Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 грудня 2013 рокум. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і
кримінальних справ у складі:
Макарчука М.А., Маляренка А.В., Матвєєвої О.А.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Олімп", третя особа - Державне підприємство "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" в особі Черкаської регіональної філії "Центр державного земельного кадастру", про визнання договору оренди землі недійсним, за касаційною скаргою ОСОБА_4, поданою через представника ОСОБА_5, на рішення апеляційного суду Черкаської області від 23 липня 2013 року,
в с т а н о в и л а:
У жовтні 2008 року ОСОБА_4 звернувся з позовом до ТОВ "Олімп", третя особа - ДП "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" в особі Черкаської регіональної філії "Центр державного земельного кадастру", про визнання договору оренди землі недійсним.
На обґрунтування позовних вимог зазначила, що у 2006 році між ним та ПП "СТАРЛАЙТ-АГРО" (відповідно до п.1.5. Статуту ТОВ "ОЛІМП" зареєстрованого в Кам'янській райдержадміністрації від 07 серпня 2007 року за № 1006105004000101, ТОВ "ОЛІМП" являється правонаступником прав та обов'язків приватного підприємства "СТАРЛАЙТ-АГРО") було укладено договір оренди належної йому на праві приватної власності земельної ділянки, що розташована в адміністративних межах Лузанівської сільської ради Кам'янського району Черкаської області, але межа цієї земельної ділянки не була визначена в натурі відповідно до ст. 125 ЗК України, він на момент укладення спірного договору оренди не мав права використовувати цю земельну ділянку. Крім того, укладений договір оренди підписаний без виготовлення необхідної технічної документації із землеустрою, акт визначення меж земельної ділянки в натурі не складався, а тому, відповідач не набув права користування спірною земельною ділянкою.
З урахуванням викладеного, ОСОБА_4 просив суд зобов'язати ТОВ "Олімп" повернути йому самовільно зайняту ТОВ "Олімп" земельну ділянку загальною площею 2,97 га з кадастровим номером земельної ділянки 7121883500:02:000:0570, розташовану в адміністративних межах Лузанівської сільської ради Кам'янського району Черкаської області у стані придатному для використання за її цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарської виробництва (для вирощування сільськогосподарської продукції) та визнати договір оренди землі № 188 від 17 серпня 2006 року недійсним з моменту укладення.
Рішенням Кам'янського районного суду Черкаської області від 27 червня 2012 року позов ОСОБА_4 задоволено частково.
Витребувано від ТОВ "Олімп" та повернуто належну ОСОБА_4 земельну ділянку, що розташована в адміністративних межах Лузанівської сільської ради Кам'янського району Черкаської області.
Рішенням апеляційного суду Черкаської області від 23 липня 2013 року рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення апеляційного суду, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та заперечення представника ТОВ "Олімп" - Білоголового Я.О. на касаційну скаргу, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що скарга не підлягає задоволенню на таких підставах.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Із матеріалів справи та змісту рішення апеляційної інстанції не вбачається, що судом при вирішенні спору допущено порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. ст. 338- 341 ЦПК України як підстави для скасування рішення.
Доводи касаційної скарги висновків апеляційного суду не спростовують.
Частиною 3 статті 332 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Оскільки судом повно та всебічно з'ясовано дійсні обставини справи, надано належну оцінку зібраним у ній доказам, ухвалено законне і обґрунтоване рішення, подану касаційну скаргу слід відхилити, а судове рішення у справі - залишити без змін.
Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Рішення апеляційного суду Черкаської області від 23 липня 2013 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Колегія суддів: М.А. Макарчук А.В. Маляренко О.А. Матвєєва