Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Савченко В.О., Колодійчука В.М., Фаловської І.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про поділ майна подружжя та за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, треті особи: орган опіки та піклування виконкому Червоноградської міської ради, універсальна товарна біржа м. Радехова Львівської області, про визнання договору купівлі-продажу недійсним, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Львівської області від 15 липня 2013 року,

ОСОБА_4 звернулася до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що з 26 жовтня 1996 року до 09 січня 2009 року перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, від якого мають сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1. В період шлюбу було придбано: трикімнатну квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, автомобіль марки "Фольксваген", д.н.з. НОМЕР_1, автомобіль марки "Фольксваген" LT 35, д.н.з. НОМЕР_2. Оскільки після розірвання шлюбних відносин неповнолітній син проживає разом з нею, спільне проживання із відповідачем не можливе, позивачка просила суд визнати за нею з дитиною право власності на спірну квартиру, а відповідачеві виділити у власність автомобілі.

Крім того, ОСОБА_4 просила визнати недійсною біржову угоду від 19 листопада 2008 року, відповідно до якої відповідачем без її відома та згоди було продано автомобіль марки "Фольксваген" LT 35, д.н.з. НОМЕР_2.

Рішенням Червоноградського міського суду Львівської області від 24 жовтня 2011 року, позов ОСОБА_4 задоволено. Визнано недійсною біржову угоду №1/522 від 19 листопада 2008 року купівлі-продажу транспортного засобу, згідно з якою ОСОБА_5 продав, а ОСОБА_8 купив автомобіль марки "Фольксваген LT 35", зобов'язано ОСОБА_8 передати ОСОБА_5 вказаний автомобіль, зобов'язано ОСОБА_5 повернути ОСОБА_8 за недійсною угодою 12 500 доларів США. В порядку розподілу нажитого в шлюбі майна за ОСОБА_4 визнано право власності на 2/3 частини квартири АДРЕСА_1, за ОСОБА_6 визнано право власності на 1/3 частину спірної квартири, за останнім визнано право власності на автомобілі марки "Фольксваген" LT 35, д.н.з. НОМЕР_2, та марки "Фольксваген" д.н.з. НОМЕР_1.

Рішенням апеляційного суду Львівської області від 15 липня 2013 року, рішення Червоноградського міського суду Львівської області від 24 жовтня 2011 року у частині поділу майна скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_4 задоволено частково. Визнано за ОСОБА_4 та ОСОБА_5 право власності на 1/2 ідеальну частину квартири АДРЕСА_1 за кожним. Передано у власність ОСОБА_4 автомобіль "VOLKSWAGEN LT" реєстраційний номер НОМЕР_1. Передано у власність ОСОБА_5 автомобіль "VOLKSWAGEN LT 35" реєстраційний номер НОМЕР_2. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 799 грн., компенсації різниці вартості їх часток у спільній сумісній власності подружжя. У іншій частині рішення залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_4 просить рішення апеляційного суду скасувати та ухвалити нове рішення або направити справу на новий апеляційний розгляд, мотивуючи свою вимогу неправильним застосуванням судом норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно вимог ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині поділу майна та задовольняючи частково позов, суд апеляційної інстанції виходив з того, що у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором (ч. 1 ст. 70 СК України).

Колегія суддів погоджується з такими висновками, оскільки вони узгоджуються з матеріалами та обставинами справи.

Доводи скарги та матеріали витребуваної скарги не свідчать про те, що апеляційним судом при розгляді даної справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст. ст. 338- 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень.

Таким чином, оскаржуване рішення апеляційного суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, наведені у касаційній скарзі доводи висновків суду не спростовують.

Відповідно до ч. 3 ст. 332 ЦПК України суд касаційної інстанції при попередньому розгляді справи відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Ураховуючи вищенаведене та керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ,

Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення апеляційного суду Львівської області від 15 липня 2013 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.