Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України

з розгляду цивільних і кримінальних справ в складі:

Луспеника Д.Д., Гулька Б.І., Хопти С.Ф.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, третя особа - приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_6, про встановлення факту родинних відносин, визнання заповіту недійсним та визнання права власності на 1/2 частку житлового будинку в порядку спадкування за законом за касаційною скаргою ОСОБА_5 на рішення апеляційного суду Миколаївської області від 21 серпня 2013 року,

У грудні 2011 року ОСОБА_4 звернулася до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що її брату - ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 на праві власності належала 1/2 частка житлового будинку АДРЕСА_1. При зверненні до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті брата, їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв'язку з неможливістю встановити її родинні відносини зі спадкодавцем і наявністю заповіту ОСОБА_7 складеного 18 січня 2006 року на ім'я ОСОБА_5 Вказувала, що брат на момент складання заповіту страждав психічним розладом здоров'я, внаслідок чого не розумів значення своїх дій та не міг керувати ними, а відповідач залякав його та чинив на нього психічний вплив.

Ураховуючи викладене, ОСОБА_4 просила суд встановити факт родинних відносин між нею та ОСОБА_7, визнати за нею право власності на 1/2 частку житлового будинку АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом.

Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 10 липня 2013 року в задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 21 серпня 2013 року рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено нове рішення, яким позов задоволено. Встановлено факт родинних відносини між ОСОБА_4 та ОСОБА_7, а саме, що ОСОБА_4 є рідною сестрою ОСОБА_7 Визнано недійсним заповіт, посвідчений 18 січня 2006 року приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_6, за яким ОСОБА_7 заповів усе своє майно ОСОБА_5, а ОСОБА_4 позбавив спадщини. Визнано за позивачем право власності на 1/2 частку житлового будинку АДРЕСА_1, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

У касаційній скарзі ОСОБА_5 просить оскаржуване рішення апеляційного суду скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального й процесуального права, та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване рішення апеляційного суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.

Таким чином, апеляційний суд на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами (ст. 212 ЦПК України), зокрема, висновку посмертної судово-психіатричної експертизи від 28 березня 2013 року, дійшов правильного висновку про те, що на момент укладення спірного заповіту ОСОБА_7 не міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, тому такий заповіт відповідно до ч. 1 ст. 225 ЦК України є недійсним, а ОСОБА_4 як спадкоємець другої черги має право на спадщину після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7

Ураховуючи викладене та положення ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу і залишити судове рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Рішення апеляційного суду Миколаївської області від 21 серпня 2013 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.