Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

головуючого Ткачука О.С.

суддів: Висоцької В.С., Савченко В.О.,

Умнової О.В., Фаловської І.М.,

розглянувши у судовому засіданні справу за позовом Валківського міжрайонного прокурора в інтересах ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю "Агротоп" про стягнення заборгованості з орендної плати за землю та розірвання договору оренди земельної ділянки (паю) за касаційною скаргою заступника прокурора Харківської області на рішення Валківського районного суду Харківської області від 4 червня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 30 липня 2013 року,

У вересні 2012 року Валківський міжрайонний прокурор, діючі в інтересах ОСОБА_3, звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Агротоп" (далі - ТОВ "Агротоп") про стягнення заборгованості з орендної плати за землю та розірвання договору оренди земельної ділянки (паю) від 14 грудня 2006 року.

Позов мотивовано тим, що відповідно до укладеного між ОСОБА_3 та ТОВ "Агротоп" договору оренди землі (паю), орендна плата за землю визначена в розмірі 824,84 грн за 1 га земельної ділянки на рік.

Проте зазначену суму орендної плати ТОВ "Агротоп" здійснювало за загальну площу земельної ділянки - 3,58 га, переданої в оренду, що підтверджується платіжними відомостями на виплату орендної плати за період 2007 - 2011 роки.

Посилаючись на те, що виплата проводилася не в повному обсязі, що призвело до утворення заборгованості в розмірі 9 314,47 грн, прокурор просив стягнути її на користь ОСОБА_3 та розірвати договір оренди землі, укладений між сторонами.

Рішенням Валківського районного суду Харківської області від 4 червня 2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 30 липня 2013 року, відмовлено в задоволенні позову в частині стягнення заборгованості.

У серпні 2013 року заступник прокурора Харківської області звернувся з касаційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалені в справі судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Додатковим рішенням Валківського районного суду Харківської області від 12 вересня 2013 року в задоволенні позову в частині розірвання договору оренди землі відмовлено.

Додаткове рішення не було предметом перегляду в апеляційному порядку, а тому відповідно до ст. 324 ЦПК України не переглядається в касаційному порядку.

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, заслухавши суддю - доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути законним і обґрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним процесуальним нормам судові рішення не відповідають.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив із того, що орендна плата сплачувалася відповідачем в розмірі, встановленому умовами договору.

Проте повністю з такими висновками судів погодитись не можна.

Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України (2768-14) , Цивільним кодексом України (435-15) , Законом України "Про оренду землі" (161-14) , законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі (ст. 2 Закону України "Про оренду землі").

Згідно зі ст. 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Отже, розмір та умови оплати, указані в договорі, не можуть суперечити чинному на час укладення договору законодавству.

Зобов'язання, згідно ст. 526 ЦК України, має виконуватися належним чином і в установлений строк, відповідно до умов договору або актів цивільного законодавства.

Судом установлено та підтверджено матеріалами справи, що 14 грудня 2006 року між ОСОБА_3 та ТОВ "Агротоп" було укладено договір оренди землі площею 3,58 га, строком на 10 років (а.с.4).

Первісно у пункті 4.1 вказаного договору зазначено, що оренда плата складає 824,84 грн за один гектар земельної ділянки на рік (а.с. 4).

У вказаний пункт договору, в примірник, який наданий відповідачем, внесено рукописні виправлення: закреслено "один гектар земельної ділянки" та написано "пай", тобто орендна плата у вказаному розмірі виплачується за весь пай.

Щодо зроблених виправлень на першій сторінці договору, то вони посвідчені підписом посадової особи і печаткою ТОВ "Агротоп" та підписом ОСОБА_3

5 вересня 2007 року зазначений договір оренди був підписаний сторонами та зареєстрований в установленому законом порядку.

Згідно зі ст. ст. 12, 14, 19 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це угода сторін про взаємні зобов'язання, відповідно до яких орендодавець за плату (розмір якої, форми платежу, терміни та порядок внесення і перегляду, індексації передбачаються умовами договору, які не можуть суперечити законам України) передає орендареві у володіння і користування земельну ділянку для господарського використання на обумовлений договором строк.

Після досягнення сторонами домовленості з питань орендної плати та інших істотних умов, передбачених ч. 2 ст. 14 Закону України "Про оренду земл", підписання договору оренди та його реєстрації він набуває чинності та може бути змінений лише за взаємною згодою сторін, у тому числі й у частині розміру орендної плати (ст. 792 ЦК України, ст. ст. 16, 21, 25 Закону України "Про оренду землі").

Частиною 2 ст. 23 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін.

На порушення вимог ст.ст. 213, 214 ЦПК України суд на зазначені положення закону уваги не звернув; доводів належним чином не перевірив; не усунув суперечності між змістом всіх наявних договорів оренди землі щодо орендної плати; не дослідив всі примірники договору оренди землі, зокрема, який зберігається у відділі Державного земельного агентства у Валківському районі Харківської області.

Апеляційний суд у порушення вимог ст. ст. 303, 315 ЦПК України на зазначені порушення уваги не звернув, обставини, на які посилався позивач також не перевірив.

Оскільки при вирішенні спору судом порушені норми процесуального права та не застосовані норми матеріального закону, які підлягали застосуванню, що призвело до неправильного вирішення справи, тому в силу ч.2 ст. 338 ЦПК України ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Касаційну скаргу заступника прокурора Харківської області задовольнити.

Рішення Валківського районного суду Харківської області від 4 червня 2013 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 30 липня 2013 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.