Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Юровської Г.В., Леванчука А.О., Макарчука М.А.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до Виконавчого комітету Калинівської селищної ради Броварського району Київської області, Калинівської селищної ради Броварського району Київської області, ОСОБА_5, третя особа: комунальне підприємство Київської обласної ради "Броварське міжміське бюро технічної інвентаризації", про визнання незаконним рішення та його скасування, визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно скасування державної реєстрації права власності, визнання права власності в порядку спадкування за законом на частину спадкового майна, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 12 червня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 30 жовтня 2013 року,

У жовтня позивач звернулася до суду з вищевказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер її батько ОСОБА_6, після смерті якого відкрилась спадщина на домоволодіння по АДРЕСА_1. Спадкоємцями першої черги за законом до майна померлого були: його дружина ОСОБА_7 та їх діти ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_8 Фактично спадщину прийняли ОСОБА_7,

ОСОБА_5, ОСОБА_4, оскільки на момент смерті спадкодавця були зареєстровані та проживали у спадковому будинку, а тому набули в порядку спадкування право власності в рівних частинах на будинок.

ІНФОРМАЦІЯ_2 року померла ОСОБА_7, після смерті якої позивач звернулася до Броварської районної державної нотаріальної контори для оформлення спадкових прав та дізналася, що ОСОБА_7 заповіла все своє майно ОСОБА_5, а також про те, що рішенням виконкому Калинівської селищної ради Броварського району Київської області № 140 від 26 серпня 2010 року право власності на домоволодіння по АДРЕСА_1 було оформлено на ОСОБА_7, на підставі якого на її ім'я було видано свідоцтво про право власності на вказане домоволодіння.

З метою оформлення своїх прав на спадщину, позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_8 про встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на 1/3 частини спадкового домоволодіння по АДРЕСА_1.

Рішенням Броварського міськрайоннсгс суду Київської області від 11 жовтня 2012року їй було відмовлено в задоволенні позову.

Позивач просила визнати незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Калинівської селищної ради Броварського району Київської області від 26 серпня 2010 року № 140 в частині оформлення права власності на житловий будинок з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_7; визнати недійсним свідоцтво про право власності на вказаний будинок, видане 13 жовтня 2010 року на ім'я

ОСОБА_7; скасувати державну реєстрацію права власності на будинок за ОСОБА_7; визнати за нею в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6 право власності на 1/3 частини домоволодіння по АДРЕСА_1.

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 12 червня 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 30 жовтня 2013 року, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій, обґрунтовуючи свою вимогу порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Свої вимоги про визнання незаконним рішення виконкому та свідоцтва про право власності на нерухоме майно позивачка обґрунтовувала тим, що після смерті батька вона прийняла спадщину у вигляді 1/3 частини спірного житлового будинку, а тому виконавчий комітет незаконно прийняв рішення про оформлення права власності на весь будинок та видачу свідоцтва про право власності на ім'я ОСОБА_7

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4, суд першої інстанції, з чим погодився й апеляційний суд, дослідивши докази у справі й давши їм належну оцінку, а також врахувавши обставини справи, дійшов обґрунтованого висновку про те, що такі вимоги безпідставними та необґрунтованими, оскільки за свого життя ОСОБА_6 у встановленому законом порядку не набув права власності на спірний житловий будинок, а тому на час його смерті спірний будинок не входив до складу спадщини відповідно до ст. 1218 ЦК України.

Крім того, у серпні 2012 року позивачка зверталася до суду з позовом до ОСОБА_5 і ОСОБА_8 про встановлення факту прийняття спадщини та визнання в порядку спадкування права власності на 1/3 частини спадкового домоволодіння по АДРЕСА_1, проте рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 11 жовтня 2012 року, яке набрало законної сили, їй було відмовлено у задоволенні позову.

Наведені в касаційній скарзі доводи висновків судів не спростовують, отже рішення судів першої та апеляційної інстанцій ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області

від 12 червня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Київської області

від 30 жовтня 2013 року залишити без зміни.

Ухвала оскарженню не підлягає.