6-42199св13 Про скасування акту спеціального розслідування нещасного випадку на виробництві, та визнання нещасного випадку таким, що не пов`язаний з виробництвом - 15.01.2014 Прийняття

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Відкритого акціонерного товариства "Теплоенергомонтаж" до Територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Хмельницькій області, треті особи: відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Нетішині Хмельницької області, ОСОБА_3, про скасування актів форми Н-5, Н-1 та визнання нещасного випадку таким, що не пов'язаний з виробництвом, за касаційними скаргами відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Нетішині Хмельницької області та Відкритого акціонерного товариства "Теплоенергомонтаж" в інтересах структурного підрозділу Славутського монтажного управління Відкритого акціонерного товариства "Теплоенергомонтаж" на рішення апеляційного суду Хмельницької області від 04 вересня 2013 року,

У серпні 2012 року Відкрите акціонерне товариство "Теплоенергомонтаж" (далі - ВАТ "Теплоенергомонтаж") звернулося до суду з позовом до Територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Хмельницькій області, у якому просило визнати нещасний випадок, який трапився 06 грудня 1999 року з монтажником підприємства ОСОБА_4, таким, що не пов'язаний з виробництвом, скасувати акт спеціального розслідування вказаного нещасного випадку за формою Н-5 від 05 листопада 2010 року та акт за формою Н-1 від 11 листопада 2010 року про нещасний випадок, який пов'язаний з виробництвом.

Посилалось на те, що нещасний випадок, який стався 06 грудня 1999 року з монтажником підприємства ОСОБА_4 є таким, що не пов'язаний з виробництвом, оскільки ураження потерпілого електричним струмом, від чого останній помер, сталося не при виконанні ним трудових обов'язків.

Справа розглядалася судами неодноразово.

Заочним рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 29 листопада 2012 року позов задоволено.

Скасовано акт за формою Н-5 від 05 листопада 2010 року та акт за формою Н-1 від 11 листопада 2010 року про нещасний випадок, який стався з ОСОБА_4 06 грудня 1999 року.

Визнано нещасний випадок, який стався 06 грудня 1999 року з ОСОБА_4, таким що не пов'язаний з виробництвом.

Рішенням апеляційного суду Хмельницької області від 04 вересня 2013 року заочне рішення Хмельницького міськрайонного суду від 29 листопада 2012 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено.

У поданих касаційних скаргах відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Нетішині Хмельницької області та ВАТ "Теплоенергомонтаж", посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, ухвалене у справі рішення апеляційного суду просять скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, обговоривши доводи касаційних скарг та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що скарги підлягають частковому задоволенню на таких підставах.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову та скасовуючи акти, складені за наслідками спеціального розслідування нещасного випадку, який стався з ОСОБА_4, суд першої інстанції виходив із того, що нещасний випадок, який стався з ОСОБА_4 06 грудня 1999 року, є таким, що не пов'язаний з виробництвом, оскільки ураження потерпілого електричним струмом, внаслідок чого той помер, сталося не під час виконання ним трудових обов'язків.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції про задоволення позову та ухвалюючи нове рішення про відмову в позові, суд апеляційної інстанції виходив із того, що позивачем не доведено обставин, які свідчили б про те, що нещасний випадок, який стався 06 грудня 1999 року з ОСОБА_4, не пов'язаний з виробництвом.

Проте з такими висновками апеляційного суду повністю погодитись не можна з огляду на наступне.

Судами встановлено, що 06 грудня 1999 року з монтажником по монтажу технологічних трубопроводів і обладнання Славутського монтажного управління ВАТ "Теплоенергомонтаж" ОСОБА_4 стався нещасний випадок, внаслідок чого, через ураження електричним струмом, той загинув.

Відповідно до акта № 12 від 17 грудня 1999 року, складеного за наслідками спеціального розслідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_4, основною причиною нещасного випадку стали самовільні небезпечні дії останнього в особистих цілях. Оскільки ОСОБА_4 смертельно було травмовано не під час виконання трудових обов'язків, то вказаний нещасний випадок є таким, що не пов'язаний з виробництвом, акт форми Н-1 не складався.

Наказом управління Держгірпромнагляду по Хмельницькій області від 20 вересня 2010 року № 531 призначено повторне розслідування зазначеного нещасного випадку, за наслідками якого комісією було зроблено висновок, про те, що вказаний нещасний випадок, вважається таким, що пов'язаний з виробництвом, оскільки ураження ОСОБА_4 електричним струмом сталося через неналежний контроль виконробом Славутського монтажного управління ОСОБА_5, за дотриманням працівниками управління, у тому числі і потерпілим, обов'язків з охорони праці. Складено акти за формами Н-1 та Н-5.

Постановою помічника прокурора м. Нетішина від 21 січня 2003 року про відмову в порушенні кримінальної справи встановлено, що 06 грудня 1999 року монтажник по монтажу технологічних трубопроводів і обладнання в Славутському монтажному управлінні ВАТ "Теплоенергомонтаж" ОСОБА_4 в складі бригади працював на демонтажі металоконструкцій в приміщенні електрозварювальників на виробничій базі підприємства. Після 12:30 год. він вийшов з побутового приміщення вагончику, де обідав, та був знайдений близько 15:30 год. мертвим біля комірки № 4 розподільчого пристрою РП-10, власником якого є АТ "УБ Зерсонська АЕС" та який знаходиться за огорожею виробничої бази Славутського монтажного управління ВАТ "Теплоенергомонтаж" на відстані 42 м від огорожі.

Згідно з висновком судово-медичної експертизи № 9 від 22 квітня 2002 року причиною смерті ОСОБА_4 є ураження організму електричним технічним струмом.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV нещасний випадок - це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталися у процесі виконання ним трудових обов'язків, внаслідок яких заподіяно шкоду здоров'ю або настала смерть.

Відповідно до п. 14 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року № 1112 (1112-2004-п) , чинного на час проведення повторного спеціального розслідування нещасного випадку, що стався з ОСОБА_4, визнаються пов'язаними з виробництвом нещасні випадки, що сталися з працівниками під час виконання трудових обов'язків, у тому числі у відрядженні, а також ті, що сталися у період, зокрема, перебування на робочому місці, на території підприємства або в іншому місці, пов'язаному з виконанням роботи, починаючи з моменту прибуття працівника на підприємство до його відбуття, який повинен фіксуватися відповідно до вимог правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства, у тому числі протягом робочого та надурочного часу, або виконання завдань роботодавця в неробочий час, під час відпустки, у вихідні, святкові та неробочі дні.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, апеляційний суд виходив із того, що смерть ОСОБА_4 не могла настати на місці виявлення тіла потерпілого - за територією підприємства неподалік комірки № 4 РП-10, у матеріалах розслідування нещасного випадку відсутні дані про те, що ОСОБА_4 порушив вимоги Інструкції з охорони праці для слюсаря по монтажу металоконструкцій та одержав смертельну травму в обідню перерву, за територією підприємства і під час виконання робіт у власних інтересах.

За таких обставин та за наявності суперечливих висновків комісії про причини нещасного випадку, який стався з потерпілим, на порушення приписів ст. 303 ЦПК України апеляційний суд не встановивши, де, коли саме та за яких обставин було уражено електричним струмом ОСОБА_4, та не встановивши місце настання нещасного випадку з потерпілим, дійшов передчасного висновку про безпідставність позову.

Оскільки обставини, пов'язані із перевіркою правильності визначення обставин справи та оцінки наданих сторонами доказів, судом з'ясовувались неналежним чином, чим порушено норми процесуального права (ст. ст. 10, 60, 61, 179 ЦПК України) і таке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, то відповідно до ч. 2 ст. 338 ЦПК України ухвалене у справі рішення апеляційного суду підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст. ст. 335, 336, 338, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційні скарги відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Нетішині Хмельницької області та Відкритого акціонерного товариства "Теплоенергомонтаж" в інтересах структурного підрозділу Славутського монтажного управління Відкритого акціонерного товариства "Теплоенергомонтаж" задовольнити частково.