Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Ткачука О.С.,

суддів: Висоцької В.С., Гримич М.К.,

Савченко В.О., Умнової О.В.

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 до Гатищенської сільської ради Вовчанського району Харківської області, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_56, ОСОБА_57, ОСОБА_58, ОСОБА_59, ОСОБА_60, ОСОБА_61 про припинення права на частку у спільній частковій власності та визнання права власності за касаційними скаргами ОСОБА_5, поданою представником ОСОБА_62, ОСОБА_6 на рішення Вовчанського міського суду Харківської області від 04 лютого 2013 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 20 червня 2013 року,

У листопаді 2012 року ОСОБА_3 звернулася до суду із указаним позовом, посилаючись на те, що вона є власницею частини майнового паю колишнього колективного сільськогосподарського підприємства "Дінець" (далі - КСП "Дінець") у розмірі 83,716 %, що еквівалентно 185 107 грн. 50 коп., що підтверджується свідоцтвами про право власності. Крім того, зазначила, що відповідно до договорів купівлі-продажу майнових прав зі спадкоємцями попередніх власників майнових паїв - членів КСП "Дінець", на чиї ім'я були видані свідоцтва про право власності, які отримали спадщину, придбала майнові паї на 17 744 грн., а загалом - 94,031 відсотків пайового фонду, що становить 208 262 грн. Інші частини майнового паю колишнього КСП "Дінець" перебувають у власності 58 осіб, відповідачів. Посилаючись не те, що частини паю кожного із них є незначними, що унеможливлює виділення їхніх часток в натурі, позивачка на підставі ст. 365 ЦК України просила припинити право власності відповідачів на частки у спільній власності на пайовий фонд майна колишнього КСП "Дінець" з виплатою їм компенсації та визнати право власності на ці частини за нею, а також на кіт зі складом, розташовані по АДРЕСА_1, та механічну майстерню розташовану по АДРЕСА_2.

Рішенням Вовчанського міського суду Харківської області від 04 лютого 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 20 червня 2013 року, позов ОСОБА_3 задоволено. Визнано за ОСОБА_3 право власності на частку пайового фонду майна КСП "Дінець" Вовчанського району у розмірі 23 154 грн. 50 коп. або 10,315 % пайового фонду, відповідно до договорів купівлі-продажу часток пайового фонду майна реорганізованого КСП "Дінець". Припинено право спільної часткової власності на пайовий фонд майна реформованого КСП "Дінець": ОСОБА_5 на майновий пай у розмірі 0,09 % пайового фонду, що становить 200 грн., з виплатою їй грошової компенсації у розмірі 200 грн.; ОСОБА_5 на майновий пай у розмірі 0,32 % пайового фонду, що становить 691 грн., з виплатою їй грошової компенсації у розмірі 691 грн.; ОСОБА_58 на майновий пай у розмірі 0,1 % пайового фонду, що становить 209 грн., з виплатою йому грошової компенсації у розмірі 209 грн.; ОСОБА_60 на майновий пай у розмірі 0,23 % пайового фонду, що становить 507 грн., з виплатою йому грошової компенсації у розмірі 507 грн.; ОСОБА_61 на майновий пай у розмірі 0,35 % пайового фонду, що становить 778 грн., з виплатою їй грошової компенсації у розмірі 778 грн.; ОСОБА_8, ОСОБА_9 на майновий пай у розмірі 0,16 % пайового фонду, що становить 345 грн., з виплатою їм грошової компенсації у розмірі 345 грн.; ОСОБА_10 на майновий пай у розмірі 0,63 % пайового фонду, що становить 1 373 грн., з виплатою йому грошової компенсації у розмірі 1 373 грн.; ОСОБА_48 на майновий пай у розмірі 0,44 % пайового фонду, що становить 960 грн., з виплатою їй грошової компенсації у розмірі 960 грн.; ОСОБА_6 на майновий пай у розмірі 0,28 % пайового фонду, що становить 620 грн., з виплатою їй грошової компенсації у розмірі 620 грн.; ОСОБА_23 на майновий пай у розмірі 0,19 % пайового фонду, що становить 403 грн., з виплатою йому грошової компенсації у розмірі 403 грн.; ОСОБА_63 на майновий пай у розмірі 0,09 % пайового фонду, що становить 203 грн., з виплатою їй грошової компенсації у розмірі 203 грн.; ОСОБА_64 на майновий пай у розмірі 0,22 % пайового фонду, що становить 482 грн. Визнано за ОСОБА_3 право на пайовий фонд майна реорганізованого КСП "Дінець" Вовчанського району Харківської області у розмірі 100 % пайового фонду, що становить 221 220 грн. Визнано за ОСОБА_3 право власності на тік літ. "А-1", склад літ. "Б-1", розташовані по АДРЕСА_1 та механічну майстерню літ. "А-1", розташовану по АДРЕСА_2, загальною вартістю 221 200 грн.

У касаційній скарзі представник ОСОБА_5 - ОСОБА_62 - просить скасувати судові рішення у частині, що стосується ОСОБА_5, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, й ухвалити у цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

У касаційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати судові рішення, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, й ухвалити нове рішення про відмову в позові.

Касаційні скарги підлягають частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Задовольняючи позов та припиняючи право власності відповідачів на частину в майновому фонді на майновий пай з визнанням цього права за позивачкою та з визнанням за нею права власності на конкретно визначене нерухоме майно, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив із того, що розміри паїв колишнього КСП "Дінець", які належать відповідачам, є незначними по відношенню до частини позивачки, а позбавлення права власності на них не завдасть істотної шкоди відповідачам та членам їх сімей.

Проте повністю з такими висновками судів погодитись не можна.

Статтею 213 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Таким вимогам закону судові рішення не відповідають.

Судами встановлено, що до складу пайового фонду реорганізованого КСП "Дінець" входять: тік зі складом, розташований по АДРЕСА_1 та механічна майстерня, розташована по АДРЕСА_2.

ОСОБА_3 є власницею частини майнового паю колишнього колективного сільськогосподарського підприємства "Дінець" (далі - КСП "Дінець") у розмірі 83,716 %, що еквівалентно 185 107 грн. 50 коп., що підтверджується свідоцтвами про право власності. Крім того відповідно до договорів купівлі-продажу майнових прав зі спадкоємцями попередніх власників майнових паїв - членів КСП "Дінець", на чиї ім'я були видані свідоцтва про право власності, які отримали спадщину, придбала майнові паї на 17 744 грн. Загалом у власності позивачки перебуває 94,031 % пайового фонду, що становить 208 262 грн. Інші частини майнового паю колишнього КСП "Дінець" перебувають у власності 58 осіб, відповідачів.

При проведенні загальних зборів співвласників одностайного рішення з приводу виділення майнового паю, предметом якого є неподільне майно, прийнято не було.

Пред'являючи позов про припинення права власності відповідачів на частки у спільній власності на пайовий фонд майна колишнього КСП "Дінець", ОСОБА_3 посилалася на ст. 365 ЦК України та на те, що частини паю кожного із них є незначними, а припинення їхнього права власності на завдасть їм значної шкоди.

Згідно п. п. 13, 14 Порядку визначення розмірів майнових паїв членів колективних сільськогосподарських підприємств та їх документального посвідчення, затвердженого Постаново Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2001 року №177 (177-2001-п) , майновий пай члена підприємства документально підтверджується свідоцтвом про право власності на майновий пай члена підприємства.

У разі набуття у власність майнового паю (його частини) на підставі угоди міни, дарування та інших цивільно-правових угод, а також спадкування видається нове свідоцтво.

Свідоцтво видається сільською, селищною або міською радою згідно із списками осіб, які мають право на майновий пай підприємства. До зазначеного списку додаються такі документи: акт розрахунку уточненого пайового фонду; уточнена структура пайового фонду; уточнений перелік майна пайового фонду.

Для отримання нового свідоцтва у разі набуття у власність майнового паю (його частини) на підставі угоди міни, дарування та інших цивільно-правових угод, а також спадкування до сільської, селищної або міської ради подаються посвідчені в установленому порядку копія відповідної цивільно-правової угоди або копія свідоцтва про право на спадщину, попереднє свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства. Після отримання зазначених документів сільська, селищна або міська рада вносять відповідні зміни до списку осіб, які мають право на майновий пай підприємства, та анулює попереднє свідоцтво, про що робиться запис у книзі обліку свідоцтв про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства.

Суди у порушення ст. ст. 212- 214, 303, 315 ЦПК України взагалі не перевірили факту видачі відповідачам свідоцтв про право власності на майнові паї та внесення змін до списку осіб, які мають право на майновий пай колишнього КСП "Дінець" у зв'язку зі спадкуванням, а, відтак, не встановили наявності у них такого права власності.

Посилаючись на те, що ОСОБА_3, за договорами купівлі-продажу придбала у спадкоємців попередніх власників майнових паїв - членів КСП "Дінець", яким видавалися свідоцтва про право власності, суди не звернули уваги на те, що позивачка не отримала нове свідоцтво про право власності на весь пайовий фонд, власником якого вона себе вважає.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: частка є незначною і не може бути виділена в натурі; річ є неподільною; спільне володіння і користування майном є неможливим; таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.

Пунктом 3.10 Інструкції щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 18 червня 2007 року № 55 (z0774-07) , встановлено, що бюро технічної інвентаризації готує Висновок щодо технічної можливості виділу в натурі частки з об'єкта нерухомого майна для укладення договору про виділ в натурі частки з об'єкта нерухомого майна або договору про виділ частки з об'єктів нерухомого майна, що є у спільній частковій власності.

Для вирішення питання про можливість застосування зазначених норм матеріального права до спірних правовідносин слід встановити наявність права власності відповідачів на спірне майно, а не наявність майнового права на нього.

Суди не звернули уваги на те, що у відповідачів згідно майнового сертифікату є майнове право, а не право власності. При цьому майнові права - це будь-які права, пов'язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги (ст. 3 Закону України "Про оцінку майна").

У зв'язку з цим, задовольнивши позов ОСОБА_3 та застосувавши ст. 365 ЦК України, суди не звернули уваги на те, що вона регулює примусове припинення права власності, а не майнового права, тобто обґрунтували свої рішення припущеннями, що заборонено ч. 4 ст. 60 ЦПК України.

Ураховуючи те, що фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, судами не встановлені, судові рішення не відповідають вимогам ст. ст. 212, 213 ЦПК України щодо оцінки доказів та законності й обґрунтованості, що в силу ст. 338 ЦПК України є підставою для їх скасування.

Керуючись ст. ст. 335, 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ України

Касаційні скарги ОСОБА_5, подану представником ОСОБА_62, та ОСОБА_6 задовольнити частково.

Рішення Вовчанського міського суду Харківської області від 04 лютого 2013 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 20 червня 2013 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.