Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Євграфової Є.П.,

суддів: Горелкіної Н.А., Журавель В.І.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства "Євраз Суха Балка" про стягнення недоплаченої заробітної плати за час відпусток, компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати,

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПАТ "Євраз Суха Балка" про стягнення недоплаченої заробітної плати за час відпусток, компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15 травня 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 10 жовтня 2013 року, позов задоволено частково.

Стягнуто з ПАТ "Євраз Суха Балка" на користь ОСОБА_1 недоплачену заробітну плату за час відпусток в розмірі 2 721 грн 15 коп, без утримання податків та обов'язкових платежів.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

У поданій касаційній скарзі ПАТ "Євраз Суха Балка" просить рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду скасувати, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, заперечення на касаційну скаргу, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Установлено, що позивач у період з 12 серпня 1996 року до 28 травня 2007 року працював на підприємстві ПАТ "Євраз Суха Балка" на різних посадах.

За цей період відповідними наказами по підприємству неодноразово підвищувалися тарифні ставки і посадові оклади працівникам підприємства.

ОСОБА_1 у період роботи неодноразово перебував у відпустках та йому нараховувалася і виплачувалася заробітна плата за час відпусток.

Відповідно до ч. 2 ст. 21 Закону України "Про відпустки" порядок обчислення заробітної плати працівникам за час відпусток, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей та компенсації за невикористані відпустки встановлюється Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 (100-95-п) затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати, який застосовується при наданні працівникам відпусток.

Пунктом 10 Порядку передбачено, що у випадках підвищення тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві, в установі, організації відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах (угодах), як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригується па коефіцієнти підвищення. На госпрозрахункових підприємствах і в організаціях коригування заробітної плати та інших виплат провадиться з урахуванням їх фінансових можливостей.

Проте, коригування заробітної плати позивача при розрахунку середнього заробітку для нарахування оплати за період відпусток відповідно до зазначеного Порядку підприємство не проводило, що призвело до неправильного нарахування йому заробітної плати за час відпусток.

За таких обставин висновки судів першої та апеляційної інстанцій про необхідність стягнення на користь ОСОБА_1 з ПАТ "Євраз Суха Балка" суми недоплаченої заробітної плати за час відпусток є законними і обґрунтованим, підстав для скасування рішення суду першої інстанції та ухвали апеляційного суду колегія суддів не вбачає.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Установлено й це вбачається з матеріалів справи, що рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права; наведені в касаційній скарзі доводи висновків судів не спростовують.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів cудової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Євраз Суха Балка" відхилити.

Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15 травня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 10 жовтня 2013 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.