Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 грудня 2013 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних
і кримінальних справ у складі:
суддів: Завгородньої І.М., Горелкіної Н.А. Іваненко Ю.Г.,розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" про визнання недійсним додаткового договору № 2 від 12 вересня 2012 року до договору про надання споживчого кредиту № 11295493000 від 5 березня 2008 року за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на рішення апеляційного суду м. Києва від 26 вересня 2013 року,
в с т а н о в и л а :
У січні 2013 року ОСОБА_4 звернулась до суду з даним позовом, зазначивши в його обгрунтування, що 12 вересня 2012 року між сторонами укладено додатковий договір № 2 до договору про надання споживчого кредиту № 11295493000 від 5 березня 2008 року.
Відповідно до п. 1 додаткового договору сторони домовились щодо зміни валюти виконання зобов'язань з відповідним переведенням суми заборгованості з долара на гривню за курсом 1 долар США - 7 гривень 10 копійок та встановленням заборгованості у розмірі 445 093 гривні 03 копійки.
Позивач зазначала, що згідно умов спірного договору, заборгованість по кредиту станом на 12 вересня 2012 року становила 55 685,35 доларів США, що в гривневому еквіваленті помилково визначена як 445 093 гривень 03 копійки, однак, виходячи з визначеного в додатковому договорі курсу долара США, гривневий еквівалент заборгованості становить 395 365 гривень 99 копійок.
Посилаючись на те, що вказана в доларах США сума заборгованості є дійсною сумою заборгованості за договором, виходячи з суми кредиту та нарахованих процентів, однак при перерахунку суми заборгованості з доларів на гривні позивач припустилася помилки, вважає умови п.1 додаткового договору такими, що суперечать вимогам ст. 18 Закону України "Про захист прав споживачів", як такі, що є несправедливими, оскільки фактично за даним договором вона грошових коштів у розмірі визначеної станом на 12 вересня 2012 року суми заборгованості не отримувала.
Крім того, вказана сума включає в себе суму процентів за користування кредитом, внаслідок чого, сплачуючи в подальшому проценти за користування кредитом, фактично сплачуватимуться подвійні проценти.
Посилаючись на викладене, позивач просила визнати недійсним додатковий договір № 2 від 12 вересня 2012 року до договору про надання споживчого кредиту № 11295493000 від 5 березня 2008 року.
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 31 липня 2013 року у задоволенні позову відмовлено. Рішенням апеляційного суду м. Києва від 26 вересня 2013 року рішення Печерського районного суду м. Києва від 31 липня 2013 року скасовано та ухвалено нове. Визнано недійсним додатковий договір № 2 від 12 вересня 2012 року до договору про надання споживчого кредиту № 1129543000 від 5 березня 2008 року.У касаційній скарзі ПАТ "Дельта Банк" просить скасувати рішення апеляційного суду і залишити в силі рішення суду першої інстанції, мотивуючи свою вимогу порушенням апеляційним судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.Касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з правилами ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. При цьому суд касаційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість постановлених судових рішень в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції, та доводів касаційної скарги.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове про визнання недійсним додаткового договору № 2 від 12 вересня 2012 року до договору про надання споживчого кредиту № 1129543000 від 5 березня 2008 року, апеляційний суд правильно виходив з того, що валютою кредитного договору вказано долари США і тому заборгованість повинна бути визначена у доларах США та вірно встановив, що до укладення додаткового договору сторонами не було погоджено проведення конвертації залишку кредиту та курсу валюти виконання зобов'язання, оскільки в пропозиції банку вказано чотири варіанти курсу в залежності від розміру одноразового внеску і відповідач, повідомляючи про наявну у договорі помилку, не пропонував позивачу внести зміни до нього.
Оскільки доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи апеляційним судом допущено порушення норм процесуального права, які передбачені ст.ст. 338 - 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.
Керуючись ст.ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" відхилити.
Рішення апеляційного суду м. Києва від 26 вересня 2013 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: І.М. Завгородня Н.А. Горелкіна Ю.Г. Іваненко