Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Ткачука О.С.,

суддів: Висоцької В.С., Гримич М.К.,

Савченко В.О., Умнової О.В.

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на рішення Ямпільського районного суду Сумської області від 14 травня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Сумської області від 16 липня 2013 року,

У листопаді 2012 року публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" (далі - ПАТ "Дельта Банк") звернулося до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що 17 квітня 2008 року відкрило ОСОБА_3 кредитну лінію у сумі 30 тис. грн. та видало їй кредитну картку зі встановленим кредитним лімітом у 2 500 грн. У результаті порушення умов кредитного договору за нею утворилася заборгованість, яка станом на 09 серпня 2012 року складала 8 012 грн. 34 коп. Ураховуючи викладене, позивач просив стягнути з відповідачки заборгованість за кредитом у розмірі 2 637 грн. 70 коп., заборгованість за відсотками 1 581 грн. 12 коп., заборгованість за комісією у розмірі 3 791 грн. 52 коп. та пеню у розмірі 450 грн.

Рішенням Ямпільського районного суду Сумської області від 14 травня 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Сумської області від 16 липня 2013 року, у задоволенні позову ПАТ "Дельта Банк" відмовлено.

У касаційній скарзі ПАТ "Дельта Банк" просить скасувати судові рішення, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, й ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив із того, що позивач пропустив строк позовної давності, про застосування якого заявила відповідачка.

Проте з такими висновками судів погодитись не можна.

Статтею 213 ЦПК України передбачено, що рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Таким вимогам закону судові рішення не відповідають.

Судами встановлено, що 17 квітня 2008 року ПАТ "Дельта Банк" відкрило ОСОБА_3 кредитну лінію на суму 30 тис. грн. та видало їй кредитну картку зі встановленим кредитним лімітом у 2 500 грн. та зі сплатою 19,9 % річних на строк до 17 квітня 2009 року.

Пред'являючи позов, банк послався на те, що у результаті порушення умов кредитного договору за відповідачкою утворилася заборгованість.

Згідно зі ст. ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з п. п. 4.3, 4.4 Правил здійснення операцій за картковими рахунками, відкритими фізичними особами, затверджених Головою Ради директорів банку від 12 квітня 2007 року, строк дії картки визначено на лицьовій стороні картки, а в разі наявності руху коштів по картковому рахунку держателя, відповідачки, протягом останніх трьох місяців дії картки, картка автоматично перевипускається на той самий строк та діє на умовах, визначених договором (а.с. 141-148).

Крім того, згідно з п. 5.2 договору він набуває чинності з дати його підписання та діє до повного виконання сторонами зобов'язань за договором. При цьому суди встановили, що зобов'язання за договором не виконані.

Суди у порушення ст. ст. 212- 214, 303, 315 ЦПК України не дали належної оцінки твердженням позивача про оплату, проведену позивачкою за допомогою кредитної картки 23 березня 2009 року, тобто менше ніж за місяць до закінчення строку дії цієї картки, зокрема не з'ясували, чи було автоматично продовжено строк її дії та строк погашення заборгованості на рік, тобто до 17 квітня 2010 року.

Отже, не встановивши початку перебігу строку позовної давності, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли до передчасного висновку про його пропуск.

Ураховуючи те, що фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, судами не встановлені, судові рішення не відповідають вимогам ст. ст. 212, 213 ЦПК України щодо оцінки доказів та законності й обґрунтованості, що в силу ст. 338 ЦПК України є підставою для їх скасування.

Керуючись ст. ст. 335, 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ України

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" задовольнити частково.

Рішення Ямпільського районного суду Сумської області від 14 травня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Сумської області від 16 липня 2013 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.