6-41622св13 Про визнання недійсними та скасування державних актів на право власності на земельні ділянки, скасування записів про їх державну реєстрацію, витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння - 25.12.2013 Прийняття

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Андріївської сільської ради Волноваського району Донецької області, Волноваського районного відділу Донецької регіональної філії державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України", реєстраційної служби Волноваського районного управління юстиції Донецької області, ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа - ОСОБА_6, про визнання недійсними та скасування державних актів на право власності на земельні ділянки, скасування записів про їх державну реєстрацію, витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння, за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Волноваського районного суду Донецької області від 22 травня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 4 вересня 2013 року,

У липні 2012 року ОСОБА_3 звернувся до суду з указаним позовом, із урахуванням уточнених позовних вимог просив визнати недійсним та скасувати державний акт про право власності на земельну ділянку, серія ЯА № 996380, виданий на ім'я ОСОБА_4 15 травня 2007 року, та скасувати запис про державну реєстрацію зазначеного державного акта; визнати недійсним та скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку серії ІІІ-ДН № 101564, виданий на ім'я ОСОБА_5 10 квітня 2000 року, а також скасувати запис про державну реєстрацію цього державного акта; витребувати із володіння ОСОБА_4 земельну ділянку на АДРЕСА_1.

Свої вимоги мотивував тим, що 19 травня 2008 року він придбав у ОСОБА_7 земельну ділянку загальною площею 0,2362 га, що розташована на території Андріївської сільської ради народних депутатів Волноваського району Донецької області, яка належала останньому на підставі державного акта на право приватної власності на землю серія ДН від 15 липня 1996 року.

У зв'язку з переоформленням придбаної земельної ділянки на своє ім'я, він звернувся до Волноваського районного відділу Донецької регіональної філії державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України". Представником державного земельного кадастру було встановлено межі земельної ділянки в натурі, складено акт визначення меж земельної ділянки в натурі, підготовлено та видано технічний паспорт на земельну ділянку, проте в оформленні державного акта на право приватної власності на придбану ним земельну ділянку відмовлено, оскільки на неї 15 травня 2007 року було видано державний акт ОСОБА_4

У грудні 2009 року постійною комісією Андріївської сільської ради Волноваського району Донецької області встановлено, що у державному акті серія ІІІ-ДН № 101564, виданому на ім'я ОСОБА_5 10 квітня 2000 року, допущено помилку: в описі меж від точки А до точки Б суміжним землекористувачем записано ОСОБА_8, як і в державному акті, виданому 15 липня 1996 року ОСОБА_9 У лютому 2007 року ОСОБА_5 продав земельну ділянку ОСОБА_4 і її було внесено в систему координат на місце розташування земельної ділянки ОСОБА_9, оскільки остання не була зареєстрована у системі координат.

У жовтні 2010 року Донецьким окружним адміністративним судом зобов'язано Волноваський районний відділ Донецької регіональної філії державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України" виконати технічну документацію зі складання державного акта та видати йому державний акт на право власності на виділену йому в натурі земельну ділянку площею 0,2362 га на АДРЕСА_1.

Проте рішення адміністративного суду у частині видачі державного акта можна буде виконати лише після скасування державного акта на землю, виданого ОСОБА_4

Рішенням Волноваського районного суду Донецької області від 22 травня 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Донецької області від 4 вересня 2013 року, в позові відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати судові рішення у справі, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Судами встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу від 19 травня 2008 року ОСОБА_3 купив у ОСОБА_10 земельну ділянку загальною площею 0,2362 га, що розташована на території Андріївської сільської ради народних депутатів Волноваського району Донецької області, кадастровий номер 1421580800:01:000:0864. Земельна ділянка належала продавцю на підставі державного акта серії ДН, виданого 15 липня 1996 року, відповідно до рішення Андріївської сільської ради № 542 від 7 травня 1996 року.

На підставі рішення сесії Андріївської сільської ради від 20 березня 2000 року земельну ділянку загальною площею 0,25 га по АДРЕСА_2 було передано безоплатно у приватну власність ОСОБА_5

Відповідно до договору купівлі-продажу від 16 лютого 2007 року ОСОБА_5 продав ОСОБА_4 земельну ділянку площею 0,2387 га, розташовану у межах с. Андріївка, кадастровий номер 1421580800:016000:0473.

15 травня 2007 року ОСОБА_4 видано державний акт серії ЯА № 996380 на право власності на цю земельну ділянку.

Листом від 15 вересня 2009 року Волноваським районним відділом Донецької регіональної філії державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України" ОСОБА_3 повідомлено про неможливість видати державний акт на право власності на земельну ділянку з тих підстав, що при підготовці робіт в електронному вигляді для внесення даних про земельну ділянку з'ясовано, що на неї зареєстровано право власності та 15 травня 2007 року видано державний акт ОСОБА_4

Відповідно до протоколу № 8 від 10 грудня 2009 року засідання постійної комісії Андріївської сільської ради Волноваського району Донецької області з питань агропромислового комплексу та врегулювання земельних відносин, радою встановлено, що перша земельна ділянка площею 0,2362 га належала ОСОБА_9 відповідно до державного акта № 542 від 15 липня 1996 року; друга земельна ділянка площею 0,2387 га належала ОСОБА_5 відповідно до державного акта № 659 від 10 квітня 2000 року; у цих державних актах в описі меж від точки А до точки Б записаний один і той самий землекористувач - ОСОБА_8 Земельну ділянку, яку придбав ОСОБА_4 у ОСОБА_5, було внесено до системи координат на місце розташування земельної ділянки ОСОБА_9

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що визнання недійсним державного акта на право власності на землю за наявності рішення уповноваженого органу, на підставі якого було видано такий державний акт, не передбачено чинним законодавством України.

Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, апеляційний суд погодився із висновками суду першої інстанції та залишив ухвалене ним рішення без змін.

Із висновками судів першої та апеляційної інстанцій погодитись не можна з огляду на таке.

Відповідно до ст. 6 ЗК України 1990 року (у редакції, чинній на час видачі ОСОБА_5 державного акта про право власності на землю) громадяни України мають прав на одержання у власність земельних ділянок для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель.

Згідно із ст. 17 ЗК України 1990 року підставою для виникнення права власності на земельну ділянку є рішення відповідної Ради народних депутатів, на території яких розташовані земельні ділянки.

Статтею 23 ЗК України 1990 року визначено, що право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими районними Радами народних депутатів.

Відповідно до п. п. 1.13, 2.1 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах 4 травня 1999 року N 43 (z0354-99) (далі - Інструкція), складання державного акта на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою при передачі земельної ділянки, що була раніше надана громадянам, підприємствам, установам, організаціям і об'єднанням громадян всіх видів, у постійне користування або при переоформленні правоустановних документів на ці земельні ділянки, проводиться після відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх довгостроковими межовими знаками встановленого зразка за затвердженою відповідною технічною документацією; роботи зі складання державного акта на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою виконуються в такій послідовності: підготовчі роботи; встановлення (відновлення) в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки та меж обмежень на використання земельної ділянки; складання кадастрового плану земельної ділянки; заповнення бланка державного акта.

Згідно із п. 2.9 Інструкції заповнення державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою покладається на державне підприємство "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" та його структурні підрозділи. Усі записи мають бути зроблені державною мовою, чітко і розбірливо, виправлення не допускаються.

Із урахуванням положень Інструкції, колегія суддів дійшла висновку, що виправити технічні помилки в державних актах про право власності на землю без скасування державного акта неможливо.

Наслідком визнання нечинними (недійсними) державних актів на землю мають бути дії уповноважених органів щодо їх видачі відповідно до вимог Інструкції.

Як убачається із матеріалів справи, земельній ділянці, яку придбав ОСОБА_3, присвоєно кадастровий номер 1421580800:01:000:0864, а земельній ділянці, яку власник ОСОБА_5 відчужив ОСОБА_4 - номер 1421580800:016000:0473.

Крім того, як випливає із договору купівлі-продажу земельної ділянки, укладеного 16 лютого 2007 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_4, землекористувачем від точки А до точки Б є гр. ОСОБА_9, проте у державному акті зазначено, що землекористувачем від точки А до точки Б є гр. ОСОБА_8 (а.с. 31, 33).

Відмовляючи у позові, суди також виходили із постанови Донецького окружного адміністративного суду України від 14 жовтня 2010 року, залишеної без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2010 року, яким зобов'язано Волноваський районний відділ Донецької регіональної філії державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України" виконати технічну документацію зі складання державного акта на право власності на виділену в натурі ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,2362 га, розташовану на території Андріївської сільської ради Волноваського району Донецької області у АДРЕСА_1, яка належить йому на підставі договору купівлі-продажу серія ВКО № 443508, укладеного 19 травня 2008 року між ним та ОСОБА_10

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, поза увагою апеляційного суду залишились висновки адміністративних судів про те, що через помилку у державному акті ОСОБА_4 подальше оформлення державного акта ОСОБА_3 не здійснюється.

Суди не взяли до уваги, що адміністративний суд ухвалив рішення із урахуванням підстав адміністративного позову та публічно-правового характеру правовідносин. Адміністративним судом не вирішувалось питання щодо скасування державного акта на земельну ділянку ОСОБА_4

Ураховуючи встановлені судами обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що вирішений адміністративним судом спір не перешкоджає позивачу звернутись за захистом порушеного права у порядку цивільного судочинства про визнання державного акта недійсним, що підтверджується і матеріалами справи (а.с. 20-21).

Висновок судів про те, що неможливо вирішити питання про визнання недійсним державного акта на землю без визнання недійсним рішення сільської ради, на підставі якого було видано такий акт, не відповідає обставинам справи та характеру правовідносин між сторонами.

Із матеріалів справи випливає, що рішення сільської ради не оскаржується, ним права сторін не порушуються. Спір виник з приводу неможливості ОСОБА_3 отримати державний акт на землю через допущену помилку в державному акті ОСОБА_4

Крім того, як убачається із правового висновку Верховного Суду України, зробленого у постанові від 22 травня 2013 року (справа № 6-33цс13), держані акти на право власності на земельні ділянки є документами, що посвідчують право власності й видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень. У спорах, пов'язаних із правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватись як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки.

У порушення ст. ст. 303, 315 ЦПК України апеляційний суд не спростував доводи апеляційної скарги про те, що з огляду на допущену помилку у виданих ОСОБА_5 та ОСОБА_4 державних актах на землю, що призвело до неправильного внесення інформації про цю земельну ділянку до державного земельного кадастру, такі державні акти підлягають визнанню недійсними.

Згідно із ч. 1 ст. 37 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного процесу.