Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Євграфової Є.П.,

суддів: Горелкіної Н.А., Журавель В.І.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_6, про усунення перешкод у володінні та користуванні жилим будинком, зняття з реєстраційного обліку та виселення,

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, треті особи: ОСОБА_5, ОСОБА_6, про усунення перешкод у володінні та користуванні жилим будинком, зняття з реєстраційного обліку та виселення.

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 04 квітня 2013 року позов задоволено. Усунуто перешкоди у користуванні та володінні належним ОСОБА_1 житловим будинком в АДРЕСА_1, шляхом зняття ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 з реєстраційного обліку проживання за вказаною адресою, без надання іншого житлового приміщення.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Додатковим рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30 квітня 2013 року усунуто перешкоди у користуванні та володінні належним ОСОБА_1 житловим будинком в АДРЕСА_1, шляхом зняття ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 з реєстраційного обліку проживання та виселення за вказаною адресою, без надання іншого житлового приміщення.

Рішенням апеляційного суду Закарпатської області від 07 червня 2013 року рішення та додатне рішення суду першої інстанції в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 про зняття з реєстрації в будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 скасовано, в задоволенні зазначених вимог відмовлено. У решті рішення залишено без змін.

У поданій касаційній скарзі ОСОБА_3 просить ухвалені в справі рішення скасувати, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі договору дарування від 07 вересня 2012 року ОСОБА_1 належить на праві власності житловий будинок та земельна ділянка, на якій цей будинок розташований, за адресою: АДРЕСА_1

У зазначеному будинку, крім позивача, проживають його дружина, син, батьки та ОСОБА_2 (брат позивача) з дружиною і донькою.

За змістом ст. 156 ЖК України та ст. 405 ЦК України члени сім'ї власника жилого будинку, які проживають разом з ним у будинку, що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.

Згідно з ч. 4 ст. 156 ЖК України до членів сім'ї власника будинку належать особи, зазначені в ч. 2 ст. 64 цього Кодексу, а саме, дружина, їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.

Оскільки відповідач та члени його сім'ї (ОСОБА_4 та ОСОБА_3) не є членами сім'ї власника будинку, у них відсутнє право користування спірним житловим будинком, а відтак і належні правові підстави для проживання в ньому.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Установлено й це вбачається з матеріалів справи, що зазначені судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права; наведені в касаційній скарзі доводи висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів cудової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення апеляційного суду Закарпатської області від 07 червня 2013 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.