Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і

кримінальних справ у складі:

головуючого: Кузнєцова В.О., суддів: Ізмайлової Т.Л., Мостової Г.І., Мартинюка В.І., Остапчука Д.О., - розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, Моторного (транспортного) страхового бюро України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, за касаційною скаргою Моторного (транспортного) страхового бюро України на рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 28 січня 2013 року та ухвалу колегії суддів судової падати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області від 19 квітня 2013 року,

У лютому 2012 року ОСОБА_6 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_7 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, спричиненої дорожньо-транспортною пригодою, внаслідок якої її чоловік помер. Під час судового розгляду до участі у справі було залучене Моторне (транспортне) страхове бюро України (далі - МТСБУ). В результаті дорожньо-транспортної пригоди, яка сталась за участю мотоцикла "Honda", державний номер НОМЕР_1, під керуванням чоловіка позивача ОСОБА_8 та автомобіля ВАЗ-2107, державний номер НОМЕР_2, під керуванням відповідача ОСОБА_7, ОСОБА_8 отримав тяжкі тілесні ушкодження від яких помер. З урахуванням уточнених позовних вимог, позивач просила стягнути з відповідачів ОСОБА_7 та МТСБУ в рахунок відшкодування матеріальної шкоди суму в розмірі 64 435 грн, витрачених на лікування та поховання чоловіка, а також відшкодувати заподіяну моральну шкоду в сумі 50 000 грн.

Рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 28 січня 2013 року, залишеним без змін ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області від 19 квітня 2013 року, позов ОСОБА_6 задоволено частково. Стягнуто з МТСБУ на користь ОСОБА_6 відшкодування заподіяної матеріальної шкоди в сумі 37 235 грн, моральної - 2 550 грн, понесені судові витрати в сумі 53, 65 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат. Стягнуто з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 відшкодування заподіяної моральної шкоди в сумі 20 000 грн, понесені судові витрати в сумі 56, 65 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

У касаційній скарзі Моторне (транспортне) страхове бюро України просить вказані судові рішення скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 214 ЦПК України встановлено, що під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що відповідач ОСОБА_7 є винним у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди, проте оскільки його цивільна відповідальність, як учасника бойових дій, не була застрахована, відповідальність за завдану останнім шкоду несе МТСБУ в межах наданих доказів та ліміту відповідальності, відповідно до Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (1961-15) . Стягуючи моральну шкоду з відповідача ОСОБА_7 суд першої інстанції виходив з доведеності факту завдання позивачу моральних страждань через втрату чоловіка, та з необхідності докладати нею додаткових зусиль для організації свого життя.

Проте повністю погодитись з такими висновками судів не можна виходячи з наступного.

Судами встановлено, що 14 липня 2011 року приблизно о 14 год. 20 хв., відповідач ОСОБА_7 керуючи автомобілем ВАЗ-2107, державний номер НОМЕР_2, здійснюючи проїзд по дорозі, яка є заїздом до його будинку АДРЕСА_1, не пересвідчившись у безпечності того, що він своїми діями не створить перешкод іншим учасникам дорожнього руху, не надав переваги у русі мотоциклу "Honda", державний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_8 та допустив зіткнення з вказаним транспортним засобом. В результаті отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_8 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 22 серпня 2011 року (а.с. 9).

Відповідно до постанови Суворовського районного суду м. Одеси від 26 січня 2012 року ОСОБА_9 звільнено від кримінальної відповідальності за скоєння злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України на підставі п. "г, д" ст. 1 Закону України "Про амністію в 2011 році" (а.с. 6).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач перебувала у шлюбі з потерпілим ОСОБА_8, про що свідчить свідоцтво про укладення шлюбу серії НОМЕР_4 від 23 листопада 2002 року (а.с. 7)

Згідно з наданими позивачем квитанціями, остання витратила на лікування та поховання чоловіка грошові кошти на загальну суму 68 389 грн (а.с. 12-23). За твердженням позивача відповідач ОСОБА_7 в добровільному порядку сплатив позивачу 27000 грн в рахунок відшкодування шкоди.

Згідно ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.

У ч. 1 ст. 1167 цього Кодексу зазначено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів. Моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.

Статтею 13.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (1961-15) (далі - Закон) від 01 липня 2004 року, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, учасники бойових дій, що визначені законом, інваліди I групи, які особисто керують транспортними засобами, звільняються від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України. Відшкодування збитків від дорожньо-транспортної пригоди, винуватцями якої є зазначені особи, проводить МТСБУ у порядку, визначеному цим Законом.

Згідно з статтею 22.1 Закону, при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Потерпілому відшкодовується також моральна шкода, передбачена пунктами 1, 2 частини другої статті 23 Цивільного кодексу України. Така шкода відшкодовується у встановленому судом розмірі відповідно до вимог статті 23 Цивільного кодексу України. При цьому страховик відшкодовує не більше ніж 5 відсотків ліміту, визначеного у пункті 9.3 статті 9 цього Закону. Різницю між сумою відшкодування, визначеною судом, та сумою, яка має бути відшкодована страховиком, сплачує особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди (ст. 22.3 Закону).

Стаття 23 Закону визначає, що шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого у результаті дорожньо-транспортної пригоди, є шкода (в тому числі моральна шкода), пов'язана, зокрема, з лікуванням потерпілого, із смертю потерпілого.

Відповідно до п. п. "г" п. 41.1. ст. 41 вказаного Закону МТСБ України за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених Законом, у разі її заподіяння особами, на яких поширюється дія пункту 13.1 статті 13 цього Закону.

Пунктом 35.1 ст. 35 Закону передбачено, що для отримання страхового відшкодування, за шкоду заподіяну внаслідок ДТП, особа, яка має право на відшкодування, подає страховику (або якщо страховик невідомий - МТСБ України) відповідну заяву.

До заяви додається довідка про ДТП, довідка відповідних закладів охорони здоров'я щодо тимчасової втрати працездатності або довідка спеціалізованих установ про встановлення стійкої втрати працездатності (інвалідності) у разі її виникнення, інші документи, які мають відношення до даної ДТП, завірені у встановленому порядку (п. 35.2 ст. 35 Закону у редакції, що діяла на момент ДТП).

МТСБ України приймає рішення щодо виплати страхового відшкодування після з'ясування обставин ДТП протягом місяця з дня отримання документів, зазначених у п. 35.2 ст. 35 Закону (п. 37.1 ст. 37 Закону).

Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог в порушення ст.ст. 212- 215 ЦПК України, не визначився належним чином з характером спірних правовідносин, не надав належної оцінки наявним у справі доказам, зокрема, не з'ясував та не перевірив чи зверталась позивач у встановлений законом строк із відповідною заявою про відшкодування матеріальної та моральної шкоди до МТСБУ, оскільки матеріали справи таких даних не містять; чи підлягає моральна шкода відповідно до Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (1961-15) в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, відшкодуванню з МТСБУ.

Суд апеляційної інстанції в порушення вимог ст. ст. 303, 315 ЦПК України належним чином не перевірив доводів апеляційної скарги, в ухвалі не зазначив конкретні обставини і факти, що спростовують такі доводи, і залишив рішення суду першої інстанції без змін.

Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 28 січня 2013 року та ухвала колегії суддів судової падати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області від 19 квітня 2013 року в частині стягнення з відповідача ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 відшкодування заподіяної моральної шкоди в касаційному порядку не оскаржуються, а отже не є предметом касаційного провадження.

Ураховуючи те, що фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, судом не встановлені, судові рішення в частині відшкодування матеріальної та моральної шкоди з МТСБУ на користь позивача не відповідають вимогам ст. 213 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, що в силу ст. 338 ЦПК України є підставою для їх скасування із передачею справи в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 336, ч. 2 ст. 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України задовольнити частково.

Рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 28 січня 2013 року та ухвала колегії суддів судової падати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області від 19 квітня 2013 року в частині позовних вимог ОСОБА_6 до Моторного (транспортного) страхового бюро України про відшкодування матеріальної та моральної шкоди скасувати, справу в цій частині направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.