Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого: Ткачука О.С.,

суддів: Колодійчука В.М., Савченко В.О., Умнової О.В., Фаловської І.М.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Державного закладу "Відділкова лікарня ст. Козятин Південно-Західної залізниці", Первинної профспілкової організації відділкової лікарні станції Козятин, третя особа - ОСОБА_2, про визнання незаконними спільних рішень адміністрації та профкому, за касаційною скаргою ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_3 на рішення апеляційного суду Вінницької області від 02 вересня 2013 року,

У червні 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного закладу "Відділкова лікарня ст. Козятин Південно-Західної залізниці" (далі - ДЗ "Відділкова лікарня ст. Козятин Південно-Західної залізниці"), Первинної профспілкової організації відділкової лікарні станції Козятин про визнання незаконними спільних рішень адміністрації та профкому.

Зазначав, що 26 лютого 1990 року він був включений у список осіб, які мають право на позачергове отримання житла у відділковій лікарні ст. Козятин, як особа, направлена в порядку розподілу на роботу в іншу місцевість, на підставі ст. 46 ЖК України.

При розподілені квартир в будинку АДРЕСА_1, у списку осіб які мають право на першочергове отримання житла знаходилася ОСОБА_2, а в списку осіб, які мають право на позачергове отримання житла першою була ОСОБА_4, а він другим.

На спільному засіданні адміністрації та комітету профспілки "Відділкова лікарня ст. Козятин Південно-Західної залізниці", яке відбулося 11 серпня 2011 року, було прийнято рішення про зняття з квартирного обліку ОСОБА_4 та про виділення двох однокімнатних квартир у вищезазначеному будинку йому та ОСОБА_2

Вказане рішення адміністрації та профспілкового комітету, відповідно до рішення Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 16 лютого 2012 року було скасовано в частині зняття ОСОБА_4 з квартирного обліку.

У зв'язку з поновленням ОСОБА_4 у списках осіб, які мають право на позачергове отримання житла, на спільному засіданні адміністрації та комітету профспілки "Відділкова лікарня ст. Козятин Південно-Західної залізниці" від 24 травня 2013 року було розподілено спірні квартири між ОСОБА_4 та ОСОБА_2

Посилаючись на незаконність рішень відповідачів щодо виділення квартири ОСОБА_2, якими порушено його право на позачергове отримання житла, яке є переважним перед іншими особами, які перебувають на квартирному обліку, ОСОБА_1 просив позов задовольнити.

Рішенням Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 10 липня 2013 року, позов задоволено. Визнано незаконними спільні рішення адміністрації та Первинної профспілкової організації відділової лікарні станції Козятин від 11 серпня 2011 року в частині виділення однокімнатної квартири в будинку АДРЕСА_1 - ОСОБА_2 та від 24 травня 2013 року про надання однокімнатної квартири в будинку АДРЕСА_1 - ОСОБА_2

Рішенням апеляційного суду Вінницької області від 02 вересня 2013 року, зазначене рішення міськрайонного суду скасовано й в задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_3 просить рішення апеляційного суду скасувати і залишити в силі рішення суду першої інстанції, яке було помилково скасовано, мотивуючи свої вимоги неправильним застосуванням судом норм матеріального права і порушенням норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Судом установлено, що 26 лютого 1990 року позивач був включений у список осіб, які мають право на позачергове отримання житла у відліковій лікарні ст. Козятин, як особа, що направлена в порядку розподілу на роботу в іншу місцевість, на підставі ст. 46 ЖК України.

Протоколом спільного засідання адміністрації та комітету профспілки ДЗ "Відділкова лікарня ст. Козятин Південно-Західної залізниці" №5 від 11 серпня 2011 року було вирішено зняти з квартирного обліку (позачергова черга) ОСОБА_4 та виділити дві однокімнатні квартири в будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_2 (першочергова черга) і ОСОБА_1 (позачергова черга).

Згідно протоколу спільного засідання адміністрації та комітету профспілки ДЗ "Відділкова лікарня ст. Козятин Південно-Західної залізниці" від 24 травня 2013 року вказані квартири розподілено між ОСОБА_2 (першочергова черга) та ОСОБА_4 (позачергова черга).

Відповідно до ст. 43 ЖК України громадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов, жилі приміщення надаються в порядку черговості.

Статтею 46 ЖК України визначено перелік осіб, яким жилі приміщення можуть бути надані поза чергою, до таких віднесено осіб, яких направлено у порядку розподілу на роботу в іншу місцевість.

Громадяни, які мають право на позачергове одержання жилих приміщень, включаються до окремого списку.

З матеріалів справи убачається, що ОСОБА_1 перебуває у списку громадян, які користуються правом позачергового одержання житла на підставі ст. 46 ЖК України й відповідно має переважне право на його отримання у порівнянні з ОСОБА_2, яка знаходиться у черзі на першочергове отримання житла.

Суд першої інстанції прийшов до висновку про задоволення позову, виходячи з того, що оскаржуваними спільними рішеннями адміністрації та комітету профспілки ДЗ "Відділкова лікарня ст. Козятин Південно-Західної залізниці" в частині виділення спірного житла ОСОБА_2 були порушені права позивача, як особи, яка має право на отримання житла поза чергою.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_1, суд апеляційної інстанції правильно виходив з відсутності підстав для визнання незаконними спільних рішень адміністрації та галузевої профспілки ДЗ "Відділкова лікарня ст. Козятин Південно-Західної залізниці" в частині виділення та надання квартири ОСОБА_2, оскільки такі рішення відповідачами прийняті з дотриманням вимог законодавства, з використанням свого права на розподілення спірних квартир між особами, які перебували першими у черзі на отримання житла.

Зазначені висновки апеляційного суду відповідають обставинам справи й узгоджуються з нормами матеріального права.

При цьому апеляційним судом дотримані вимоги цивільного процесуального закону, всебічно, повно й об'єктивно з'ясовані обставини справи та надана їм належна оцінка.

Згідно із ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що апеляційним судом при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. ст. 338- 341 ЦПК України як підстави для скасування рішення.

Таким чином, підстав для скасування оскаржуваного судового рішення немає, оскільки висновки апеляційного суду про відсутність підстав для задоволення позовних вимог зроблені вірно.

Керуючись ст. 336, 337, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_3 відхилити.

Рішення апеляційного суду Вінницької області від 02 вересня 2013 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.