Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Євтушенко О.І.,

суддів: Євграфової Є.П., Журавель В.І.,

Завгородньої І.М., Ситнік О.М.,

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку "Надра" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення апеляційного суду Київської області від 17 жовтня 2013 року,

У березні 2013 року публічне акціонерне товариство комерційний банк "НадраБанк" (далі - ПАТ КБ "Надра") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 17 964,24 грн та судового збору.

Рішенням Яготинського районного суду Київської області від 5 червня 2013 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Київської області від 17 жовтня 2013 року рішення Яготинського районного суду Київської області від 5 червня 2013 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ "КБ "Надра" заборгованість за договором про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб від 5 жовтня 2006 року в сумі 17 964 грн 24 коп. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ "КБ "Надра" судовий збір в розмірі 344 грн 10 коп.

У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення апеляційного суду Київської області від 17 жовтня 2013 року та залишити в силі рішення суду першої інстанції, мотивуючи свої вимоги порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення апеляційного суду зазначеним вимогам закону не відповідає.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що строк дії картки закінчився в січні 2010 року, а тому ПАТ КБ "Надра" пропустило строк позовної давності для звернення до суду, згідно зі ст. 267 ЦК України.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, апеляційний суд виходив із того, що кредитний договір є чинним до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Проте з такими висновками апеляційного суду погодитися не можна, оскільки суд дійшов їх без повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин справи, прав і обов'язків сторін у цих правовідносинах, неправильно застосувавши норми матеріального та процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 22 січня 2008 року між ВАТ КБ "Надра", правонаступником якого з 4 лютого 2011 року є ПАТ КБ "Надра" та відповідачем був укладений договір про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб. Відповідно до п.п. 2.3,3.3,3.4,11.2 цього договору та на підставі анкети банк видав відповідачу кредитну картку VISА, що підтверджується розпискою останнього про отримання ним кредитної картки, відкривши ОСОБА_3 картковий рахунок НОМЕР_1 в національній валюті України за тарифним пакетом "Справжня кредитна картка № 45 днів кредиту без відсотків", встановив ліміт кредитування у розмірі 8 900 гривень та забезпечив видачу кредиту шляхом списання з карткового рахунку сум за рахунок кредитних коштів в межах встановленого ліміту кредитування.

Відповідно до пунктів 5.2.4.5.2.5 цього договору відповідач зобов'язувався здійснювати оплату послуг банку згідно з тарифомв у строки, передбачені умовами вказаного договору, здійснювати погашення обов'язкових мінімальних платежів з першого дня наступного розрахункового періоду до 15 числа наступного місяця включно. Розмір щомісячного обов'язкового мінімального платежу встановлений у відсотках від фактичної суми кредитної заборгованості згідно з обраним тарифним пакетом. Відповідно до п. 11.10 договору та згідно з умовами тарифного пакету у випадку несплати і відповідачем в строк до 15 числа наступного місяця обов'язкового мінімального платежу банком нараховується штраф за несвоєчасне погашення мінімального платежу в розмірі, зазначеному в тарифному пакеті, за кожен випадок, додаткова відсоткова ставка за перевищення ліміту: кредитування та прострочення сплати мінімального платежу в розмірі, зазначеному в тарифному пакеті, за кожний день прострочення.

Заборгованість відповідача перед банком становить 17 964,24 гривні.

Строк дії картки закінчився в січні 2010 року.

17 квітня 2013 року відповідач ОСОБА_3 подав до суду заяву про застосування строку позовної давності, в якій просив відмовити в задоволенні позовних вимог ПАТ "КБ "Надра" у зв'язку зі спливом строку позовної давності.

Статтями 525, 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк згідно з вказівками закону та договору. Відповідно до укладеного договору та ст.ст. 1049, 1050, 1054 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Крім того, п. 7 ч. 11 ст. 11 Закону України "Про захист прав споживачів" визначено, що у випадку, якщо кредитодавець у позасудовому порядку або до судового провадження звертається з вимогою про повернення споживчого кредиту або погашення іншого боргового зобов'язання споживача, кредитодавець не може у будь-який спосіб вимагати будь-якої плати або винагороди від споживача за таке звернення. При цьому кредитодавцю, зокрема, забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув.

Строк дії картки закінчився в січні 2010 року, а тому відповідач не міг використовувати її для отримання коштів. Банк в свою чергу, не міг не знати про закінчення строку дії картки та про наявність заборгованості на той період.

Таким чином, строк позовної давності на вимогу про сплату заборгованості за кредитним договором сплинув у січні 2013 року, а позивач звернувся до суду з такими вимогами лише у березні 2013 року.

Вивчивши матеріали справи та врахувавши її обставини, суд першої інстанції дійшов правильного й обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог із передбачених ч. 4 ст. 267 ЦК України підстав, оскільки ПАТ КБ "Надра" пропущено строк позовної давності, клопотання про поновлення якого позивачем не заявлялося.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, апеляційний суд на порушення вимог ст. 214 ЦПК України не звернув увагу на обставини, які мають значення для вирішення справи.

Повно та всебічно з'ясувавши обставини справи, дослідивши надані сторонами докази, вислухавши пояснення сторін у справі, суд першої інстанції дійшов по суті правильного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів не може погодитися з таким висновком, так як він є необґрунтованим і таким, що не відповідає вимогам закону.

За таких обставин, ураховуючи те, що апеляційним судом помилково скасовано рішення суду першої інстанції, ухвалене згідно із законом, рішення апеляційного суду на підставі ст. 339 ЦПК України підлягає скасуванню із залишенням у силі рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 339, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення апеляційного суду Київської області від 17 жовтня 2013 року скасувати, рішення Яготинського районного суду Київської області від 5 червня 2013 року залишити в силі.

Ухвала оскарженню не підлягає.