальнику кредит на споживчі цілі в сумі 160 тис. доларів США, а позичальник зобов'язався повернути кредит до 25 червня 2023 року та за користування кредитом сплатити банку відсотки за плаваючою (змінною) процентною ставкою, яка складається з фіксованого відсотку 5,49% річних та процентної ставки FIDR.

В рахунок забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором 25 червня 2008 року між банком та ОСОБА_4 було укладено договір іпотеки, за умовами якого останній передав банку в іпотеку домоволодіння з надвірними спорудами по АДРЕСА_1, а також земельну ділянку площею 0,0546 га, на якій воно розміщено.

Заочним рішенням Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 1 жовтня 2010 року визнано вищевказаний договір іпотеки недійсним.

17 грудня 2010 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_7 було укладено договір купівлі - продажу будинку АДРЕСА_1.

Між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 21 грудня 2010 року укладено договір купівлі - продажу будинку АДРЕСА_1.

Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 27 квітня 2011 року заочне рішення Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 1 жовтня 2010 року скасовано.

11 жовтня 2011 року укладено договір дарування між ОСОБА_8 та ОСОБА_5

Власником земельної ділянки площею 0,0546 га, на якій розміщено домоволодіння АДРЕСА_1, є ОСОБА_7, що підтверджується відміткою, зробленою на державному акті приватним нотаріусом Мукачівського міського нотаріального округу Закарпатської області ОСОБА_9

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до умов кредитного договору від 25 червня 2008 року, боржник ОСОБА_3 зобов'язався здійснювати своєчасне та повне погашення кредиту, своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом, встановлені договором. У випадку неналежного виконання взятих на себе зобов'язань, сплатити штрафні санкції, у строки та умови, визначені кредитним договором.

Відповідно до ст. 33 Закону України "Про іпотеку", у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється, зокрема, на підставі рішення суду.

Відповідно до договору іпотеки від 25 червня 2008 року, іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки в порядку, передбаченому цим договором, у випадку невиконання або неналежного виконання зобов'язання за кредитним договором.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про іпотеку", за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Відповідно до ст. 38 Закону України "Про іпотеку", ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Стаття 39 Закону України "Про іпотеку" передбачає, що у рішенні суду згідно якого звернуто стягнення на предмет іпотеки, зокрема, зазначається спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону.

Відповідно до ст. 41 Закону України "Про іпотеку", реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження" (606-14) , з дотриманням вимог цього закону.

Судом установлено, що у березні 2013 року право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_5

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 23 Закону України "Про іпотеку" у разі переходу права власності (права господарського відання) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, навіть у тому випадку, якщо до його відома не доведена інформація про обтяження майна іпотекою.

Особа, до якої перейшло право власності на предмет іпотеки, набуває статус іпотекодавця і має всі його права і несе всі його обов'язки за іпотечним договором у тому обсязі і на тих умовах, що існували до набуття ним права власності на предмет іпотеки.

Апеляційний суд, врахувавши вищевказані вимоги закону, дійшов вірного висновку щодо задоволення позовних вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки - домоволодіння АДРЕСА_1.

Таким чином, рішення апеляційного суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не убачається.

З урахуванням викладеного та положення ч. 1 ст. 337 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу і залишити рішення апеляційного суду без змін.

Керуючись ст. ст. 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Рішення апеляційного суду Закарпатської області від 18 жовтня 2013 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.