Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Макарчука М.А.,

суддів: Мазур Л.М., Матвєєвої О.А.,

Нагорняка В.А., Писаної Т.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Автодом-сервіс" про захист прав споживачів,

за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Автодом-сервіс" в особі представника Губаря Антона Леонідовича на рішення Ленінського районного суду м. Донецька від 11 червня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 15 серпня 2013 року,

У листопаді 2012 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися до суду із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Автодом-сервіс" (далі - ТОВ "Компанія "Автодом-сервіс"), в якому просили:

- стягнути із відповідача на їх користь 19 829 грн 19 коп. у рахунок відшкодування завданих збитків;

- стягнути із відповідача на користь ОСОБА_4 20 000 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди;

- стягнути із відповідача на користь ОСОБА_3 10 000 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди.

На обґрунтування позовних вимог посилались на те, що 01 жовтня 2012 року через ТОВ "СУПЕРДІЛ", яке є агентом ТОВ "Компанія "Автодом-сервіс", ними було сплачено 6 400 грн за надання готельних послуг у готелі "Маджестік" ТОВ "Компанія "Автодом-сервіс", розташованому по вул. Партенітській, 14-а у смт Партеніт, м. Алушта Автономної Республіки Крим.

Вказали, що цього ж дня між ними та відповідачем було укладено договір на готельне обслуговування шляхом прийняття готелем заявки на бронювання за допомогою телефонного зв'язку та узгоджено дату заїзду з 07 жовтня по 15 жовтня 2012 року.

08 жовтня 2012 року під час проживання у вказаному готелі з їх готельного номера були викрадені належні їм на праві спільної сумісної власності ноутбук ASUS F3 Series з ліцензійним програмним забезпеченням Microsoft Windows XP вартістю 8 954 грн 79 коп., навігатор Garmin 205w з набором ліцензійних карт "Навлюкс + Росія" вартістю 1 930 грн, флеш-пам'ять GoodRam 4 Gb GoodDrive Twister USB 2.0 у кількості двох штук загальною вартістю 181грн 20 коп., флеш-пам'ять Transcend 16 Gb JetFlash 330 USB 2.0 у кількості двох штук загальною вартістю 229 грн 20 коп., планшетний комп'ютер Apple iPad 2 3G 16 Gb вартістю 5 999 грн, кейс до iPad 2 YoGo Style ThinBook чорного кольору вартістю 450 грн, стілус вартістю 120 грн, портфель для ноутбука Dicota multi plus вартістю 600 грн, сумка жіноча шкіряна чорного кольору вартістю 545 грн, гарнітура до мобільного телефону Plantronics M1 100 вартістю 820 грн, загальною вартістю 19 829 грн 19 коп.

Крім вищевикладеного, у них були викрадені належні їм документи, які не мають матеріальної цінності, проте мають значення для їх звичайного життєвого укладу, а саме: паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_4; страхове свідоцтво Пенсійного фонду Російської Федерації на ім'я ОСОБА_4; дозвіл на працевлаштування іноземного громадянина на території Російської Федерації на ім'я ОСОБА_4; свідоцтво про загальнообов'язкове соціальне страхування на ім'я ОСОБА_4 та свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю на ім'я ОСОБА_3

За фактом вказаної крадіжки Алуштинським МВ ГУ МВС в Автономній Республіці Крим 09 жовтня 2012 року було порушено кримінальну справу № 12012023051324 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

12 жовтня 2012 року позивачі звернулися із відповідною претензією до відповідача, який відмовив у її задоволенні з підстав того, що такі речі повинні здаватися на відповідальне збереження до камери схову готелю.

За викладених обставин вважають дії відповідача неправомірними, а також зазначають, що їм було завдано моральних страждань, у зв'язку з чим просили задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Рішенням Ленінського районного суду м. Донецька від 11 червня 2013 року позов ОСОБА_3 та ОСОБА_4 задоволено частково.

Стягнуто із ТОВ "Компанія "Автодом-сервіс" на користь ОСОБА_3 та ОСОБА_4 19 829 грн 19 коп. у відшкодування матеріальної шкоди.

Стягнуто із ТОВ "Компанія "Автодом-сервіс" на користь ОСОБА_3 5 000 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди.

Стягнуто із ТОВ "Компанія "Автодом-сервіс" на користь ОСОБА_4 10 000 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 15 серпня 2013 року апеляційну скаргу ТОВ "Компанія "Автодом-сервіс" відхилено, рішення Ленінського районного суду м. Донецька від 11 червня 2013 року залишено без змін.

У касаційній скарзі представник ТОВ "Компанія "Автодом-сервіс" - Губар А.Л., мотивуючи свої доводи порушенням судами попередніх інстанцій норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги та заперечення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на касаційну скаргу, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Суди попередніх інстанцій, ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, виходили із того, що готель відповідає за втрату грошей, інших цінностей (цінних паперів, коштовностей) лише за умови, якщо вони були окремо передані готелю на зберігання, а оскільки позивачами не заявлено вимог щодо відшкодування грошових коштів, цінних паперів та коштовностей, тому відповідач зобов'язаний відшкодувати відповідну матеріальну шкоду у розмірі вартості викрадених у позивачів речей в сумі 19 829 грн 19 коп.

Проте повністю погодитися з такими висновками судів попередніх інстанцій не можна, оскільки останні зроблені із неповним з'ясуванням обставин справи.

Згідно зі ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Колегія суддів касаційного суду вважає, що зазначеним вимогам рішення судів попередніх інстанцій не відповідають із наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 01 жовтня 2012 року через ТОВ "СУПЕРДІЛ", яке є агентом ТОВ "Компанія "Автодом-сервіс", позивачами було сплачено 6 400 грн за надання готельних послуг у готелі "Маджестік" ТОВ "Компанія "Автодом-сервіс", розташованому по вул. Партенітській, 14-а у смт Партеніт, м. Алушта Автономної Республіки Крим (а.с. 7, 8).

01 жовтня 2012 року між позивачами та відповідачем було укладено договір на готельне обслуговування шляхом прийняття готелем заявки на бронювання за допомогою телефонного зв'язку та узгоджено дату заїзду з 07 жовтня по 15 жовтня 2012 року.

08 жовтня 2012 року під час проживання позивачів у готелі "Маджестік" ТОВ "Компанія "Автодом-сервіс" відбулася крадіжка їх особистих речей.

За фактом крадіжки 08 жовтня 2012 року з готельного номера позивачів Алуштинським МВ ГУ МВС в Автономній Республіці Крим 09 жовтня 2012 року було порушено кримінальну справу № 12012023051324 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України (а.с. 12).

12 жовтня 2012 року позивачі пред'явили вимоги до відповідача шляхом подання відповідної письмової претензії, яка листом від 12 жовтня 2012 року № 49 залишена без задоволення з підстав того, що цінні речі не були здані на відповідальне збереження до камери схову готелю (а.с. 14, 15).

Як вимогами ст. 975 ЦК України, так і п. 4.11 Правил користування готелями й аналогічними засобами розміщення та надання готельних послуг, затверджених наказом Державної туристичної адміністрації України від 16 березня 2004 року № 19 (z0413-04) , зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02 квітня 2004 року за № 413/9012 (z0413-04) , визначено, що готель відповідає за схоронність речей, внесених до готелю особою, яка проживає у ньому. Річ вважається такою, що внесена до готелю, якщо вона передана працівникам готелю або знаходиться у відведеному для особи приміщенні.

Готель відповідає за втрату грошей, інших цінностей (цінних паперів, коштовностей) лише за умови, що вони були окремо передані готелю на зберігання.

У разі втрати чи пошкодження речі споживач зобов'язаний негайно повідомити про це готель.

Якщо до закінчення строку проживання споживач не пред'явив свої вимоги до готелю, вважається, що його речі не були втрачені чи пошкоджені.

Судами попередніх інстанцій встановлено та не заперечується сторонами, що речі, які були викрадені 08 жовтня 2012 року із готельного номера позивачів, не були окремо передані готелю на зберігання.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів касаційного суду вважає, що суди попередніх інстанцій, покладаючи на відповідача відповідальність за втрату майна позивачів та посилаючись при цьому на ст. 975 ЦК України, не звернули уваги на те, що зазначена норма застосовується лише за умови, якщо гроші, інші цінності були окремо передані готелю на зберігання.

Крім того, колегія суддів касаційного суду вважає за необхідне зазначити, що суди попередніх інстанцій не з'ясували, чи є ТОВ "Компанія "Автодом-сервіс" належним відповідачем у справі, оскільки із долучених до матеріалів справи договору оренди номерного фонду від 01 січня 2012 року № 2, акта приймання-передачі номерного фонду та розрахункового документа про оплату орендної плати за номерний фонд вбачається, що договір на готельне обслуговування позивачами було укладено із ФОП ОСОБА_6

Суди на порушення вимог ст. ст. 23, 1167 ЦК України та ст. ст. 212- 214 ЦПК України не з'ясували, чи мала місце вина готелю у викраденні майна позивачів та які незаконні дії відповідача призвели до моральних страждань позивачів.

Проаналізувавши матеріали справи та виходячи з предмета заявленого позову, колегія суддів касаційного суду дійшла висновку про невідповідність вимогам закону рішення Ленінського районного суду м. Донецька від 11 червня 2013 року та ухвали апеляційного суду Донецької області від 15 серпня 2013 року, а тому вказані рішення підлягають скасуванню із направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Автодом-сервіс" в особі представника Губаря Антона Леонідовича задовольнити.

Рішення Ленінського районного суду м. Донецька від 11 червня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 15 серпня 2013 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.