Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Макарчука М.А.,

суддів: Леванчука А.О., Мазур Л.М., Маляренка А.В., Матвєєвої О.А.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства "Міжнародний аеропорт Одеса" про визнання дій незаконними, витребування майна з незаконного володіння, за касаційною скаргою Комунального підприємства "Міжнародний аеропорт Одеса" на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 12 березня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 15 травня 2013 року,

У січні 2012 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до КП "Міжнародний аеропорт Одеса" на обґрунтування якого зазначив, що йому на підставі договору дарування від 02 березня 1990 року належить вагончик НОМЕР_1, який він у 1992 році встановив на земельній ділянці бази відпочинку "Політ", розташованій за адресою: АДРЕСА_1, яка належить Комунальному підприємству "Міжнародний аеропорт Одеса" (далі - КП "Міжнародний аеропорт Одеса").

Рішенням Виконавчого комітету Дальницької сільської ради від 02 липня 2009 року № 196 "Про проведення інвентаризації та присвоєння поштових адрес об'єктам нерухомості (курорт Грибівка)", адресу бази відпочинку "Політ" КП "Міжнародний аеропорт Одеса" було змінено на АДРЕСА_1. Належний позивачу вагончик НОМЕР_1 зарахований на баланс та внесений у технічний паспорт бази відпочинку "Політ", на плані земельної ділянки та на характеристиці будівель та споруд позначений як "Ш1", площею 21,1 кв. м. Позивач позбавлений права володіння, користування та розпорядження зазначеним майном. З урахуванням викладеного ОСОБА_1 просив суд ухвалити рішення, яким: визнати незаконним внесення на баланс КП "Міжнародний аеропорт Одеса", вагончика НОМЕР_1, що належить йому на праві власності, загальною площею по внутрішньому виміру 19,8 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, база відпочинку "Політ", яка належить КП "Міжнародний аеропорт Одеса"; витребувати із незаконного володіння КП "Міжнародний аеропорт Одеса" вагончик НОМЕР_1, загальною площею по внутрішньому виміру 19,8 кв. м, розташований за вказаною адресою.

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 12 березня 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 15 травня 2013 року, позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано незаконним внесення на баланс КП "Міжнародний аеропорт Одеса", вагончика НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_1, загальною площею по внутрішньому виміру 19,8 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, база відпочинку "Політ", яка належить КП "Міжнародний аеропорт Одеса".

Витребувано із незаконного володіння КП "Міжнародний аеропорт Одеса" вагончик НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_1, загальною площею по внутрішньому виміру 19,8 кв. м, розташований за адресою: АДРЕСА_1, база відпочинку "Політ", яка належить КП "Міжнародний аеропорт Одеса".

У касаційній скарзі КП "Міжнародний аеропорт Одеса", посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню на таких підставах.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1, суд першої інстанції, з висновком якого погодився і апеляційний суд, виходив із того, що позивач є власником вагончика НОМЕР_1, загальною площею 19,5 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, база відпочинку "Політ", яка належить КП "Міжнародний аеропорт Одеса". Відповідач безпідставно володіє зазначеним майном.

Проте погодитися з такими висновками судів не можна з огляду на наступне.

Статтею 213 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Вказаним вимогам закону рішення судів першої та апеляційної інстанції не відповідають.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до договору дарування від 02 березня 1990 року ОСОБА_2 подарував ОСОБА_1 металевий вагончик, який належав останньому на підставі накладної № 144 від 02 березня 1990 року Калуської автомобільної бази (а. с. 4, 71).

Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач встановив зазначений вагончик на земельній ділянці, орендарем якої на підставі договору оренди від 18 травня 2000 року є КП "Міжнародний аеропорт Одеса". Зазначає, що вагончику, який належить йому на підставі договору дарування, в ході проведення інвентаризації було присвоєно інвентарний номер 5170 (а. с. 23) та безпідставно взято КП "Міжнародний аеропорт Одеса" на свій баланс.

Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 28 липня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_1 до КП "Міжнародний аеропорт Одеса", Дальницької сільської ради Овідіопольського району Одеської області про визнання незаконним внесення на баланс літнього будинку, витребування із незаконного володіння літнього будинку, визнання права власності на літній будинок, позов задоволено частково. Суд визнав незаконним внесення на баланс бази відпочинку "Політ" спірного літнього будинку. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 23 листопада 2011 року рішення суду першої інстанції скасовано в частині задоволення позову, ухвалено в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову. У решті рішення залишено без змін.

Крім того, зазначеним рішенням апеляційного суду встановлено, що позивач реконструював належний йому металевий вагончик у літній будинок площею 19,8 кв. м (а. с. 6).

Зазначене рішення апеляційного суду набрало законної сили та в касаційному порядку не оскаржувалось.

Згідно з ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Крім того, як вбачається із матеріалів судової будівельно-технічної експертизи № 031/2010 від 31 березня 2010 року на дослідження було надано висновок про самовільне будівництво від 19 лютого 2010 року, виданий КП "Овідіопольське районне бюро технічної інвентаризації", в якому зазначено, що за адресою: АДРЕСА_1, ОСОБА_1 самовільно збудував літ "Ш1" літній будинок 8,03х2,80 м, загальною площею 19,8 кв. м (а. с. 55).

Згідно із ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст. ст. 57- 60 ЦПК України.

Установлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 4 ст. 60 ЦПК України).

Таким чином, суд першої інстанції у порушення ст. ст. 57, 212- 213 ЦПК України не встановив, що саме розташовано за адресою: АДРЕСА_1, вагончик-рухоме майно, чи літній житловий будинок, який є нерухомим новоствореним майном, право власності на яке визнається у порядку ст. 331 ЦК України, не визначилися з характером спірних правовідносин, предметом спору та нормою матеріального права, яка підлягає застосуванню.

Крім того, суд не дав належної правової оцінки рішенню апеляційного суду Одеської області від 23 листопада 2011 року (а. с. 6), яким ОСОБА_1 відмовлено у задоволенні позову про визнання права власності на літній житловий будинок та було встановлено, що зазначений літній будинок реконструйовано позивачем з вагончика, який є предметом спору у даній справі.

Апеляційний суд на порушення вимог ст. 303 ЦПК України на зазначене уваги не звернув, порушень не усунув, дійшов передчасного висновку про залишення рішення суду першої інстанції без змін.

За таких обставин рішення суду першої інстанції та ухвала апеляційного суду не можуть вважатися законними та обґрунтованими, у зв'язку із чим, відповідно до ст. 338 ЦПК України підлягають скасуванню з передачею справи до суду першої інстанції на новий розгляд.

Керуючись ст. ст. 335, 336, 338, 344, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу Комунального підприємства "Міжнародний аеропорт Одеса" задовольнити частково.

Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 12 березня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 15 травня 2013 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.